Ухвала суду № 41110553, 27.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.10.14

№ 910/23017/14

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 22.10.14 р. позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГОН", вул. Виборзька, 99, оф. 104, м. Київ, 03680

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІЛОН УКРАЇНА", вул. Лятошинського Композитора, 14а, м. Київ, 03191

про стягнення 356325,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “КАРГОН” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеппілон Україна" про стягнення 356325,15 грн., а саме 314866,31 грн. основного боргу за виконані роботи, 23162,09 грн. пені, 3183,17 грн. відсотків річних, 15113,58 грн. інфляційних нарахувань, а також 7354,50 грн. витрат зі сплати судового збору та 11400,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.

Передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, всупереч ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на двох різних договорах, укладених між сторонами, а саме договорах підряду № 161012/1 від 28.11.12 р. та № 0281112/1 від 28.11.12 р., тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з двох вказаних у позовній заяві договорів, невиконання зобов'язань відповідачем по яких стало підставою нарахування позивачем пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань та звернення позивача до суду.

При цьому, кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним та не пов'язаним з іншим, з тексту вказаних договорів вбачається, що вони різняться, зокрема, предметом договору, строком дії, ціною договорів тощо. Крім того, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази виконання зобов'язань, які охоплюють період від укладання договорів до виконання зобов'язань окремо за кожним конкретним договором. Тобто, кожен з договорів підлягає окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін та для встановлення обставин щодо виконання кожного договору, фактичного стану розрахунків між сторонами та з'ясування обґрунтованості заявлених до стягнення сум по кожному з договорів окремо.

Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, а докази несплати виникли на підставі різних договорів. Вказані договори регулюють різні види правовідносини, які не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Окрім того, нормативно-правового обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог по вищезазначених договорах позивачем у позовній заяві не наведено.

Згідно п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Зокрема, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суд зазначає, що позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовними заявами окремо по кожній вимозі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 7354,50 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 738 від 12.09.14 р., підлягає поверненню.

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю „КАРГОН” (вул. Виборзька, 99, оф. 104, м. Київ, 03680, код 38241508) судовий збір в сумі 7354,50 грн., перерахований платіжним дорученням № 738 від 12.09.14 р., відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р.

Додаток: на 235 аркушах.

Дана ухвала набирає законної сили з 27 жовтня 2014 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя Селівон А.М.