Рішення № 4112121, 17.06.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-980/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 17 червня 2009 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі : головуючого-судді Бондара В.М.,

з участю: секретаря Рижко О.М.,

позивача ОСОБА_1..,

представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення № 5 в м. Ковелі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» Луцького регіонального управління (далі Банк) про стягнення банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. звернувся з позовом до банку про повернення суми депозитного вкладу, внесеного на підставі строкового договору банківського вкладу від 11.04.2008 року, на вкладний рахунок «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий+» № 939516, відповідно до якого він передав відповідачу 1 250 доларів США строком на 12 місяців з процентною ставкою 10.5 % річних. Відповідач зарахував їх на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1і видав йому квитанцію № 4408 від 11.04.2008 року. По закінченню строкового договору, він звернувся до Банку із заявою про повернення коштів, однак отримав відмову мотивовану введенням з 10.02.2009 року строком на 6 місяців мораторію на задоволення вимог клієнтів банку. Вважає, що дії відповідача суперечать умовам договору та положенням цивільного законодавства. Просить визнати дії відповідача з відмови в поверненні вкладу недійсним правочином, стягнути з відповідача в його користь вклад в сумі 1 250 доларів США і проценти в розмірі 86.25 доларів США, розраховані за умовами договору від 11.04.2008 року № 375387, стягнути 5 000 гривень для відшкодування моральної шкоди. Всі судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задовольнити з викладених підстав. Позивач пояснив суду, що він поклав свої гроші в доларах на депозит в банку «Надра» терміном на один рік. Із закінченням строку договору він звернувся до Банку з усною, а потім і письмовою заявою про повернення вкладу, однак йому відмовили, вказавши причину, що накладено мораторій на видачу вкладів. Він не погоджується з таким рішенням Банку, оскільки це порушує його права, умови договору та чинне законодавство. Крім того, дані гроші йому зараз потрібні для лікування дитини. Неправомірними діями банку йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в переживаннях, постійно відвідував банк з метою повернення свого вкладу, вимушений був позичати гроші в інших осіб, в сім'ї створилась напружена та знервована ситуація. Просить визнати дії відповідача з відмови в поверненні вкладу неправомірними, стягнути з відповідача в його користь вклад в сумі 1 250 доларів США і проценти в розмірі 86.25 доларів США, розраховані за умовами договору від 11.04.2008 року № 375387, стягнути 5 000 гривень для відшкодування моральної шкоди. Всі судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 11 квітня 2008 року між позивачем та начальником Ковельського відділення № 5 ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ укладено договір № 375387 строкового банківського вкладу "Мій вибір" оформлений в рамках Пакету послуг ПП "Базовий " № 939516 на суму 1250.00 доларів США строком на 12 місяців до 11.04.2009 року з нарахуванням 10,5 % річних за користування депозитними коштами.

За умовами договору ( п.2.2) строк дії Вкладу розпочинається з дня надходження коштів на вкладний рахунок.

 З квитанції № 4408 вбачається, що кошти в сумі 1250,00 доларів США перераховані позивачем на депозитний рахунок 11 квітня 2008 року.

Відповідно до умов договору п.3.4.5 банк зобов'язувався повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадку дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

В даному випадку строк дії договору № 375387 закінчився 11 квітня 2009 року.

Як вказав у позові позивач і не заперечив відповідач кошти за даним депозитним договором вкладнику не повернуті.

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про порушення відповідачем права власності позивача.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право  володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно ст.316 ЦК України право власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на умовах і в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Посилання відповідача на введення тимчасовим адміністратором мораторію на виконання вимог кредиторів не заслуговує на увагу, оскільки:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 85 даного Закону визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом. Таким чином, мораторій не розповсюджується на вимоги вкладника на повернення своїх депозитних коштів, а стосується стягнень на підставі виконавчих документів, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

При стягненні суми депозиту та несплачених відсотків в доларах США суд виходить з того, що позивач вкладав свої кошти саме в цій іноземній валюті, нарахування та часткова сплата процентів проводилась в цій же валюті, а тому неповернута сума вкладу повинна виплачуватись в доларах США.

Положеннями ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Суд оцінює, що позивачу ОСОБА_1. неправомірними діями Банку заподіяно моральну шкоду, оскільки порушено його право на вільне розпорядження своїм майном, що призвело до його душевних страждань. При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує потребу позивача в поверненні вказаних коштів для лікування хворої дитини, що стверджується медичними довідками.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати по справі в розмірі сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 270 ( 240+30) грн.

На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст. 23, 321, ч.1 ст.1058 , ч.2 ст.1060 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" ( кор/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код за ЄДР 20025456) на користь ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 336.25 (одну тисячу триста тридцять шість) доларів США, внесені на депозитний рахунок № 375387 на підставі строкового банківського вкладу від 11 квітня 2008 року.

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" ( кор/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код за ЄДР 20025456) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень та 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок судових витрат по справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ   В М БОНДАР