Ухвала суду № 41107737, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 жовтня 2014 року м. Київ К/800/54212/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, третя особа: ВАТ "Selmi" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, позов задоволено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29 січня 2014 року відповідно до вимог пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці згідно Списку № 1, зарахувавши до пільгового стажу період роботи позивача з 23 листопада 2001 року по 18 квітня 2003 року, з 10 листопада 2004 року по 31 серпня 2006 року на посаді провідного інженера-електроніка, з 19 квітня 2003 року по 9 листопада 2004 року року на посаді провідного інженера-конструктора та з 1 вересня 2006 року по 30 вересня 2008 року на посаді завідуючого сектором програмного забезпечення електронних мікроскопів у науково-дослідному відділенні електронної мікроскопії і електронно-променевої техніки НДІЕлМ під дією джерел іонізуючих (рентгенівських) випромінювань в Відкритому акціонерному товаристві «Selmi».

Судові рішення мотивовані тим, що наданою позивачем уточнюючою довідкою та іншими документами (характеристики виконуваної роботи, накази про віднесення до категорії «А») повністю підтверджено факт роботи позивача на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах, а також їх ремонтом, регулюванням і налагодженням, однак, зазначені документи не були враховані відповідачем при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 Крім того, право позивача на пільгове пенсійне забезпечення як особи, яка працювала на посадах, віднесених до Списку № 1, підтверджено результатами атестації.

При цьому, суди попередніх інстанцій вважали необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження факту того, що позивач не менше 80 відсотків свого робочого часу був зайнятий ремонтом, регулюванням і наладкою рентгенівських установок, оскільки такі твердження спростовуються первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи (характеристика умов роботи, табелі обліку робочого часу в шкідливих умовах за спірний період.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що періоди роботи позивача у ВАТ «Selmi» з 23 листопада 2001 року по 18 квітня 2003 року, з 10 листопада 2004 року по 31 серпня 2006 року, з 19 квітня 2003 року по 9 листопада 2004 року та з 1 вересня 2006 року по 30 вересня 2008 року на посадах провідного інженера-електронника, інженера-конструктора та завідуючого сектором програмного забезпечення електронних мікроскопів в науково-дослідному відділенні електронної мікроскопії і електронно-променевої техніки (НИО ЭМ и ЭJIT), підлягають зарахуванню до пільгового стажу та надають позивачеві право на пільгове пенсійне забезпечення.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відсутність обов'язкових умов для призначення пільгової пенсії, зокрема, зайнятості протягом повного робочого дня, атестації робочого місця, відповідності назви професії чи посади за якою працювала особа, назвам, вказаним у Списку виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, чинному на період роботи працівника, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, третя особа: ВАТ "Selmi" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак