Ухвала суду № 41125735, 22.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 729/842/14 Головуючий у 1-й інстанції: Демченко Л.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л. М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4 про визнання нечинною постанову державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року позивач звернувся до Бобровицького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4, в якому просив визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2014 року - нечинною та поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

При постановлені оскаржуваної ухвали від 25 липня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення позивачем до адміністративного суду поважними.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 1 ст. 181 КАС України передбачено, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Також, ч. 2 ст. 181 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, що 05.07.2014 року позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2014 року, що підтверджується копією конверта (а. с. 4 ).

Отже, ОСОБА_3 дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів саме 05.07.2014 року.

Проте, ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16.07.2014 року у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві - відмовлено, оскільки дана скарга ОСОБА_3 не підлягала розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (а. с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що тільки 24.07.2014 року позивач звернувся з позовом до адміністративного суду, в якому просив визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2014 року - нечинною та поновити строк звернення до суду.

Зокрема, мотивуючи причини пропуску строку звернення до суду поважними, ОСОБА_3 в адміністративному позові вказав, що 21.07.2014 року по пошті отримав ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16.07.2014 року, якою йому відмовлено у відкритті провадження, в зв'язку з тим, що скарга не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про підтвердження факту отримання позивачем вищевказаної ухвали по пошті саме 21.07.2014 року, та які б були підставою для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї документів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення ОСОБА_3 з адміністративним позовом до суду поважними.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення адміністративного позову ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4 про визнання нечинною постанову державного виконавця - без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2014 року.

Головуючий суддя: Л.В.Бєлова

Судді: Л. М. Гром,

М.С. Міщук

.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.