Ухвала суду № 41118255, 29.10.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

130/3218/14-ц

6/130/100/2014

У Х В А Л А

29.10.2014 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Саландяк О.Я.,

секретаря Кащенко Г.Р.,

ст. державного виконавця ВДВС ЖМУЮ ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці подання старшого державного виконавця державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, погоджене начальником відділу ОСОБА_2 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

Згідно подання державний виконавець просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 у виїзді за кордон України. В обґрунтування подання про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України вказує, що у відділі державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції 24.02.2004 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа Корольовського районного суду м.Житомира Житомирської області № 2-3061 від 06.11.2000 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 1/4 частки його доходів щомісячно, починаючи з 24.02.2004 року і до повноліття дитини. ОСОБА_3 неодноразово викликався до відділу ДВС з приводу неналежної сплати ним аліментів на дитину, однак аліментів не сплачував, борг не погашав, а тому заборгованість станом на 01.08.2014 року становить 39973,54 грн. Виконавцем вжито ряд заходів щодо обстеження майнового стану боржника та виявлення зареєстрованого за ним рухомого та нерухомого майна, але згідно із відповідей реєстраційних установ, такого майна за боржником не зареєстровано.

У судовому засіданні старший державний виконавець Цвень Р.О. подання підтримав, просив його задовольнити. Додатково та на запитання суду пояснив, що вказане виконавче провадження знаходиться на виконанні у виконавця ОСОБА_6, яка хворіє, а він лише підготував подання та підтримує його. Пояснив, що огляд місця, де мешкає боржник виконавцем здійснювався, про що є відповідний акт, зроблено запити до різноманітних реєструючих установ, встановлено, що боржник працював у загальноосвітній школі в м.Вінниці, але в телефонному режимі встановлено, що на даний час там ОСОБА_3 не працює. До адресного бюро з метою встановлення місця реєстрації, за оголошенням боржника в розшук виконавець не зверталась. Чи знаходиться на обліку в центрі зайнятості боржник невідомо. Подання про порушення кримінальної справи про ухилення від сплати аліментів не направлялось, боржник не являвся до відділу ДВС, не попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, відомості про причини невиконання ним аліментних зобов»язань не з»ясовані. Особисто виконавець ОСОБА_1 зробив витяг із реєстру прав нерухомого майна, де відомості щодо ОСОБА_3 відсутні, та склав акт про те, що боржник не працює. Вважає все викладене ухиленням від сплати аліментів.

Відповідно до ч.2 ст.377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали подання, матеріали виконавчого провадження за ЄДРВП№ 5247395, суд вважає, що подання необґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право вільно залишати територію України гарантоване кожному, хто на законних підставах перебуває на території України статтею 33 Конституції України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань; громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № за ЄДРВП 5247395, оглянутого в судовому засіданні, встановлено, що державною виконавчою службою 24.02.2004 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа Корольовського районного суду м.Житомира Житомирської області № 2-3061/00 від 06.11.2000 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 1/4 частки його доходів щомісячно, починаючи з 25.10.2000 року і до повноліття дитини. (а.с.вик.пр. 1-2, 5). Виконання виконавчого листа здійснювалось боржником не здійснювалось, а тому заборгованість станом на серпень 2014 року складає 39973,54 грн. (а.с.вик.пр.32) Державним виконавцем у 2004, 2006 та 2008 роках здійснювались виїзди в с.Токарівку Жмеринського району, де встановлено не проживання ОСОБА_3 та вибуття його до м.Вінниці до матері (а.с.вик.пр. 6,7,11), однак жодних заходів щодо встановлення дійсного місця реєстрації, місця перебування боржника не здійснено. У 2008 році виконавцем встановлено, що ОСОБА_3 на обліку у Жмеринському центрі зайнятості не перебуває, автотранспорт за ним не зареєстрований (а.с.вик.пр. 17-18). У 2014 році встановлено, що боржник працював у ОСОБА_7 ступенів, але на час розгляду подання звільнений (а.с.вик пр. 21-22, 31), встановлено, що сільськогосподарська техніка, автотранспорт, нерухоме майно за ОСОБА_3 не зареєстроване (а.с. вик.пр. 24, 27-28), на обліку в УПФ м.Жмеринка та Жмеринського району не перебуває, пенсії не отримує. Згідно відповіді головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби, громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 12.07.2011 року перетинав кордон України.

Пояснення боржника щодо причин невиконання рішення, відомості про виклики його до відділу ДВС, належні відомості про зареєстроване місце проживання боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутні. Запити щодо рахунків у фінансових установах на ім»я ОСОБА_3, відомості на наявність у нього земельної ділянки виконавцем не здійснювались, штрафи та інші заходи впливу не застосовувались. Виконавчі дії вчинялись нерегулярно та не в повному обсязі, що є передумовою звернення з вказаним поданням до суду.

Таким чином суду не надано доказів, які б свідчили про виконання державним виконавцем обовязку, передбаченого ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття передбачених заходів примусового виконання рішень, неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, на які він посилається у поданні. Зокрема не перевірено наявність вкладів у банках, не встановлено місце проживання боржника, не обстежено майновий стан за місцем проживання боржника, належним чином не перевірено наявності іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Також суду не надано жодних доказів ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що є необхідною умовою тимчасової відмови особі у виїзді за кордон, що прямо зазначена в Законі України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України». Незадовільний матеріальний стан, відсутність постійної роботи і доходу не може розцінюватись судом як ухилення від виконання рішень судів і не може бути підставою для обмеження конституційного права особи вільно залишати територію України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов»язань відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: