Ухвала суду № 41119030, 28.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1368/14 Справа № 200/10240/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Марущак С. Л. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

28 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Кислого М.М., Кузьменко В.М.,

секретаря: Лимаря Р.Р.,

за участю прокурора: Харів Н.А.,

потерпілого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляції обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 липня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 08.06.1989 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81, ст.46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 29.11.1989 Решетилівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.140, ст.43 КК України до 3 років позбавлення волі, приєднано частково покарання за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.1989, до відбуття 4 роки позбавлення волі. 01.08.91 звільнений умовно-достроково на 2 роки 20 днів;

- 22.10.1991 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.2153, ст.43 КК України до 2 років позбавлення волі, приєднано частково покарання за вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.11.89, до відбуття 4 роки позбавлення волі. 20.08.95 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 02.04.1996 Магдалинівським районим судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.101 КК України до 10 років позбавлення волі. 28.11.2005 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 01.11.2007 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ст.395 КК України до арешту на 1 рік. 15.12.2007 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 16.12.2008 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.187, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі. 16.10.2012 звільнений умовно-достроково на 1 рік, 1 місяць та 28 днів,

засуджений: за ч.2 ст.289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

02 квітня 2014 року приблизно о 21.00 годин, ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, який належить ОСОБА_5 та переданий у користування ОСОБА_2, вчиняючи злочин повторно, скориставшись наданими йому потерпілим ОСОБА_2 ключами від автомобілю НОМЕР_1, знаходячись на подвір'ї буд. 48 по вул.Запорізьке шосе у м.Дніпропетровську, залучивши з метою полегшення скоєння злочину ОСОБА_6, якого він ввів в оману про істинність свого умислу і не повідомив останнього про свій злочинний намір, домовившись з ОСОБА_6 про продаж автомобіля, передав ОСОБА_6 ключі від вказаного автомобіля з метою запуску двигуна і переміщення автомобіля до банкомату для здійснення розрахунку за продаж вказаного автомобіля у розмірі 2 000 грн..

ОСОБА_6, якого ОСОБА_4 ввів в оману про істинність свого умислу і не повідомив про свій злочинний намір, завів наданими ОСОБА_4 ключами двигун автомобіля, і перемістив разом з ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_1, з місця первинного знаходження в інше місце.

Таким чином, ОСОБА_4, вчиняючи злочин повторно, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_2, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 3 190, 59 грн..

В апеляції обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд. Також обвинуваченим подана заява про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 року».

З апеляції захисника-адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, вбачається, що вона не заперечуючи фактичні обставини справи, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду щодо нього змінити внаслідок суворості призначеного покарання і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, при цьому зазначила, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у скоєному, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, а також, що потерпілий не має до обвинуваченого жодних претензій.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без змін, а апеляції обвинуваченого та його захисника без задоволення, потерпілого ОСОБА_2, який не заперечував проти задоволення апеляцій обвинуваченого та захисника, перевіривши матеріали провадження, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, зіставивши їх з наявними у провадженні матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого та його захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_4 у скоєні злочину при обставинах зазначених у вироку є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах, при цьому в апеляціях не оскаржуються.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження і вироку суду, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставою для відміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Відносно доводів апеляції обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування вироку в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 року», то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст.349 КПК України, та визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються, при цьому обвинуваченому ОСОБА_4 було роз'яснені положення даної статті та він не заперечував слухати справу за таких обставин, а тому доводи обвинуваченого про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження оскарженню не підлягають.

Крім цього,відповідно до п.«б» ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 року», амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст.4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, а тому ОСОБА_4 не являється суб'єктом амністії.

Відносно доводів апеляції захисника ОСОБА_3 про пом'якшення призначеного ОСОБА_4 покарання, то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути підставою для зміни вироку і не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Так, судом при призначені покарання обвинуваченому було враховано, що ОСОБА_4 розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому. Судом першої інстанції також було враховано, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, крім цього, обставиною, яка обтяжує покарання судом встановлено рецидив злочину.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст.69 КК України, при цьому вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляції обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 липня 2014 року у відношенні ОСОБА_4 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Литвиненко О.О. Кислий М.М. Кузьменко В.М.