Постанова № 41124718, 28.10.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № П/811/3270/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю секретаря - Озерної М.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Панасенко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області), в якому просить визнати незаконною та скасувати податкову вимогу № 837-25 від 04.06.2014р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач не є платником ПДВ, жодних штрафів за останні три роки на нього не накладали, тому податкова вимога винесена з порушенням чинного законодавства, та підлягає скасуванню. З тексту податкової вимоги неможливо дізнатись, що за сума нарахована і на підставі чого.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила, що прийняття оскаржуваної вимоги обумовлено наявністю узгодженого боргу за податковими повідомленнями - рішеннями які оскаржувались позивачем і по яких йому відмовлено у скасуванні ППР рішенням суду першої інстанції від 14.05.2012 р. Постанова суду першої інстанції залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адмініістративного суду від 12.03.2013 р., а тому податкова вимога є правомірною та не підлягає скасуванню.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 р. № 0001781710 про нарахування 81709,51 грн. грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податкове повідомлення - рішення № 0001801710 від 15.10.2011 р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн. всього на суму 82219,51 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 р. по справі №1170/2а-3217/11 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, яка набрала законної сили 12.03.2013 р. податкові повідомлення - рішення № 0001781710 та № 0001801710 від 15.08.2011 р. - залишені в силі.

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У відповідності до п.п.56.1, 56.2 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 р. в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 до Кіровоградської ОДПІ ДПС про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень - рішень №0001781710 та №00001801710 про нарахування ПДВ в сумі 81709,51 грн. та штрафних санкцій в розмірі 510 грн. відмовлено. Дане рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. ( а.с.32-37).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з непроведенням оплати податкових зобов'язань, визначених узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями №0001781710 та №0001801710 від 15.08.2011 року, Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкову вимогу №837-25 від 04.06.2014 р. на підставі п.59.1 ст.59 ПК України (а.с.6).

При цьому, наявність заборгованості зі сплати податку на додану вартість в розмірі 81709,51 грн. та штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн., підтверджується долученим до справи зворотнім боком облікової картки ( а.с.38-39).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак, у задоволені адміністративного позову належить відмовити.

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У ході розгляду справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути решту суми судового збору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн., таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми, що становить 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 86,94,159-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31210206784002, отримувач коштів: УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016; Код ЄДРПОУ: 38037409; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Кіровоградський окружний адміністративний суд) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.С. Мирошниченко