Ухвала суду № 41125758, 16.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р.Справа № 641/12559/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.2014р. по справі № 641/12559/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Чернігівської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

13.11.2013 року позивачка, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просила:

- визнати нечинним (незаконним) та скасувати рішення Чернігівської міської ради (тридцять третьої сесії шостого скликання) від 30.09.2013 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам» (далі - Рішення) у частині - пункт 53, відповідно до якого, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено у припиненні договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2011 року № 2699.

- зобов'язати Чернігівську міську раду (код ЄДРПОУ 04062015, місцезнаходження: вул. Магістратська, буд. 7, м. Чернігів, 14000) укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний іюмер НОМЕР_1) акт приймання-передачі земельної ділянки, загальною площею 0,0071 га, в АДРЕСА_2.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.14 року по справі № 641/12559/13-а зазначений позов задоволено частково.

Скасовано пункт 53 рішення тридцять третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 30 вересня 2013 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам», та зобов'язати Чернігівську міську раду повторно розглянути питання про припинення договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2011 року за № 2699.

В іншій частині позовну заяву залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2011 року між Чернігівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований у Чернігівській міській раді у книзі реєстрації договорів оренди за номером 2699.

За зазначеним договором позивачу надане у короткострокове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0071 га, в м. Чернігові для експлуатації нежитлового приміщення (аптеки), що належало їй на праві власності (договір укладений строком до 31.01.2016 року).

23 липня 2013 року право власності на зазначене нежитлове приміщення за договором купівлі-продажу перейшло до ОСОБА_2, після чого 29.07.2013 року позивачка заявою-повідомленням повідомила Чернігівську міську раду про припинення з 23 липня 2013 року договору оренди земельної ділянки № 2699, укладеного 19.07.2011 року у зв'язку з відчуженням нежитлового приміщення, що розміщено на орендованій земельній ділянці.

За результатами розгляду Чернігівською міською радою заяви-повідомлення було прийнято рішення від 30.09.2013 року «Про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам» (далі - Рішення) відповідно до п. 53 якого суб'єкту підприємницької діяльності позивачці було відмовлено у припиненні договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2011 року № 2699. Витяг із зазначеного Рішення отримано позивачем 21.10.2013 року.

На виконання умов договору позивачка звернулася до відповідача з проханням оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки у зв'язку з припиненням договору. Однак замість направлення на адресу позивача акту, всупереч нормам діючого законодавства відповідачем було прийнято Рішення від 30.09.2013 року.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивачка для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що якщо особа має у власності нерухоме майно та орендує за договором земельну ділянку на якій розміщено таке майно, то у разі продажу цього нерухомого майна іншій особі до неї, в силу вказаних норм права, переходить також договірне право оренди земельної ділянки на тих самих договірних умовах, які були у попереднього орендатора, а договір оренди з попереднім власником є припиненим.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та скасування пункту 53 рішення тридцять третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 30 вересня 2013 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам», та зобов'язати Чернігівську міську раду повторно розглянути питання про припинення договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2011 року за № 2699.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2011 року між Чернігівською міською радою у особі начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради Титаренка Ю.В. (Орендодавцем) та суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 2699, згідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у короткострокове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0071 га, в АДРЕСА_2. Договір укладений строком до 31.01.2016 року.

Відповідно до п. 29 вищезазначеного договору підставою припинення договору є: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності в порядку, встановленим законом; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від Орендаря або Орендодавця (у разі зміни умов господарювання, внаслідок змін у чинному законодавстві України); в разі ліквідації юридичної особи - Орендаря; інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 31 договору визначено що у разі припинення чи розірвання цього договору Орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 18 договору

Відповідно до умов п. 18 договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється після реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

У відповідності до договору купівлі-продажу від 23.07.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим у реєстрі за номером 1735, укладеного між позивачкою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення аптеки, з літ 1-1 по літ.1-10, загальною площею 103,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно до п.53 витягу з рішення тридцять третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 30 вересня 2013 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, передача земельних ділянок юридичним та фізичним особам», ураховуючи ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ЗУ «Про Державний земельний кадастр», суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено у припиненні договору оренди земельної ділянки від 19.07.2011 року за № 2699.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 122 ч.1 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 124 ч.1 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України «Про оренду землі».

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу зазначених норм законодавства та змісту Договору оренди землі від 19.07.2011 року вбачається, що договір з позивачем був укладений відповідно до норм чинного законодавства повноважними особами.

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що якщо особа має у власності нерухоме майно та орендує за договором земельну ділянку на якій розміщено таке майно, то у разі продажу цього нерухомого майна іншій особі до неї, в силу вказаних норм права, переходить також договірне право оренди земельної ділянки на тих самих договірних умовах, які були у попереднього орендатора, а договір оренди з попереднім власником є припиненим.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловтй будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що спірне рішення від 30.09.2013 року було прийнято відповідачем в порушення порядку визначеного законом.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.14 року по справі № 641/12559/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.2014р. по справі № 641/12559/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.