Постанова № 41122928, 23.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р. 12:10 Справа №818/2643/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Рекухи О.В.,

представника відповідача - Семенової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 20.03.2014, винесений філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кролевецький КХП" щодо зобов'язання отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 17 по 20 березня 2014 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено перевірку філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів та охорони надр (підземні води).

За результатами проведеної перевірки складено акт, в якому відповідачем зроблено висновок щодо необхідності наявності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

На підставі зазначеного акту прийнято припис від 20.03.2014, відповідно до пункту 2 якого позивача зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами в обґрунтування ст. 23 Кодексу України «Про надра».

Позивач зазначає, що філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» має дозвіл на спеціальне водокористування УКР 4124 СУМ від 26.12.2012, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумський області терміном дії з 26.12.2012 по 11.12.2015.

Відповідно до зазначеного дозволу водопостачання філії для забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб підприємства та передача води вторинним водокористувачам здійснюється з 2-вох свердловин верхньокрейдяного водоносного горизонту, 60 ЧЕР ДНЕПР 0892 0445 (м. Кролевець, глибина свердловини 103 м, потужністю 8 кубічних метрів на годину), також визначено ліміт забору води: 51,33 тис. кубічних метрів на рік, 218,7 кубічних метрів на добу.

Перевіркою встановлено що за 2013 рік з підземних горизонтів забрано 39,6 тис. кубічних метрів та за період 01.01.2014 по 20.03.2014 з підземних горизонтів забрано 10,0 тис. кубічних метрів, тобто перевищень об'ємів водоспоживання, визначених статтею 23 Кодексу України про надра перевіркою не зафіксовано.

Позивач вважає, що використовуючи підземні води для власних господарсько- побутових потреб та в обсязі не більше 300 кубічних метрів на добу, у відповідності до статті 23 Кодексу України про надра, він має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води), тому вимоги Державною екологічною інспекцією у Сумській області, які містяться в пункті 2 припису від 20.03.2014 щодо зобов'язання філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) є необґрунтованими, відповідно пункт 2 припису від 20.03.2014 є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому запереченні, поданому до суду зазначив, що за результатами проведеної перевірки в порядку вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.01.2009 № 18/16034 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог, природоохоронного законодавства» представниками відповідача був складений акт перевірки, в якому були зафіксовані порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме, що відповідачем протягом періоду з 01.01.2013 по 31.12.2013 на виробничі потреби було забрано 31100 метрів кубічних підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням вимог ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, що підтверджується актом перевірки, статистичною звітністю 2-ТП (водгосп), матеріалами адміністративної справи по ст. 47 КУпАП (порушення права державної власності на надра).

На підставі виявлених порушень посадовими особами відповідача був винесений припис від 20.03.2014 з метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, яким зобов'язано позивача розробити необхідну документацію та отримати спеціальний дозвіл на використання надр.

На думку відповідача, оскаржуваний припис є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

На підставі направлення на перевірку від 13.03.2013 № 135/05 посадовими особами відповідача з 17.03.2014 по 20.03.2014 проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів та охорони надр (підземні води), за наслідком якої складено акт (а.с. 7-8), яким встановлено порушення товариством статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, а саме вказано, що підприємством здійснюється видобуток підземних вод із артезіанських свердловин для виробничих потреб без спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі вказаного акту винесено припис від 20.03.2014 (а.с. 9-10), яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме, зобов'язано філію ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Такий виняток, зокрема, встановлений статтею 23 Кодексу України про надра, відповідно до якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто, існує три законодавчо визначених передумови використання надр без надання спеціального дозволу:

1. Наявність права власності або права користування на земельну ділянку, на якій здійснюється видобування підземних вод.

2. Використовувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, використовувати надра для господарських і побутових потреб.

3. Не перевищення об'єму водозабору підземних вод 300 куб. метрів на добу.

З матеріалів справи встановлено, що філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» має дозвіл на спеціальне водокористування УКР 4124 СУМ від 26.12.2012, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумський області терміном дії з 26.12.2012 по11.12.2015 (а.с. 12-14).

Згідно із вказаним дозволом філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» для забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб підприємства та передача води вторинним водокористувачам здійснюється з 2-вох свердловин верхньокрейдяного водоносного горизонту, 60 ЧЕР ДНЕПР 0892 0445 (м. Кролевець, глибина свердловини 103 м, потужністю 8 кубічних метрів на годину), також визначено ліміт забору води: 51, 33 тис. кубічних метрів на рік, 218, 7 кубічних метрів на добу.

Відповідно до звітів про використання води (форми 2-ТП водгосп) за 2013 рік підприємством з підземних горизонтів забрано 39, 6 тис. кубічних метрів води (а.с. 74, 75, 76, 77).

Відповідачем не заперечувалось, що статзвітність позивача за формами 2-ТП (водгосп) складено достовірно, перевищень об'ємів водоспоживання, визначених статтею 23 Кодексу України про надра перевіркою не зафіксовано та судом не встановлено.

Разом з тим, відповідач стверджує, що товариство повинно отримати дозвіл на користування надрами, оскільки використовує воду для "виробничих потреб", що не є тотожним використанню для "власних господарсько-побутових потреб", яке звільняє від отримання такого дозволу.

Суд не погоджується із даним твердженням Державної екологічної інспекції у Сумській області, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

У дозволі на спеціальне водокористування від 26.12.2012, виданому філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» зазначено цілі водокористування: забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб підприємства та передача води вторинним водокористувачам, скидання стічних вод здійснюється на мулові майданчики.

Згідно із пунктом 5.11 Інструкції щодо заповнення статистичної звітності № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату від 30.09.1997 № 230 та зареєстрованої у в Міністерстві юстиції України 16.10.1997 за № 480/2284 показник гр. 10 включає обсяги води, використаної для задоволення всіх господарських, побутових і комунальних потреб населення і працівників на підприємствах і організаціях, крім сільськогосподарських (наростаючим підсумком з початку року), показник гр. 11 враховує повний обсяг використаної води для виробничих (технічних) потреб, включаючи обсяг свіжої води, що надходить на підживлення систем оборотного водопостачання (наростаючим підсумком з початку року).

У звітності про використання води (форми 2-ТП водгосп) за 2013-2014 роки, позивач заповнив графи 10 та 11 використаної підземної води на госппитні та виробничі потреби підприємства.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 статуту ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» метою діяльності товариства є задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій різних форм власності у продовольчому і фуражному зерні, продуктах його переробки, незерновій сировині, елітному і сортовому насінні, надання послуг із зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності (а.с. 32).

Згідно із положеннями статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями (частина друга).

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини (частина четверта).

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності (частина п'ята).

При цьому, слід вказати, що господарсько-виробничі відносини - це відносини, що виникають безпосередньо у процесі здійснення суспільного виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції, на виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, та на реалізацію дієздатності суб'єкта господарювання. Ці відносини виникають навколо створення певних благ, що складають предмет господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 кубічних метрів на добу, а тому підприємство згідно зі статтею 23 Кодексу України про надра не зобов'язано отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.04.2013 у справі № К/800/9843/13.

При цьому, судом не беруться до уваги визначення «господарсько-побутових потреб» наведене представником відповідача з посиланням на міжнародний стандарт «ГОСТ 17.1.1.04-80», затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, відповідно до якого, як вказує представник відповідача, до господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парканах; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж), з тих підстав, що такий перелік стосується «господарсько-питних та номінально-побутових потреб» саме «населення». Тоді як у даному випадку мова йде про використання води для "власних господарських потреб підприємства".

Окрім того, ні законодавство про надра, ні вказані стандарти не наводять визначення поняття «власні господарсько-побутових потреби», про яке йдеться у статті 23 Кодексу України про надра. А тому, на думку суду, представник відповідача помилково ототожнює таке поняття як «господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення» з поняттям «власні господарсько-побутові потреби». Також суд вважає за необхідне зазначити, що в жодному нормативно - правовому акті не наведено визначення поняття "виробничі".

При з'ясуванні обставин у справі та перевірки їх доказами, суд також зважує на те, що Європейський суд з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) перевіряючи відповідність дій державних органів ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Крім того, у своєму рішенні у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини констатує, що говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом МОНПС від 15.12.1994 № 116 (зареєстрований: Мін'юст України, 22.12.1994 за № 313/523) до господарсько-питного водокористування належить використання водних об'єктів як джерел господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність законодавчого визначення поняття "виробничі потреби" суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, тому вимоги Державної екологічної інспекції України, які містяться в пункті 2 припису від 20.03.2014 щодо зобов'язання філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Кролевецький КХП» одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) є необґрунтованими, відповідно, пункт 2 припису від 20.03.2014 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 20.03.2014 щодо необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області від 20.03.2014 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279, розрахунковий рахунок № 26008150883001 в ПАТ "Банк "Київська Русь", МФО 319092) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 28.10.2014.