Рішення № 41116936, 23.10.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 911/3765/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап», м. Київдо Приватного акціонерного товариства «УВК-Україна», Київська обл., м. Вишневепро витребування майна з незаконного володіння,за участю представників:

позивача:Кузьменко Н.О., довіреність №8 від 08.01.2014 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме: 180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4, загальною вартістю 41 400,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з повернення майна, які були передані на зберігання за договором про надання комплексних логістичних послуг №056-10 від 12.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.10.2014 року.

02.10.2014 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував частково та просив суд задовольнити позовні вимоги у розмірі 27 000,00 грн.

У судовому засіданні 02.10.2014 року оголошувалася перерва на 23.10.2014 року.

13.10.20.14 року через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача вартість втраченого відповідачем майна у розмірі 41 400,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.2014 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Приватним акціонерним товариством «УВК-Україна», правонаступником, якого є Приватне акціонерне товариство «УВК-Україна» (виконавець) укладено договір про надання комплексних логістичних послуг, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов'язання надавати комплексні логістичні послуги, пов'язанні з обслуговуванням вантажів замовника, а замовник зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати надані виконавцем послуги.

Відповідно до п. 4.1.1. договору, виконавець зобов'язаний відповідно до розпоряджень приймати на зберігання вантаж замовника і вживати всіх необхідних заходів для забезпечення його збереження під час надання комплексу логістичних послуг.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє протягом трьох років (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 11.2. договору, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не заявить про його припинення, дія даного договору вважається продовженою на один рік на тих самих умовах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв, а позивач передав на зберігання 180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4.

Повідомленням про притримання товару №571 від 15.10.2013 року відповідач повідомив позивача, про те, що товар, а саме 180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4 підлягає притриманню, у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язання з оплати послуг за договором про надання комплексних логістичних послуг №056-10 від 12.03.2010 року.

06.06.2014 року позивач надіслав на адресу позивача лист №323-юр від 04.06.2014 року з вимогою повернення товару (180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

17.07.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. №391-юр від 16.07.2014 року з вимогою повернення протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги товару (180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4), яку відповідач отримав 29.07.2014 року про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

За приписами статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статями 6, 627 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Приписами статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Взаємовідносини сторін за договором зберігання регулюються главою 66 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Предметом договору зберігання можуть бути, як правило, рухомі речі, визначені індивідуальними ознаками, які не переходять у власність зберігача, і в окремих випадках на зберігання можуть передаватися речі з родовими ознаками.

Згідно зі статтею 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Згідно зі статтею 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно з приписами статті 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Приписами статті 949 Цивільного кодексу України визначено обов'язок зберігача повернути річ. При цьому, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, що була передана на зберігання, а якщо договором передбачено зберігання знеособлених речей (змішані родові) тотожну, або обумовлену кількість речей такого самого роду та якості.

Статтею 953 Цивільного кодексу України унормовано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №323-юр від 04.06.2014 та №391-юр від 16.07.2014 року про повернення товару (180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4).

Проте, відповідач всупереч умов договору майно позивачу не повернув, що свідчить про порушення останнім зобов'язання щодо повернення позивачу прийнятого на зберігання майна.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості безпідставно набутого та втраченого майна, а саме: 180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4 вартістю 41 400,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УВК-Україна» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код. 36449095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8А, оф. 291, код 35137937) 41 400 (сорок одну тисячу чотириста) грн. 00 коп. вартості 180 ящиків (900 уп.) паперу «Ballet Universal» формату А4, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак