Ухвала суду № 41116594, 14.03.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/2821/14-к

Номер провадження 11-сс/786/117/14

Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О.

Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - Герасименко В.М.

суддів - Захожая О.І., Ландара О.В.

при секретарі - Погорілій Ю.І.

за участю прокурора - Сорокіна І.В.

захисників - адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 06 березня 2014 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області та обрано відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначено розмір застави у межах 80 мінімальних заробітних плат в сумі 97 440 грн. у національній грошовій одиниці.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що в ході підготовки до заволодіння частиною приміщення за адресою: АДРЕСА_2, для здійснення незаконної діяльності ОСОБА_5, під виглядом надання юридичних послуг, з метою надання вигляду законності своїх протиправних дій в подальшому, 17.06.2013 року, отримав довіреність №39622913 від ОСОБА_6 на представництво її інтересів в усіх судах України на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших.

Будучи інформований ОСОБА_5, що у відокремленій частині даного приміщення (кіоску), ФОП ОСОБА_11 здійснює підприємницьку діяльність за договором оренди від 10.02.2012 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, 27.06.2013 року ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14 в приміщенні кіоску за адресою: АДРЕСА_2, із застосуванням фізичного насильства відносно ОСОБА_11, отримавши письмову відповідь від ОСОБА_11 на лист ОСОБА_6, наданий йому 21.06.2013 року, примушували ОСОБА_11 до невиконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 10.02.2012 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, вимагаючи натомість укласти договір із ОСОБА_5, та в подальшому сплачувати останньому грошові кошти. У випадку відмови від висунутих умов, вимагали звільнити дане приміщення.

З метою залучення як доказу до цивільного провадження № 2878/13, яке перебувало в провадженні Апеляційного суду Полтавської області, ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14 із застосуванням фізичного насильства, шляхом погрози пошкодження, знищенням майна, виконавши шуруповертом отвори у виробах, які реалізовував потерпілий, тобто пошкодивши його майно - металеві двері, вимагали та змусили ОСОБА_11 під диктовку ОСОБА_5 скласти розписку про сплату коштів ОСОБА_15 за оренду даного приміщення, отримавши зазначену розписку, ОСОБА_5 в категоричній формі висунув вимоги ОСОБА_11 звільнити дане приміщення або укласти договір оренди із ОСОБА_5, якому сплачувати грошові кошти.

Після зазначених подій ОСОБА_11 виїхав з даного приміщення. В подальшому, ОСОБА_5 виступаючи як представник ОСОБА_6 у цивільному провадженні, долучив дану розписку як доказ.

10.07.2013 року ОСОБА_12 уклав договір оренди частини приміщення (кіоску) за адресою: АДРЕСА_2, із директором ПП „Агенство нерухомості" „Харків - Рієлком" ОСОБА_16

В середині липня 2013 року ОСОБА_5, дізнавшись, що у вказаному приміщенні здійснюють підприємницьку діяльність працівники ПП „Агенство нерухомості" „Харків - Рієлком", вимагав звільнити дане приміщення добровільно або працювати і надалі, але платити грошові кошти за оренду приміщення ОСОБА_5

22.07.2013 року ,ОСОБА_5, отримавши від співвласника даного приміщення ОСОБА_17 лист, адресований ОСОБА_16, з вимогою звільнити дане приміщення у термін протягом трьох діб, направив лист на адресу: АДРЕСА_2.

29.07.2013 року, ОСОБА_4, дізнавшись від ОСОБА_5, що приміщення кіоску працівникам ПП „Агенство нерухомості" „Харків - Рієлком" добровільно не звільнене, за попередньою змовою із ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, із застосуванням фізичного та психологічного насильства, виштовхали з даного приміщення працівника ПП „Агенство нерухомості" „Харків - Рієлком" ОСОБА_18 Після чого винесли все майно, належне ПП „Агенство нерухомості" „Харків - Рієлком" на вулицю та ОСОБА_4 змінив замки вхідних дверей у приміщенні кіоску за адресою: АДРЕСА_2.

З метою доведення злочинного плану до завершення, 15.08.2013 року близько 18.00 год., ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, діючи умисно, всупереч установленому законом порядку та волі співвласника приміщення ОСОБА_12, змінили замки у вхідних дверях, встановили вхідні двері, ролети на вікнах приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2, позбавивши співвласника даного приміщення ОСОБА_12 доступу до приміщення та речей, які йому належать.

Таким чином, ОСОБА_5 самовільно зайняв приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2, яке на правах спільної сумісної власності належить ОСОБА_12, який здійснював адвокатську діяльність у даному приміщенні спільно із адвокатами ОСОБА_19 та ОСОБА_20

12.09.2013 року ОСОБА_5 створив юридичну особу ТОВ „Юридична Фірма Кофлікт" за адресою: АДРЕСА_2, де засновником а директором визнав себе, з метою надання вигляду законності своїх дій, співзасновником зазначив ОСОБА_17 У вказаному приміщенні ОСОБА_5 працював до 03.02.2014 року.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5, з метою вирішення цивільного-правового спору незаконним способом на користь ОСОБА_21, предметом якого є автомобіль „Хонда Аккорд" НОМЕР_1, власником якого являється остання, 02.08.2013 року отримав довіреність №39837376 від неї на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_22, ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших на представництво інтересів ОСОБА_21 в усіх судах України.

02.08.2013 року, ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_10, діючи умисно, всупереч установленому законом порядку та волі ОСОБА_24, намагалися заволодіти автомобілем „Хонда Аккорд" НОМЕР_1, яким потерпілий ОСОБА_24 керував на законних підставах, з метою його вилучення та подальшій передачі ОСОБА_21

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_22, 16.11.2013 року, отримавши довіреність від ОСОБА_25 на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших на представництво інтересів ОСОБА_26 в усіх судах України, 18.11.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_27 та ОСОБА_28, проникли до магазинів „Lerros" та „Mann", що знаходяться в ТРЦ „Конкорд", що по вул.Фрунзе, 60-а, в м.Полтава. З метою знищення доказів протиправної діяльності, пошкодили камери відеоспостереження магазинів, відкрито заволоділи відео реєстраторами та металевим сейфом, у якому знаходились грошові кошти в сумі 4 625 грн., документи та дублікати ключів від приміщення магазинів.

19.11.2013 року ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підбору ключів відчинив металевий сейф, яким ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_22 заволоділи 18.11.2013 року.

Вилучивши з даного сейфу дублікати ключів від приміщення магазинів „Lerros" та „Mann", продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_26, та іншими, 19.11.2013 року, проникли до магазинів „Lerros" та „Mann", що знаходяться в ТРЦ „Конкорд", що по вул.Фрунзе, 60-а, в м.Полтава, де відкрито заволоділи товарно-матеріальними цінностями (одягом), що належить ОСОБА_27 та ОСОБА_28 на загальну суму близько 400 000 грн., зламавши вхідні двері в ТРЦ „Конкорд".

Окрім того, на початку липня 2013 року ОСОБА_4, скориставшись дружніми стосунками із ОСОБА_29, незаконно зібрав конфіденційну інформацію про приватне життя потерпілої, а саме щодо стану здоров'я ОСОБА_29 без згоди останньої, після чого поширив дану інформацію серед родичів, друзів та колег по роботі потерпілої, а також у всесвітній мережі „Інтернет".

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких та особливо тяжкого умисних злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що він переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинятиме інше кримінальне правопорушення, та неможливість застосування інших запобіжних заходів.

В принесеній апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки суд, обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, не врахував стан здоров'я та матеріальне становище сім'ї ОСОБА_4 (наявність на утриманні малолітніх дітей, дружини, непрацездатної матері), позитивні характеристики обвинуваченого за місцем реєстрації, проживання та роботи, численні порушення органами досудового розслідування законодавства під час його затримання, наявність постійного місця проживання та роботи, відсутності фактів ухилення та перешкоджання обвинуваченим органам слідства та суду. Позиція прокурора базується на особистому внутрішньому переконанні та надуманих, без жодних доказів, посиланнях на те, що підозрюваний продовжує злочинну діяльність, має намір ухилитись від слідства та перешкоджає встановленню істини у справі.

Адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зокрема прокурором та слідчим, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 буде або може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню, не з'являючись до слідчого та суду, буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Підозрюваним не вчинено жодних дій спрямованих на перешкоджання проведення слідчих дій. Окрім того, суд не взяв до уваги, сприяння підозрюваного органам досудового розслідування у встановленні істини у кримінальному провадженні, відсутності відомостей про намагання переховуватись від слідства та те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та роботи, де позитивно характеризується, має на утриманні дружину, неповнолітнього сина, хвору матір, має міцні соціальні зв'язки та значні проблеми зі здоров'я.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали подані апеляційні скарги з підстав в них зазначених, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги захисників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагає ст.178 КПК України та всупереч твердженням апелянта, належним чином врахував, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою тяжких злочинів та особливо тяжкого умисного злочину, вагомість наявних доказів про вчинення ним даного кримінального правопорушення, вік та стан його здоров'я, дані про його особу, сімейний і майновий стан, місце проживання, міцність соціальних зв'язків.

Матеріали справи не містять об'єктивних даних про те, що стан здоров'я, сімейний стан ОСОБА_4 чи інші обставини не дозволяють утримувати його під вартою.

Висновки суду про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, розмір застави визначений правильно, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог ст.176, ст.177, ст.178 та ст.183 КПК України, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають - як необґрунтовані.

Керуючись ст.ст.422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 06 березня 2014 року про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.

СУДДІ:

Герасименко В.М. Ландар О.В. Захожай О.І.