Ухвала суду № 41113975, 13.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року Справа № 183220/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Довга О.І.

судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.

секретар судового засідання Дутка І.С.

за участю:

представника позивача Джугало О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2012р. по справі № 2а-7315/12/1370 за позовом ТзОВ "Екскомбуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

17.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 31.07.20112 року №0004162300/11819 та 0004172300/11820.

В обгрунтування адміністративного позову покликається на те, що на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Екскомбуд" з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «БК "Київбудмонтаж" за серпень, вересень 2011 року 31.07.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення№0004162300, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 96847,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 24212,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004172300, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 29182,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 31.07.2012 року №0004162300/11819 та №0004172300/11820.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м.Львова подала апеляційну скаргу.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на наступне. Вході перевірки встановлено, що ТзОВ "Екскомбуд" за перевірений період безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 126 029 грн. згідно податкових накладних виписаних ТзОВ «БК "Київбудмонтаж" на вартість субпідрядних послуг, витрати по яких не підтверджено відповідними первинними документами, які б засвідчували зв'язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю підприємства. Зокрема, апелянт зазначає, що у ТзОВ "БК Київбудмонтаж" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відтак ТзОВ "БК Київбудмонтаж" не веде господарської діяльності підприємства. В розумінні п. п. 14.1.36 Податкового Кодексу України господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Виходячи з вищенаведеного, ТзОВ "БК Київбудмонтаж" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На думку апелянта, ТзОВ „Екскомбуд" безпідставно сформовано податковий кредит по безтоварних операціях з ТЗОВ „БК «Київбудмонтаж" на загальну суму ПДВ 126 029 грн, в т ч за серпень 2011 року в сумі 41 524 грн. та вересень 2011 року в сумі 84505 грн.

З врахуванням наведеного просить постанову суд першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апелянт в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, вважає її необгрунтованими, та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Як встановлено з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Екскомбуд" з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «БК "Київбудмонтаж" за серпень та вересень 2011 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №1286/22-1/32893635 від 19.07.2012 (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог п. 198.1, п.198.3 п. 198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 96847,00 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 19) в сумі 29182 грн., в тому числі за серпень 2011 року заниження податку на додану вартість в сумі 41524 грн. та за вересень 2011 року заниження податку на додану вартість в сумі 55323 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 19) в сумі 29182 грн. На підставі висновків акту прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно з приписами акту перевірки, контрагентом, що впливає на суму розрахунку податкового зобов'язання та податкового кредиту TзOB «Екскомбуд» за період, що підлягав перевірці є ТзОВ "БК Київбудмонтаж". Так, між ТзОВ "Екскомбуд" (Замовник) та ТзОВ "БК Київбудмонтаж" (Підрядник) укладено Договір №01-08/11, згідно якого Підрядник в межах договірної ціни зобов'язується виконати на свій ризик власними або додатковими силами будівельні роботи і здати їх обумовлені договором терміни. Місце виконання робіт, їх обсяги і вартість погоджуються сторонами в межах договірної ціни, що є невід'ємним додатком до договору. Вартість робіт на об'єкті - житловий будинок по вул. Окружній, 94 в м. Львові згідно Договірної ціни -Додаткового договору №1 станом на 01.08.2011 року складає 102020,57 грн. в т.ч. ПДВ 17003,43 грн.; на об'єкті -багатоквартирний житловий будинок по вул. Личаківській, 104 в м. Львові згідно Договірної ціни - додаткового договору №2 станом на 01.08.2011 року складає 95 241,01 грн. в т.ч. ПДВ 15 873,50 грн.; на об'єкті - мотельний комплекс за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода згідно Договірної ціни - Додаткового договору №3 станом на 01.08.2011 року складає 51 885,50 грн. в т.ч. ПДВ 8 647,58 грн.; на об'єкті - будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Погулянка, 4а в м. Львові згідно Договірної ціни - додаткового договору №4 станом на 01.08.2011 року складає 349 036,80 грн. в т.ч. ПДВ 58 172,80 грн.; на об'єкті - мотельний комплекс за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода згідно Договірної ціни - додаткового договору №5 станом на 01.09.2011 року складає 157 992,77 грн. в т.ч. ПДВ 26 332,13 грн. Як підтвердження факту виконання договірного зобов'язання позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельно-монтажних робіт за серпень та вересень 2011 року №31108/61, №31108-62, №31108-63, №30109-82, №30109-83 , довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень та вересень 2011 року, а також податкові накладні від 31.08.2011 року №380, №381, №379, від 30.09.2011 року №407, №406, що вказують на відображення господарських операцій з ТзОВ "БК Київбудмонтаж" в бухгалтерському, податковому обліку позивача в період серпень, вересень 2011 року. Крім того, в підтвердження вищевказаних обставин, Позивачем подано платіжні доручення оплати виконаних робіт.

Як встановлено п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1. ст. 198 ПК України ).

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку,який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В обгрунтування факту правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем надано податкові накладні: №380 від 31.08.2011 року на суму 95 241,01 грн. в т.ч. ПДВ 15 873,50 грн., №381 від 31.08.2011 року на суму 102 020,57 грн. в т.ч. ПДВ 17 034,28 грн., №379 від 31.08.2011 року на суму 51 885,50 грн. в т.ч. ПДВ 8 647,58 грн., №407 від 30.09.2011 року на суму 157 992,77 грн. в т.ч. ПДВ 26 332,13 грн., №406 від 30.09.2011 року на суму 349 036,80 грн. в т.ч. ПДВ 58 172,80 грн., які, як встановлено судом першої інстанції, відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 року та в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень, вересень 2011 року, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ст. 9. Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює вимоги до Первинних облікових документи та регістрів бухгалтерського обліку. Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В контексті цього Закону первинними документами є:контракти (договори), пов'язані з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів тощо, та додатки до них; додаткові угоди, що укладались до контрактів (договорів), зміни та доповнення, дотримання форми; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно зі змістом контракту (договору) (наприклад, звіт виконавця, акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; документи, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів: договори перевезення, транспортного експедирування та документи про їх виконання (товарно-транспортні накладні тощо), договори зберігання товару, довіреності; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО тощо); реєстри отриманих та виданих податкових накладних тощо.

Покликання органу державної податкової служби в акті перевірки на ту обставину, що порушення норм податкового законодавства позивачем обґрунтовується неможливістю проведення зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин з контрагентом ТзОВ "БК Київбудмонтаж", оскільки останній не надав відповіді на запит ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.10.2011 року №13614/10/23-611 є недостатнім та необгрунтованим, так як не дає обґрунтованих доказів про неправомірну поведінку учасника податкових правовідносин та ігнорування ним податкових приписів.

Крім того, покликання на розбіжності у складі податкового кредиту ТзОВ "Екскомбуд" та податкових зобов'язань ТзОВ "БК Київбудмонтаж", отримані внаслідок співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів є необгрунтованими, оскільки показники податкової звітності не впливають на обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Як визначено нормами Цивільного кодексу України, такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.160, 195, 196, 198, 200, 206, 254, КАС України

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2012р. по справі № 2а-7315/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І..

Ліщинський А.М.