Ухвала суду № 41110581, 28.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/21488/14

28.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 8 824 933,42 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін: не викликались

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 8 824 933, 42 грн. та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2014 порушено провадження у справі №910/21488/14, розгляд справи призначений на 05.11.2014.

До позовної заяви позивач додав заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належить Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" (код 00135390) в межах суми 8 899 840,42 грн., з яких: 8 824 933, 42 грн. основного боргу, 73 080,00 грн. та 1 827,00 грн. судовий збір.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень за 2014 рік станом на день звернення з даним позовом ПАТ "Укрнафта" має велику кількість судових спорів про стягнення з нього заборгованості.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивач зазначає про можливість утруднення виконання рішення суду

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Отже, дослідивши подана заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У зв'язку з наведеним, подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2.З метою забезпечення позову

- накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, М. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) в межах суми 8 899 840, 42 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев’яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 42 коп.

3.Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 28.10.2014 та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

4.Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню на всій території України в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У виконавчому провадженні стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 4/6, корпус А, кімната 217, код 32308598), боржником – Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390).

Строк пред’явлення ухвали до виконання – 28.10.2015.

Суддя М.Є. Літвінова