Ухвала суду № 41122994, 27.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

27 жовтня 2014 року № 826/16360/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Іщук І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1доВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українипровизнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - ВПВР ДВС України, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача по направленню постанови № 30070538 від 16.09.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 2 729 883,92 грн. для подальшого виконання в Управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Житомирській області;

- скасувати постанову відповідача № 30070538 від 16.09.2014 р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми виконавчого збору в розмірі 2 729 883,92 грн.;

- зобов'язати відповідача винести нову постанову, якою стягнути з боржника - ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 680,00 грн. внаслідок повернення виконавчого листа № 2-994/11, виданого 08.11.2011 р. Овруцьким районним судом Житомирської області, за письмовою заявою стягувача, та направити її для подальшого виконання у Відділ державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції.

Ознайомившись з позовною заявою, є наявним висновок про те, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р. (з відповідними змінами на момент звернення до суду (останні зміни чинні з 23.10.2013 р.); далі - Закон України №3674), а також - статті 10 Прикінцевих та перехідних положень, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тоді як з позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

У частині 3 статті 6 Закону України №3674 передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як встановлено вище, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, скасувати постанову від 16.09.2014 року № 30070538 про стягнення з боржника виконавчого збору та зобов'язати відповідача винести нову постанову.

Отже, спірне рішення (постанова від 16.09.2014 року № 30070538 про стягнення з боржника виконавчого збору), прийняте суб'єктом владних повноважень - ВПВР ДВС України - може породжувати підстави для змін майнового стану позивача.

Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» та роз'яснення Вищого адміністративного суду України №165/11/13-12 від 18.01.2012 року, є наявним висновок про те, що позовна вимога про визнання протиправним (скасування) рішення (вимоги) суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Так, зі змісту квитанції № ПН924 від 24.10.2014 р., наявній у позовному матеріалі, вбачається, що сплачено судовий збір у розмірі 73, 08 грн. за подання до Окружного адміністративного суду міста Києва даного позову.

Однак, з огляду на вище наведені положення Закону України №3674, дана квитанція вказує лише на часткову сплату судового збору, а саме: 73,08 грн. - за немайнові позовні вимоги.

Водночас, враховуючи ставку судового збору за майновою вимогою, судовий збір за позовні вимоги, викладені в пункті 2 позову, становить 4872 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України №3674 під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до вище зазначеного, встановлений недолік заявленого позову підлягає усуненню шляхом надання до суду доказу, який би свідчив про сплату судового збору в частині 487,20 грн.

Відповідно до пункту 5, пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з позовної заяви, спірні правовідносини стосуються постанови ВПВР ДВС України про стягнення з боржника виконавчого збору, яка датована 16.09.2014 р.

Частинами 1, 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 є учасником виконавчого провадження - боржником, тобто особою, яка відповідно до вказаних вище частин ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України має право звернутись до суду протягом 10 днів з дня коли така особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

До Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 звернувся з позовом лише 24.10.2014 р. (згідно відмітки відділу документального обігу та контролю суду на позові).

З вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.

Водночас, ОСОБА_1 не навів жодних доводів, з яких би вбачалось, що останнім дотримано встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду або пропущено такий строк за наявності поважних причин, а також - не надано письмових доказів на підтвердження відповідних обставин.

Беручи до уваги викладене вище, позивачу, на усунення недоліків позовної заяви, необхідно надати суду наступне:

- позовну заяву, приведену у відповідність статтям 105, 106, 181 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтування дотримання встановленого законодавством строку звернення до суду з даним позовом (з копіями у необхідній кількості, що відповідає кількості відповідачів та третіх осіб за даним позовом);

- докази доплати судового збору у розмірі 487,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, є необхідним залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву без руху .

2.Встановити позивачу строк до 06 листопада 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук