Ухвала суду № 41115145, 23.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2286/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Дунаєвецькому районі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Торгівельно-виробничого "Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантекс" до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті на підставі акту перевірки № 414/2340/31653933 від 07.05.2009 року податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницькій області від 22.05.2009 року № 0001162340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 41933,0 грн., в т.ч. 2898,0 грн. основного платежу та 12948,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0001172340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 442,50 грн. основного платежу та 12221,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій і № 0022201740/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 403,65 грн., в т.ч.: 134,55 грн. основного платежу та 269,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 22.05.2009 року № 0001162340/0, № 0001172340/0 та № 0022201740/0.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

Представник апелянта, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .

Представник позивача в судове засідання з'явився, однак надав суду заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від ПП "Мост" та недійсність укладеного з зазначеним контрагентом договору поставки, а також щодо порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 і пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у зв"язку з не утриманням та не перерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 134,55 грн. під час нарахування доходу ПП ОСОБА_2

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене законами України "Про податок та додану вартість" і "Про оподаткування прибутку підприємств", необхідні для формування валових витрат і податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, а висновки щодо нікчемності договору поставки перечать вимогам Господарського та Цивільного кодексів, також позивач вказав, що зазначені в акті висновки сформовані всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що даний адміністративний позов є обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач - торгівельно-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Сантекс" 21.11.2001 року зареєстроване Дунаєвецькою райдержадміністрацією Хмельницької області. З 27.11.2001 року перебуває на податковому обліку в Дунаєвецькій ОДПІ.

В березні-квітні 2009 року на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідно до плану - графіка проведення планових перевірок та направлення працівниками Дунаєвецької ОДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, результати якої оформлені актом № 414/2340/31653933 від 07.05.2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.05.2009 року № 0001162340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 41933,0 грн., в т.ч. 2898,0 грн. основного платежу та 12948,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0001172340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 442,50 грн. основного платежу та 12221,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій і № 0022201740/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 403,65 грн., в т.ч.: 134,55 грн. основного платежу та 269,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так, податкові повідомлення-рішення від 22.05.2009 року № 0001162340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 41933,0 грн., в т.ч. 2898,0 грн. основного платежу та 12948,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0001172340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 442,50 грн. основного платежу та 12221,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (надалі - Закон №334/94-ВР), який діяв на час існування спірних відносин, що призвело до заниження податкових зобов"язань з податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 13541,0 грн., у т.ч.: за ІІІ квартал 2008 року в сумі 13541,0 грн., в результаті зайвого включення накладної № 115 від 26.06.2008 року, виданої ПП "Плутос-2006" (дана помилка виправлена підприємством самостійно в ІV кварталі 2008 року без нарахування штрафних санкцій), та заниження податку на прибуток у зв'язку з безпідставним включенням до валових витрат вартості товару (металопродукції), придбаного від ПП "Мост" в сумі 28985,0 грн., не підтверджених первинними документами, а також порушення пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями (надалі - Закону № 168/97-ВР), який діяв на час існування спірних відносин, в результаті безпідставного включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 24442,50 грн. по вказаній вище операції з придбання товару від ПП "Мост".

Так, в силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Натомість, апелянт в апеляційній скарзі зазначає про недійсного договору поставки, укладеного позивачем з ПП "Мост", який не мав реальних наслідків, встановлений під час перевірки позивача і зафіксований в акті перевірки № 414/2340/31653933 від 07.05.2009 року, про що свідчать такі обставини, як: під час перевірки був відсутній письмовий договір з ПП "Мост"; документи, якими оформлена поставка (рахунок - фактура від 05.05.2008 року, довіреності та товарно-транспортні накладні) містять розбіжності щодо дат їх оформлення; видаткові накладні та податкові накладні на поставку товару і банківські виписки містять розбіжності щодо суми поставки, натомість, суд апеляційної інстанції не погоджується з даними доводами апелянта з огляду на наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи, відповідно до договору поставки №0108 від 01.01.2008 року, укладеного між позивачем та ПП "Мост", останнє зобов"язалось поставити позивачу товар, оплата якого здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем (п. п. 1.1 і 3.2 договору). Пунктом 4.2 договору визначено, що товар відпускається зі складу продавця на умовах самовивозу. Умовами договору також передбачений обов'язок покупця (позивача) здійснити 100 % попередню оплату вартості товару на підставі рахунку, виставленого продавцем (п.4.1 договору).

На виконання договору поставки №0108 від 01.01.2008 року в травні-червні 2008 року відповідно до видаткових накладних №254 від 07.05.2008 року і №378 від 26.06.2008 року поставило позивачеві металовироби (труби) на загальну суму 139127,60 грн., в тому числі ПДВ 23187,60 грн. В рахунок попередньої оплати зазначеного товару на підставі рахунку №389 від 05.05.2008 року платіжним дорученням №248 від 06.05.2008 року позивач перерахував ПП "Мост" 28080,0 грн.

Від імені позивача на підставі виданих довіреностей придбаний товар на складі постачальника отримували ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується відповідними наказами про прийняття їх на роботу, журналом реєстрації довіреностей та підписами зазначених осіб на видаткових та товарно-транспортних накладних на перевезення товару.

Доставка придбаних металовиробів від їх постачальника здійснена на замовлення та за рахунок позивача ФОП ОСОБА_5 відповідно до укладеного договору перевезення вантажів від 11.02.2008 року і підтверджується копією Ліцензії серії АБ №152725 на перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними від 04.05.2008 року та від 25.06.2008 року, актами № № 7 і 10 здачі-приймання послуг з перевезення товару по маршруту м.Дунаївці - м.Дніпропетровськ - м.Дунаївці та видатковими касовими ордерами від 07.05.2008 року і від 01.07.2008 року на оплату послуг з перевезення.

Придбаний від ПП "Мост" товар позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку та використав у власній господарській діяльності для виробництва металовиробів. Зазначене підтверджується складеними завідуючою складом відомостями за травень-червень 2008 року про прихід продукції на склад, накладними а відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 07.05.2008 року та від 27.06.2008 року, актами оприбуткування лишків ТМЦ, остаточними калькуляціями вартості виробництва продукції, актом списання №СА-0060 від 30.06.2008 року та пояснення свідка ОСОБА_6

Виготовлені з придбаних труб металовироби позивач реалізував і отримав прибуток.

Крім того відповідно до умов договору поставки на підставі отриманих від ПП "Мост" рахунків-фактур №579 від 19.06.2008 року та №586 від 23.06.2008 року платіжними дорученнями №351 від 23.06.2008 року на суму 128955,0 грн., в т.ч. ПДВ 21492,5 грн. і №352 від 23.06.2008 року на суму 17700,0 грн., в т.ч. ПДВ 2950,0 грн. позивач здійснив попередню оплату металовиробів. По факту отримання коштів ПП "Мост" виписало позивачу податкові накладні №4.2306 від 23.06.2008 року на суму 107462,5 грн., в т.ч. ПДВ 21492,50 грн., і №3.2306 від 23.06.2008 року на суму 14750,0 грн., в т.ч. ПДВ 2950,0 грн.

По операції з придбання металевих труб від ПП "Мост" за даними перевірки позивач на підставі зазначених вище видаткових та податкових накладних відніс до валових витрат у 2 кварталі 2008 року 115940,0 грн. та до податкового кредиту в червні 2008 року - ПДВ в сумі 24442,0 грн. , сплачене в рахунок попередньої оплати.

Позивач та його контрагент ПП "Мост" відобразили операції з поставки металовиробів та попередньої оплати у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від постачальника товару ПП "Мост" видаткові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та податкові накладні, які засвідчують попередню оплату товару, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання зазначеного товару, а податок на додану вартість - до податкового кредиту звітного періоду.

Отже, враховуючи факт поставки товарів від вказаного контрагента, їх оплати, оприбуткування та використання позивачем в господарській діяльності для виробництва металовиробів підтверджений достатніми доказами, які досліджені з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції на рахунок того, що позивач правомірно скористався визначеним Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" правом на включення до валових витрат вартості придбаного від ПП "Мост" товару, оскільки придбаний товар позивач використав у господарській діяльності для виробництва металовиробів та включив до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість в сумі 24442,50 грн. належним чином оформлених, а відтак, доводи апелянта на рахунок нікчемності договору поставки №0108 від 01.01.2008 року, укладеного між позивачем та ПП "Мост", та, відповідно, відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з викладеним нижче документів ПП "Мост" податкових накладних, суд апеляційної інстанції відхиляє.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції на рахунок того, що безпідставними є висновки апелянта щодо заниження податку на прибуток у зв'язку з безпідставним включенням до валових витрат вартості товару (металопродукції), придбаного від ПП "Мост" в сумі 28985,0 грн., та податкового кредиту ПДВ в сумі 24442,50 грн. по операції з попередньої оплати товару від ПП "Мост" на яких базуються податкові повідомлення-рішення від 22.05.2009 року № 0001162340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 41933,0 грн., в т.ч. 2898,0 грн. основного платежу та 11594, 0 грн. штрафних (фінансових) санкцій і № 0001172340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 442,50 грн. основного платежу та 12221,50 грн. штрафних санкцій.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 22.05.2009 року № 0001162340/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині штрафних санкцій в розмірі 1354,0 грн. базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР, що призвело до заниження податкових зобов"язань з податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 13541,0 грн., у т.ч.: за ІІІ квартал 2008 року в сумі 13541,0 грн., в результаті зайвого включення накладної № 115 від 26.06.2008 року, виданої ПП "Плутос-2006" (дана помилка виправлена підприємством самостійно в ІV кварталі 2008 року без нарахування штрафних санкцій).

Визначені податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2009 року № 0001162340/0 штрафні санкції в частині 1354,0 грн. визначені відповідачем на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2182-ІІІ (надалі - Закон №2182-ІІІ), який діяв на час існування спірних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Дунаєвецькому районі залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.