Ухвала суду № 41122228, 29.10.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

130/3217/14-ц

6/130/99/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

державного виконавця Присяжного Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці подання головного державного виконавця відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань,

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець звернувся в суд з цим поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань по сплаті боргу по аліментах в розмірі 12798,75 грн. на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Виконавче провадження відкрито 30.02.2001 за виконавчим листом №2-1-2001 від 12.02.2001 виданого Жмеринським міським судом.

Подання аргументоване тим, що боржник аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі. Згідно отриманих відомостей в ході здійснення виконавчого провадження будь-якого майна належного боржнику, що підлягає опису, не виявлено, окрім автомобіля, на який було накладено арешт, однак знято у звязку з заявою стягувача. Згідно повідомлення адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 перетинав державний кордон України.

В судовому державний виконавець просив задовольнити подання, надав для огляду виконавче провадження (номер за ЄДРВП 54246223), яке не пронумероване.

Розглянувши подання та дослідивши додані до нього документи, а також матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу ДВС; суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст. 6 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", підставами для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні. Звернення до суду з таким поданням не має бути формальним.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання". Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) такої позиції притримується Верховний Суд України в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013.

Згідно повідомлення від адміністрації Державної прикордонної служби України, доданого до подання, ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України в 2007-2014 р.р., востаннє 19.05.2014. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню, доданого до подання, ОСОБА_2 сплачує аліменти, однак нерегулярно, останній раз сплачував в липні 2013 року.

Згідно дослідженого виконавчого провадження, 30.05.2012 на зареєстроване за боржником нерухоме майно (автомобілі НОМЕР_1 та IVEKO д.н. НОМЕР_2) постановою державного виконавця Ланового В.В. від 30.05.2012 було накладено арешт, який постановою від 23.10.2012 цього ж державного виконавця знято у звязку з заявою стягувача про виплату боргу боржником по аліментах.

Згідно останнього повідомлення Центру надання послуг повязаних з використанням автотранспортних засобів від 14.05.2013 №324 на запит державного виконавця, за боржником зареєстровані вищевказані автомобілі до даного часу. Питання про накладення арешту та/чи звернення на них стягнення в рахунок погашення боргу по аліментах державним виконавцем не вирішувалось.

На запит державного виконавця від 22.04.2014 №4/776, Жмеринський РСП КП «ВООБТІ» листом від 28.04.2014 №151 повідомив, що по ОСОБА_2 надати інформацію про зареєстроване за ним нерухоме майно немає можливості в звязку з неповно вказаною інформацією, необхідною для цього.

Отже, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» не в повному обсязі вживаються передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, зокрема, до вищезазначеного, боржник також не перевірявся за місцем проживання, до державного виконавця не викликався тощо.

Отже, як вбачається з документів доданих до подання та матеріалів виконавчого провадження, у боржника ОСОБА_2 дійсно станом на 01.10.2014 виник борг по сплаті аліментів на неповнолітню дитину перед стягувачем ОСОБА_3 в розмірі 12798,75 грн., однак на підтвердження доводів, викладених у поданні, державним виконавцем не надано жодних доказів, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобовязань за рішенням суду в звязку з чим має намір виїхати за кордон, а тому підстав для тимчасово обмеження боржника у праві виїзду за кордон немає.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.6 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994, ст.ст.209, 210, 292-294, 377-1 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Подання головного державного виконавця відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду ОСОБА_5