Ухвала суду № 41107934, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/20470/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства Готелю «Юність»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011

у справі№ 2а-8759/08/1570

за позовомЗакритого акціонерного товариства Готелю «Юність»

до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районім.Одеси,

провизнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство Готель «Юність» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання дій службових осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області з проведення 28.01.2008 по 14.02.2008 позапланової виїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства Готелю «Юність» незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової адміністрації в Одеській області, прийнятих на підставі акту перевірки від 21.02.2008 №1/35-0321/04790571. В процесі судового розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0028321701/0 від 05.03.2008, № 0028331701/0 від 05.03.2008, №0000023500 від 05.03.2008 та № 000013500 від 05.03.2008, прийнятих на підставі акту перевірки від 21.02.2008 №1/35-0321/04790571.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011,у задоволенні позову відмовлено повністю.

Закрите акціонерне товариство Готель «Юність» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувативказані судові рішеннята ухвалити нове судове рішення прозадоволення позову в повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, якими врегульовано порядок та підстав проведення виїзної документальної перевірки платника податків, що призвело до необґрунтованого прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач вказує, що перевірка могла бути проведена лише на підставі рішення суду, а не наказу ДПА в Одеській області, виданого на підставі постанови слідчого прокуратури про проведення документальної перевірки, посилаючись на ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Також вказує, що суди попередніх інстанцій не надали жодної правової оцінки тій обставині, що кримінальна справа №05820080001, в межах якої була прийнята постанова слідчого про проведення документальної перевірки, була визнана порушеною незаконно рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05.02.2008. Позивач також вважає, що фактично виїзна перевірка за адресою місцезнаходження юридичної особи не проводилась, а під час перевірки, яка проводилась в приміщенні податкового органу, були використані матеріали кримінальної справи. Вказує, що поза увагою судів залишились і обставини скасування Приморським районним судомм.Одеси постанови слідчого від 18.03.2008 про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ЗАТ Готелю «Юність». Вказані обставини на думку позивача призвели до незаконних висновків судів попередніх судових інстанцій про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від 21.02.2008 №1/35-0321/04790571.

В запереченнях накасаційну скаргу Державна податкова адміністрація в Одеській області зазначає про правильність встановлення обставин справи та додержання судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси заперечень на касаційну скаргу не надала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Позивач у справі оспорює податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки, проведеної службовими особами ДПА в Одеській області. При цьому спірні податкові повідомлення-рішення позивачем не надані із посиланням на їх неотримання від податкового органу, у зв'язку з чим позивач подав суду першої інстанції заяву про забезпечення доказів шляхом зобов'язання відповідача надати суду оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Натомість матеріали адміністративної справи не містять оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, а судом першої інстанції, на що не звернув увагу апеляційний суд, процесуально не вирішено заяву позивача про забезпечення доказів та не витребувано від податкового органу спірних податкових повідомлень-рішень. Відсутність у справі копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень унеможливлює їх дослідження та правову оцінку судами.

Крім того, посилання судом першої інстанції на дослідження корінців податкових повідомлень-рішень є безпідставним, оскільки матеріали адміністративної справи не містять корінців оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або будь-яких інших доказів вручення позивачуподаткових повідомлень-рішеньта судами попередніх судових інстанцій вказані документи не витребовувались.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з дотримання службовими особами ДПА порядку проведення спірної перевірки та наявності правових підстав для її проведення.

При цьому суд першої інстанції при дослідженні доказів у справі виходив з того, що виїзну документальну перевірку позивача проведено на підставі наказу голови ДПА в Одеській області №131 від 23.01.2008, в основу якого покладено постанову слідчого прокуратури Приморського району міста Одеси від 14.01.2008, та направлень ДПА в Одеській області №527/35-03 від 23.01.2008, №1570/35-03 від 06.02.2008, виданих службовим особам цього органу на проведення перевірки позивача.

Натомість матеріали адміністративної справи не містять копій наказу та направлень про проведення перевірки, що робить неможливим надання їм належної правової оцінки судами попередніх судових інстанцій. Висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про вручення наказу та направлень про проведення перевірки посадовій особі ЗАТ Готель «Юність» ОСОБА_2 не обґрунтовуються жодними доказами по справі, а отже не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому в процесі розгляду адміністративної справи суди попередніх інстанцій не дослідили реєстраційних документів юридичної особи (позивача), не з'ясували питання про те, хто саме з посадових осіб підприємства міг представляти інтереси товариства.

Суд першої інстанції посилається на протокол Спостережної ради ЗАТ Готель «Юність» №5 від03.09.2007 про призначення ОСОБА_2 на посаду голови правління, хоча такий протокол взагалі відсутній у справі.

Також суд першої інстанції посилається на відсутні у матеріалах справі накази №95§1к від 27.07.2007 про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління ЗАТ Готель «Юність» за власним бажанням, №94§6к від 24.07.2007 про звільнення ОСОБА_4 з посади головного бухгалтера ЗАТ Готель «Юність» по переводу в ТОВ «Жасмин-Тур», № 94§5к від 24.07.2007 про звільнення ОСОБА_5 з посади фінансового директора ЗАТ Готель «Юність» та доходить висновку про те, що зазначені особи не знаходились в трудових відносинах з ЗАТ Готель «Юність».

З такими висновками безпідставно погодився суд апеляційної інстанції, оскільки,на думку суду касаційної інстанції, без дослідження реєстраційних та статутних документів закритого акціонерного товариства та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про засновників, керівників та підписантів документів від імені закритого акціонерного товариства висновки судів про належність вручення документів про перевірку тій чи іншій посадовій особі є передчасними.

Також суд першої інстанції доходить висновку про те, що протокол Спостережної ради ЗАТ Готель «Юність» №5 від 03.09.2007 про призначення ОСОБА_2 на посаду голови правління є чинним, виходячи з того, що рішенням Спостережної радим ЗАТ Готель «Юність» від 02.11.2007, яким підтверджено повноваження виконуючого обов'язки голови правління товариства ОСОБА_5, призначеного наказом від 27.07.2007 №121, не вирішувалось питання щодо існуючого виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_2

Суд касаційної інстанції вважає, що такий висновок суду першої інстанції, який підтримав суд апеляційної інстанції, не містить належного юридичного обґрунтування і є передчасним без дослідження самого протоколу уповноваженого органу юридичної особи про призначення ОСОБА_2 головою правління ЗАТ Готель «Юність» із співставленням із процедурою призначення виконуючого органу акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, яка передбачена статутом товариства, якого матеріали справи також не містять.

Не звернули уваги суди попередніх судових інстанцій й на той факт, що,як слідує з акту перевірки, додатковий наказ ДПА в Одеській області №303 від 06.02.2008 та одне з направлень на перевірку №1570/35-03 від 06.02.2008 видані після скасування 05.02.2008Приморським районним судомм.Одеси постанови слідчого прокуратури Приморського району міста Одесивід 14.01.2008про проведення документальної перевірки, відтак доводи позивача в цій частині, викладені в касаційній скарзі, заслуговують на увагу суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції погоджується із доводами касаційної скарги про те, що судами попередніх судових інстанцій не надано правової оцінки обставині скасування Приморським районним судом м.Одеси постанови слідчого від 18.03.2008 про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ЗАТ Готелю «Юність» та не зроблено висновків про вплив даного судового рішення на предмет спору у розглядуваній справі.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та дослідити підстави та порядок проведення спірної позапланової виїзної перевірки;можливість уповноваженими посадовими особами, які мають право представляти інтереси позивача як юридичної особи, ознайомлення із документами, які дають підстави розпочати перевірку, та використання права на не допуск службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

При цьому судам при новому розгляді справи слід дослідити питання про те, чи були допущені працівники контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки та чи існували у позивача перешкоди у використанні права на недопуск службових осіб ДПА до перевірки, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «FoodsandGoods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Як визначив Верховний Суд України, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

При цьому оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки, однак процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці, з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо можливості використання права на не допуск службових осіб ДПА до перевірки, щодо надання податковому органу відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Під час нового розгляду справи судам слід дослідити накази про проведення перевірки позивача, з'ясувати фактичні та правові підстави проведення спірної перевірки та надати відповідну правову оцінку цим обставинам та доводам сторін.

Щодо права органів державної податкової служби проводити позапланові перевірки лише на підставі рішення суду про її проведення, судова колегія суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначитинаступне.

На початку 2005 року Законом України від 12.01.2005 № 2322-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» була доповнена статтею 11-1. Частиною 7 цієї статті передбачено, що позапланові виїзні перевірки здійснюються виключно за рішенням суду. В подальшому до цього Закону знову були внесені зміни Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» і деякі інші законодавчі акти України», статтю 11 доповнено частиною 7, яка вже існувала в статті 11-1 Закону України №509, відповідно до якої позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу і оформляється наказом. Але в результаті остаточноїредакції Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (яка діяла на період призначення та проведення перевірки позивача) все ж таки залишилися дві сьомі частини статті 11-1, які суперечать одна одній, оскільки одна частина 7 статті 11-1 Закону №509 передбачає проведення позапланової перевірки лише «за рішенням суду», а інша частина 7 статті 11-1 Закону №509 «на підставі рішення керівника податкового органу».

При доповненні Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV статті 11-1 частиною сьомою та внесенні наступних змін до частин вісім - дванадцять законодавець не визначив подальших дій щодо вже існуючої сьомої частини - вказівок ні щодо її виключення, ні щодо змінення нумерації частин у цій статті не передбачено, тому в тексті статті 11-1 Закону України №509 наведено дві сьомі частини - і нова, і та, що існувала до внесення змін Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV.

ДПА України в своєму листі від 26.12.2005 р. № 15454/5/23-2016/1479 оголосила дану ситуацію «технічною помилкою» і повідомила, що у стадії розробки знаходиться законопроект, який передбачає скасування ч. 7 ст. 11-1 Закону №509, згідно якої позапланові перевірки здійснюються тільки на підставі рішення суду. Однак така правова колізія існувала до 01.01.2011р. аж поки стаття 11-1 Закону №509 не була виключена згідно із Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI.

Разом з тим, у разі проведення позапланової виїзної перевірки за наявності хоча б однієї з обставин, приведених в частині 6 ст.11-1 Закону №509 або у разі проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" необхідності у наданні рішення суду немає та достатнім є надання направлення на перевірку та наказу про проведення позапланової перевірки.

Суди також мають з'ясувати суть зафіксованих податковим органом порушень, що стали підставами для визначення позивачеві за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, дослідити їх та надати правову оцінку податковим повідомленням-рішенням.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Готелю «Юність» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун