Ухвала суду № 41107797, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/800/14441/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушті Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, - в с т а н о в и л а:Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушті Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

від 09 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушта АР Крим на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алушта витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року у сумі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень 61 копійку на рахунок в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» р/р 25600010044401, ОКПО 22275393, МФО 324805.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в

м. Алушта Автономної Республіки Крим оскаржується, зокрема, відмова судів у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_7 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Судами встановлено, що згідно з таблицями розбіжностей до актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, розрахунку неврахованих сум витрат на виплату пенсії відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушті Автономної Республіки Крим не враховані суми витрат управління Пенсійного фонду України в м. Алушта на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року.

З метою стягнення вищезазначеної заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача обов'язок відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_7 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - відсутній.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

При цьому постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15 квітня 2010 року встановлено, що ОСОБА_7 на день смерті її чоловіка в результаті нещасного випадку на виробництві була працездатною, на утриманні у потерпілого не знаходилась та пенсія по втраті годувальника була призначена ОСОБА_7 неправомірно.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, вірним є висновок судів щодо відсутності у відповідача обов'язку відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_7 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

Постановлені у справі рішення судів є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

від 09 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду

від 05 лютого 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушті Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: