Ухвала суду № 41119330, 29.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29.10.2014 Справа № 904/5501/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецова І.Л., Іванов О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги з клопотанням про відстрочення сплати судового збору Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014р. у справі №904/5501/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілм", м.Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гарант-Трейд", м.Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2003р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02.06.2003р., укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілм", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №2326, державна реєстрація якого відбулась 23.06.2003р. за №3697.

Не погодившись з означеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014р. у справі №904/5501/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

До поданої апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

До апеляційної скарги відповідач додав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в якому просить відстрочити сплату судового збору в строк до винесення судового рішення по справі, посилаючись на те, що є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету і через складність процедури фінансування та перерахування органом державного казначейства коштів, не має можливості вчасно здійснити оплату судового збору.

За приписами п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на зазначені приписи, Вищий господарський суд України у п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідачем в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору. Отже, оскільки клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, правові підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підписано уповноваженою особою відповідача, яка подала означене клопотання.

Таким чином, апеляційна скарга з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не приймаються до розгляду і повертаються судом.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне довести до відома скаржника, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014р. у справі №904/5501/14 повернути заявникові без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга №7/11-3362 від 15.10.2014р. та клопотання з додатками на 26 аркушах.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г. Іванов