Постанова № 41107295, 23.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 914/2602/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр"на ухвалу та постановугосподарського суду Львівської області від 21.07.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2014у справі№ 914/2602/14за позовом до проДрогобицького міжрайонного прокурора в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр" розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна в комунальну власністьза участю прокурора Гудименко Ю.В. та представників сторін:позивача: відповідача:Чукла С.П. Мамась М.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2014 (суддя Рим Т.Я.), яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 (судді: Хабіб М.І., Галушко Н.А., Кордюк Г.Т.), частково задоволено заяву Дрогобицького міжрайонного прокурора про забезпечення позову: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр" (надалі - ТОВ "Книгарня "Каменяр") вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлового приміщення загальною площею 237,7 кв.м., яке розташоване в м. Дрогобичі по вул. Мазепи, 14.

Не погоджуючись із зазначеними судовими актами, ТОВ "Книгарня "Каменяр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові акти залишити без задоволення, а скаргу - без змін.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у липні 2014 року Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до ТОВ "Книгарня "Каменяр" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 237,7 кв.м. по вул. Мазепи, 14 в м. Дрогобичі та повернення у комунальну власність територіальної громади м. Дрогобича вказане нежитлове приміщення.

Разом з позовною заявою прокурором подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене нежитлове приміщення до розгляду справи по суті.

Клопотання вмотивоване тим, що ТОВ "Книгарня "Каменяр" не сплатило визначену ціну за об'єкт приватизації за спірним договором; дії відповідача свідчать про ухилення від виконання зобов'язань за договором та можливість відчуження даного об'єкта відповідачем без участі представників органу місцевого самоврядування, що унеможливить у подальшому його повернення в комунальну власність територіальної громади м. Дрогобича.

Судами встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 26116576 за відповідачем зареєстроване 21.07.2014 право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване в м. Дрогобичі по вул. Мазепи,14.

Частково задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що предметом позову є матеріально-правова вимога про розірвання договору купівлі-продажу та повернення нерухомого майна у комунальну власність, забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Книгарня "Каменяр" вчиняти дії на відчуження спірного майна знаходиться у прямому зв'язку із предметом позову; невжиття відповідних заходів може мати наслідком порушення майнових прав позивача та утруднення або неможливість виконання рішення суду при задоволенні позову, оскільки до вирішення судом спору по суті існує імовірність відчуження відповідачем нежитлового приміщення третім особам.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Виходячи із зазначеного та приписів статті 1117 ГПК України, якою встановлені межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр" у справі № 914/2602/14 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 21.07.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі № 914/2602/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк