Постанова № 41115124, 21.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21 жовтня 2014 року Справа № 814/2244/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доЖовтневої МДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл. (Снігурівське відділення), вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54000 про скасування податкової вимоги від 18.02.14 р. № 150-25, В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до відповідача, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Снігурівське відділення), про визнання протиправною та скасування вимоги від 18 лютого 2014 р. № 150-25.

Позов обґрунтовано тим, що позивач вчасно перераховував єдиний податок, однак у платіжних дорученнях через технічну помилку вказано ідентифікаційний код іншої особи.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що сплачені позивачем кошти зараховані на рахунок іншого суб'єкта господарювання, що відповідало даним, зазначеним у платіжних дорученнях.

У судове засідання прибув представник позивача, відповідач у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обґрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

18 лютого 2014 р. відповідач прийняв податкову вимогу № 150-25 на суму 937,80 грн. основного боргу і 1,21 грн. пені, в якій визначена заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (а. с. 8).

Позивач зазначає, що суми єдиного податку сплачувалися ним вчасно в безготівковій формі. До адміністративного позову додано платіжні доручення про сплату єдиного податку за березень, жовтень, грудень 2013 р. і січень-березень 2014 р. Платником зазначено позивача, а в графі "Призначення платежу" вказано ідентифікаційний код фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Остання надала письмові пояснення, що не уповноважувала позивача на представництво її інтересів та здійснення платежів. Таким чином, мала місце технічна помилка в написанні ідентифікаційного коду особи платника.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Позивачем надані докази того, що за березень, жовтень, грудень 2013 р. і січень-березень 2014 р. суми єдиного податку сплачені в повному обсязі. Зазначення в платіжних доручення іншого ідентифікаційного коду є технічною помилкою та не може означати невиконання позивачем свого обов'язку щодо сплати податків, а, отже, у відповідача були відсутні підстави для надіслання податкової вимоги.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 182,70 грн. (а. с. 2), що й підлягає відшкодуванню.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, в зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкову вимогу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Снігурівське відділення) від 18 лютого 2014 р. № 150-25.

3. Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 судовий збір у сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ідентифікаційний код 38086131) судовий збір у сумі 1644,30 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз