Вирок № 41117160, 12.05.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1078/14-к

Вирок

іменем України

12 травня 2014 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимук Р.С., при секретарі Якимовій С.М., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - Ісаєва В.Л., обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, працюючого неофіційно вантажником, ніде не зареєстрованого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

- 30 листопада 1995 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України (ред. 1960р.) до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 46-1 КК України (ред. 1960р.) відстрочка виконання вироку на строк 2 роки;

- 17 листопада 1997 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 141 КК України (ред. 1960р.) до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 43 КК України (ред. 1960р.) приєднано за вироком від 30 листопада 1995 року, остаточно 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 25 січня 1999 року з Перевальської ВК умовно-достроково на строк 1 рік 11 місяців 16 діб;

- 20 червня 2000 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 144, ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, на підставі ст. 43 КК України приєднано за вироком від 17 листопада 1997 року остаточно 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнений 15 липня 2006 року з Брянківської ВК умовно-достроково на строк 1 рік 10 місяців 29 діб;

- 15 лютого 2008 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком від 20 червня 2000 року, остаточно 6 років позбавлення волі. Звільнений 08 жовтня 2013 року з Казановської ВК по відбуттю строку покарання;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

встановив:

23 січня 2014 року о 10 годині ОСОБА_2, знаходячись на Центральному ринку м.Сєвєродонецька разом із своїм товаришем ОСОБА_3, маючи злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою останнього, діючи повторно, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_3 поповнити рахунок на мобільному телефоні «Самсунг С3530», вартістю 545,40 грн., згідно висновку товарознавчої експертизи № 92/7/254 від 05 лютого 2014 року. ОСОБА_3, будучи впевненим в добросовісності ОСОБА_2, передав йому вищевказаний мобільний телефон, з яким ОСОБА_2 згодом зник та розпорядився ним на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 545,40 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю, від дачі пояснень та відповідей на питання відмовився, не заперечував проти визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження. У скоєному розкаявся, просив не карати суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, а також наявність заяви потерпілого про повне добровільне відшкодування обвинуваченим спричиненої шкоди, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд, враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря-фтізіатра з діагнозом туберкульоз ІІІ ступеню.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, повне добровільне відшкодування спричиненої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України судом не виявлено.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлено.

Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 (два) роки та відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 342 (триста сорок дві) грн. 30 коп.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: