Постанова № 41126347, 28.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2014 року 14:20 № 826/14904/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 01.10.2014 року,

за позовом

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі»

про

стягнення штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн.,-

вимога про що у позовній заяві ґрунтується на: викладених у позові обставинах; Акті про правопорушення законодавства про фінансові послуги № 25/16-4-ФП від 30.04.2014 року з доказами його вручення представнику відповідача; постанові про застосування штрафної санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг № 19/16/4-ФК від 26.05.2014 року з доказами її вручення відповідачу; відомостях з ЄДР.

Керуючись положеннями ст. 14, 28, 40, 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затв. Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319; Положення "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" від 23.11.2011 № 1070/2011,

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства доводи позивача та заперечення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження або скасування рішення позивача (постанови про накладення санкцій), на підставі якої позивач просить стягнути суму штрафних санкцій, яка є чинною і підлягає виконанню відповідачем та, окрім цього, враховуючи, що зазначене рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

З приводу поданих відповідачем заперечень проти позову, згідно яких відповідач частково не погоджується із розміром застосованої до нього штрафної санкції, зазначає про відсутність права позивача на застосування таких штрафних санкцій, порушення строків давності їх застосування, а також вказує на своє скрутне фінансове становище та неможливість сплати спірної суми штрафу, суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не стосуються предмету доказування у даній справі та не є підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій.

Суд при цьому бере до уваги, що позивачем не надано доказів оскарження та скасування рішення, на підставі якого заявлено вимоги про стягнення штрафу.

Відтак, наведені відповідачем у запереченнях доводи є безпідставними, не стосуються предмету доказування у даній справі та не спростовують факт вчинення правопорушення та обов’язку із сплати штрафних санкцій.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз. Відтак, подані відповідачем заперечення, як зазначено вище, не стосуються предмету доказування у даній справі та не можуть братися судом до уваги у даній справі.

Наведене відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 09.04.2012 р. № К-10088/09 (номер рішення в ЄДРСР - 23599386) та в постанові від 16.05.2013 р. № К/9991/11648/11 (номер рішення в ЄДРСР 31340157).

Відтак, оскільки в даному випадку визначені рішенням позивача штрафні санкції є несплаченими у встановлений строк, на підставі наведених вище норм законодавства та з урахуванням досліджених доказів, що зазначені вище та наявні у справі, керуючись положеннями ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» (адреса: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 1В, код ЄДР 36423831) до Державного бюджету України на рахунок ТУ ДКСУ за місцем знаходження платника за балансовим рахунком 3111, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, суму штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін