Рішення № 41116864, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20015/14 20.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»

про відшкодування шкоди 17 205,95 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: не з'явився

від відповідача: Волчек Н.М. за довіреністю № 131-1-4/38-Ю від 01.08.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.09.2014 р. Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (відповідач) про відшкодування шкоди 17 205,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» на підставі договору страхування «ПРОСТО-КАСКО» № ПК 004982 від 14.12.2013 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «LEXUX RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «HONDA ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/1153995 (дублікат полісу № АС/8664588)), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/20015/14 та призначено розгляд справи на 20.10.2014 р. об 11:00 год.

03.10.2014 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/26628 від 01.10.2014 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АЕ/1153995.

В судове засідання, призначене на 20.10.2014 р. представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, матеріалами справи також підтверджується, що позивач не подавав та не надсилав до суду заяв (клопотань) про зміну позовних вимог або про відмову від позову, а таке свідчить про те, що позивач підтримує заявлені ним у позовній заяві № 04-4986 від 11.09.2014 р. позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.10.2014 р. без участі представника позивача запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 20.10.2014 р., з'явився та подав клопотання про долучення копії полісу № АС/8664588 до матеріалів справи.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 20.10.2014 р., надав усні пояснення щодо видачі дублікату полісу № АЕ/1153995 з новим номером АС/8664588. Також представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.10.2014 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.12.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір № ПК 004982 «ПРОСТО-КАСКО» (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «LEXUX RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 15.12.2013 р. до 14.12.2014 р.

09.01.2014 р. в місті Києві на перехресті вул. Струтинського та бульвару Дружби Народів сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «LEXUX RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «HONDA ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4. Наведене підтверджується відомостями № 9331759 про дорожньо-транспортну пригоду Відділу ДАІ Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві від 20.01.2014 р.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 03.02.2014 р. у справі № 757/1616/14-п, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту № 10894 з оцінки транспортного засобу, що складений 16.01.2014 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «LEXUX RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 16 844,82 грн. (надалі - звіт 10894 з оцінки транспортного засобу від 16.01.2014 р.).

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «LEXUX RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «САМІТ МОТОРЗ УКРАЇНА» № СМУ00005243 від 12.03.2014 р. становить 20 048,81 грн. (надалі - рахунок-фактура № СМУ00005243 від 12.03.2014 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 93255 від 29.01.2014 р. та додаткового страхового акту від 14.03.2014 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 17 205,95 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжними дорученнями № 3829 від 05.03.2014 р. та № 8465 від 19.03.2014 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2014 р. страхувальник звернувся до позивача із вимогою в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 903 ЦК України про стягнення суми страхового відшкодування - 17 205,95 грн. внаслідок ДТП, що сталося 09.01.2014 р., що є страховим випадком згідно із договором № ПК 004982 «ПРОСТО-КАСКО».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 09.01.2014 р.) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєння ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.

По матеріалам справи, судом встановлено, що відповідно до умов договору страхування № ПК 004982 «ПРОСТО-КАСКО» від 14.12.2013 р., сторонами погоджено перелік документів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту, необхідного для відновлення пошкодженого застрахованого ТЗ, а саме: документи ремонтних підприємств (калькуляції, рахунки тощо), калькуляції, проведені страховиком самостійно, на підставі програмних продуктів, рекомендованих для використання в товарознавчих дослідженнях та складання кошторисів відновлювального ремонту та заподіяної матеріальної шкоди.

Виходячи з вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст.1166 та ч. 2 ст.1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 (далі - Методика), коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Отже, коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу автомобіля LEXUX RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску дорівнює нулю, так як на момент вчинення ДТП 09.01.2014, строк його експлуатації не перевищував зазначеного вище строку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, у відповідності до чинного законодавства та умов договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 17 205,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3829 від 05.03.2014 р. та № 8465 від 19.03.2014 р.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: 1) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; 2) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, зі змісту вказаних приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто на відповідача.

У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплаченого страхового відшкодування.

Також з врахуванням приписів ст. ст. 993, 1191 ЦК України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідач на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. надав копію полісу № АС/8664588, що є дублікатом полісу № АЕ/11539958, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи також містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду.

По матеріалам справи, судом встановлено, що франшиза за полісом АС/8664588 становить 00,00 грн.

Відповідно до полісу № АС/8664588 встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_4, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 00:00 год. 24.04.2013 р. до 23.04.2014 р.

По матеріалам справи судом встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем «HONDA ACCORD», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З приписів зазначених норм не вбачається, що позивач мав обов'язково звертатись до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АС/8664588, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. Відповідно до зазначених законодавчих приписів, позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову до суду.

Аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2012 р. № 5028/17/22/2012 та в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 14.01.2014 р. № 01-06/15/2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування».

За встановлених обставин, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 17 205,95 грн.

Так, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 17 205,95 грн. (сума матеріального збитку підтверджена звітом № 10894 з оцінки транспортного засобу від 16.01.2014 р., рахунком-фактурою № СМУ00005243 від 12.03.2014 р., страховим актом № 93255 від 29.01.2014 р. по договору страхування, додатковим страховим актом від 14.03.2014 р. та платіжними дорученнями № 3829 від 05.03.2014 р. та № 8465 від 19.03.2014 р.)

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 17 205,95 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 205,95 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 17 205,95 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 17 205,95 грн. (сімнадцять тисяч двісті п'ять гривень 95 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2014 р.

Суддя Гумега О. В.