Ухвала суду № 41116243, 23.10.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/766/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Годованець І. А.

Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду Поступайло Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Поступайло Н.І.,

суддів : Петрової І.М., Широкоряда Р.В.

при секретарі Ковальовій Н.Д.,

за участю прокурора Василини С.О.

захисника-адвоката ОСОБА_3

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12014120050000262 за апеляціями прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2014 року стосовно ОСОБА_4, обвинуваченого за ст. 121 ч.1 КК України, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Федоро-Шулічено Долинського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, перебуває в незареєстрованому шлюбі, раніше не судимого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1.

визнано винним та засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Стягнено з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення: дактилоскопічної експертизи в сумі 393 (триста дев'яносто три) грн.12 коп.; експертизи холодної зброї в сумі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн.92 коп.; імунологічної експертизи в сумі 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн.40 коп.; імунологічної експертизи в сумі 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн.40 коп.

Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_5 не подано.

Речові докази по кримінальному провадженню: ніж, біологічні та експертні зразки, в порядку п.4 ч.9 ст.100 КПК України - знищені.

Вироком районного суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України за таких обставин.

13 квітня 2014 року біля 20-00 години ОСОБА_4, в стані алкогольного сп'яніння, в жилому будинку по АДРЕСА_1, під час сварки на побутовому ґрунті, кухонним ножем наніс ОСОБА_5 удар в область грудної клітини, згідно висновку судово-медичної експертизи № 62 від 29 квітня 2014 року, причинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: колоті рани - грудної клітки справа проникаючі в плевральну порожнину (сквозні), поранення легені, пневмотаркс, гемоторакс справа, пост травматична анемія третьої ступені, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, чим вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У апеляціях:

- прокурор просить вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2014 року стосовно ОСОБА_4 змінити, а саме 3 кухонні ножі, вилучені 13.04.2014 року під час огляду місця події та куртку і штани підозрюваного, вилучені 14.04.2014 року - знищити.

В решті вирок залишити без зміни.

Свої доводи мотивує тим, що вирок є незаконним у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, крім іншого, зазначаються рішення щодо речових доказів. А саме те, що під час досудового розслідування при огляді місця події по АДРЕСА_1 вилучено 3 кухонні ножі, один з яких був знаряддям злочину. Проте у резолютивній частині вироку суд вирішив долю лише 1 кухонного ножа, який був знаряддям злочину, питання щодо інших 2 вилучених ножів судом вирішено не було. Крім цього, суд не зазначив у вироку, що необхідно зробити з такими речовими доказами, як куртка та штани, вилучені у підозрюваного ОСОБА_4

- захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 просить вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2014 року стосовно ОСОБА_4 змінити в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку, звільнивши його з-під варти.

Свої доводи мотивує тим, що суд не в повній мірі врахував, що попри тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, його наслідки виявились для потерпілого мінімальними, він швидко одужав, обвинуваченого вибачив і не просив його суворо карати, цивільний позов не пред'являв і заявив, що майнових претензій не має. Обвинувачений є вітчимом потерпілого і виховував його з 6 років, замінивши батька. Реальне позбавлення обвинуваченого волі негативно вплине на матір обвинуваченого, яка залишиться без чоловіка та господаря вдома. Тому, на його думку, обвинувачений може виправитись без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, і призначення показання з випробуванням матиме для нього, для потерпілого, і для матері менш тяжкі наслідки, ніж реальне відбування покарання. ОСОБА_4 не є особою суспільно небезпечною і не становить загрози для оточуючих.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та заперечував проти апеляції захисника, захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, який наполягав на задоволенні своєї апеляції, а саме застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, частковому задоволенню за таких підстав.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, яким суд дав належну оцінку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому йому правопорушенні за ч. 1 ст. 121 КК України вину визнав частково і надав показання, що 13 квітня 2014 року біля 20-00 години, в стані алкогольного сп'яніння, в житловому будинку по АДРЕСА_1, під час сварки на побутовому ґрунті, кухонним ножем наніс ОСОБА_5 удар в область грудної клітини, внаслідок чого причинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Причиною вчиненого стала протиправна поведінка ОСОБА_5 щодо його майна та щодо ОСОБА_6

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєному злочині повністю підтверджується:

- Показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що 13 квітня 2014 року біля 20-00 години ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, в житловому будинку по АДРЕСА_1, під час сварки на побутовому ґрунті, кухонним ножем наніс йому удар в область грудної клітини, внаслідок чого причинив тілесні ушкодження у вигляді колотої рани грудної клітини справа. Цивільного позову про відшкодування матеріальних чи моральних збитків не має. Міру покарання за кримінальне правопорушення для ОСОБА_4 залишає на розгляд суду.

- Показаннями свідка ОСОБА_7, згідно яких 13 квітня 2014 року ОСОБА_5 вчинив протиправні дії щодо майна ОСОБА_4 - розбив скло у віконнній рамі будинку. Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вживали спиртні напої у житловому будинку. Біля 20.00 години від ОСОБА_4 взнала про сварку і причинення ним ОСОБА_5 ножем тілесного ушкодження в області грудної клітини.

- Показаннями свідка ОСОБА_6 котра пояснила, що 13 квітня 2014 року ОСОБА_5 вчинив протиправні дії щодо майна ОСОБА_4 - розбив скло у віконнній рамі будинку. Через деякий час разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вживали спиртні напої у жилому будинку. Після сварки з ОСОБА_5 залишила будинок ОСОБА_4 14 квітня 2014 року ОСОБА_7 повідомила її, що ОСОБА_4 причинив ОСОБА_5 ножем тілесне ушкодження в області грудної клітини.

Вина також підтверджується:

- Протоколом огляду місця події, де в будинку по АДРЕСА_2 було встановлено обставини, при яких ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 умисне тяжке тілесне ушкодження (а. кр. пр. 9-18);

- Протоколом проведення слідчого експерименту, у ході якого підозрюваний ОСОБА_4 показав обставини, при яких в житловому будинку по АДРЕСА_2 спричинив ОСОБА_5 умисне тяжке тілесне ушкодження (а. кр. пр. 138-142);

- Висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: колоті рани грудної стінки справа, проникаючі в плевральну порожнину (сквозні), поранення легені, пневмоторакс, гемоторакс справа, посттравматична анемія третьої ступені, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення (а.кр.пр.119-120);

- Висновком судово-медичної експертизи, згідно якого дане ушкодження могло виникнути в термін, що зазначений в обставинах випадку, могли бути спричинені внаслідок удару ножем (а. кр. пр. 138-142).

На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто, умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні покарання суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховав ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 визнана та обставина, що він раніше не судимий, матеріальні збитки відшкодовано.

Обставинами, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 визнано вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням обставин, характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, який характеризується посередньо, вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, місцевий суд обґрунтовано визначив, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, так як він вчинив умисний тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи.

Таким чином, зваживши у сукупності викладені вище обставини, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо за умови призначення йому покарання лише у виді позбавлення волі.

У той же час доводи захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційної інстанції про те, що суд не врахував, що попри тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, його наслідки виявились для потерпілого мінімальними, він швидко одужав, обвинуваченого вибачив і не просив його суворо карати, цивільний позов не пред'являв і заявив, щодо майнових претензій не має, те що обвинувачений є вітчимом потерпілого і виховував його з 6 років, замінивши батька, а реальне позбавлення обвинуваченого волі негативно вплине на матір обвинуваченого, яка залишиться без чоловіка та господаря вдома, а тому на його думку, обвинувачений може виправитись без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - заслуговують на увагу.

Із врахуванням, викладених обставин, які є пом'якшуючими, даних про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, поведінкою потерпілого, який спровокував дії ОСОБА_4 та просить суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі, судова колегія вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст. 69 КК України та призначити покарання нижче нижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою він визнаний винним, оскільки вказані обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Таке покарання буде виваженим, обґрунтованим, справедливим, достатнім і необхіднім для можливого виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Оскільки вказані в апеляції прокурора доводи, не були враховані судом, колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вирок суду в частині вирішення речових доказів зміні, оскільки згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляцію прокурора - задовольнити.

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2014 року стосовно ОСОБА_4, обвинуваченого за ст. 121 ч.1 КК України - змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_4 за ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Речові докази: 3 кухонні ножі, вилучені 13.04.2014 року під час огляду місця події та куртку і штани підозрюваного, вилучені 14.04.2014 року - знищити.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

Поступайло Н.І. Петрова І.М. Широкоряд Р.В.

(підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Н.І.Поступайло