Ухвала суду № 41104167, 23.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1779/14

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови ,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.02.2014 року головним державним інспектором інспекційного відділу №1 по Центральному регіону управління по контролю за будівництвом Інспекції ДАБК у Хмельницькій області Гук Г.А. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, про що складено акт від 06 лютого 2014 року.

В ході перевірки встановлено ряд порушень, а саме: реконструкція аптеки: на першому поверсі розібрано майже усі перегородки, вибитий проріз в капітальній стіні без попереднього влаштування перемички і без підсилення, в підвальному приміщенні понизили рівень підлоги приблизно на 0,6м. Проектні та дозвільні документи, які надають право виконувати будівельні роботи - відсутні.

06.02.2014 року відповідачем був складений протокол №01012 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в яких також було відображено допущені позивачем порушення.

19.02.2014 року постановою №22 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 43848,0 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправною та скасування постанови від 19.02.2014 року №22 про накладення штрафу.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач діяв на виконання вимог чинного законодавства, а тому, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 19.02.2014 №22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності не суперечить чинному законодавству, відтак, позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування , проектної документації.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року.

Згідно п.1 цього Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до державних будівельних норм ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт" реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження представника позивача про те, що ним проводився поточний ремонт приміщення не відповідає дійсності, так як відповідно до технічної документації нежитлового приміщення, центральної районної аптеки по АДРЕСА_1, виготовленого Волочиським районним бюро технічної інвентаризації 11.08.2011 року встановлено, що позивач вибив проріз для дверей у капітальній стіні та понизив рівень підлоги у підвальному приміщенні, що являється зміною техніко-економічних показників та геометричних розмірів приміщення (реконструкція). Також в матеріалах справи знаходяться фотоматеріали, відзняті 08.02.2014 року, на яких підтверджено факт проведення вищезазначених будівельних робіт.

Не може бути прийнята до уваги і надана позивачем довідка на спростування виявлених відповідачем порушень, оскільки на підставі кваліфікаційного сертифікату серії НОМЕР_1, виданого 18.12.2013 року, інженер технічного нагляду ОСОБА_4 наділена правом проводити технічний нагляд за будівництвом будівель споруд, а повноваженнями на дачу висновків та проведення експертизи не наділена.

Постановою КМУ №903 від 11.07.2007 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" затверджений перелік дій, які можуть вчиняти особи, що здійснюють технічний нагляд. Надавати висновки та проводити експертизи мають право лише судові, будівельні експерти та будівельні організації, відповідно до наданих їм сертифікатів.

Крім того, позивач у позові зазначає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області у документах невірно вказана адреса об'єкта що перевірявся, а саме: замість АДРЕСА_1 зазначено: АДРЕСА_1, відтак відповідач не мав жодної правової підстави на проведення перевірки в нежитловому приміщення за адресою АДРЕСА_1, тобто вчинив такі дії протиправно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дане твердження є помилковим, оскільки в матеріалах справи знаходиться копія справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №22/7/22-426 від 19.02.2014. Так, при її дослідженні встановлено, що в акті перевірки зазначено, про проведення перевірки в присутності ОСОБА_2, про що зроблено відповідний запис в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2014 року. Даний факт не заперечувався в судовому засіданні самим представником позивача.

Також в судовому засіданні представник відповідача неодноразово зазначив, що невірно вказана адреса об'єкта перевірки це допущена описка при виготовленні документації. Крім цього, Інспекцією була зазначена та адреса, яка вказана в зверненні Волочиської міської ради.

Також суд зазначає, що в документах, складених за наслідками перевірки, позивач не вніс жодних зауважень, заперечень щодо проведення перевірки та в подальшому їх не оскаржив. У зв'язку з чим твердження представника позивача є необґрунтованим та безпідставним.

З наведених вище обставин та положень діючого законодавства, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач допустив порушення п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а відповідач дотримався порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю та накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За сукупністю наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар