Рішення № 41103590, 21.10.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19219/13

провадження № 2/753/5109/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарі Мінасян С.Г., з участю: позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, заявивши вимогу про стягнення грошової компенсації в розмірі 35275 грн. замість його частки у праві спільної сумісної власності на музичні інструменти, які використовуються ОСОБА_4 у її професійній діяльності.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що під час шлюбу з ОСОБА_4 за рахунок спільних коштів були придбані музичні інструменти, а саме: скрипка з паспортним номером 001225 вартістю 25500 грн., скрипка з паспортним номером 001224 вартістю 17000 грн., скрипка з паспортним номером 001226 вартістю 15300 грн., та смичок з паспортним номером 001167 вартістю 12750 грн. Обґрунтовуючи запропонований спосіб та порядок поділу майна ОСОБА_2 посилається на те, що музичні інструменти використовуються ОСОБА_4 у її професійній діяльності, а тому при поділі майна подружжя вказані речі відповідно до ч. 3 ст. 71 Сімейного кодексу України присуджуються відповідачу, а половина від їх вартості підлягає стягненню на його користь як частина спільно нажитого майна.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Пояснив, що видача паспортів на музичні інструменти на ім'я відповідача підтверджує набуття їх у власність саме відповідачем, а не іншою особою. Доказів, що вказані інструменти належать іншій особі, відповідач не надала, також вона не надала доказів їх продажу в період шлюбу. Законодавство не визначає якогось особливого порядку набуття права власності на струнно-смичкові музичні інструменти, тому твердження відповідача про те, що не існує вільного продажу музичних інструментів, не відповідає дійсності.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав. Послався при цьому на роз'яснення, надане головою комісії з державної експертизи музичних інструментів, відповідно до якого паспортизація струнно-смичкових була впроваджена в 90-х роках у зв'язку з існуванням в Україні ринку таких інструментів, що знаходяться у приватній власності, на які не зафіксована ні ціна, ні дата продажу, з метою врегулювання питання переміщення культурних цінностей через державний кордон. Паспорти першого зразка виявились недосконалими, а тому відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» наказом Міністерства культури України від 24.09.2003 р. № 595 були запроваджені нові зразки паспортів. Усіх власників зобов'язали паспортизувати свої інструменти паспортами нових зразків, а старі паспорти були визнані недійсними. Таким чином дата видачі паспорта не свідчить про дату придбання музичного інструмента, а отже посилання позивача на те, що спірні інструменти були придбані 11 лютого 2009 р., не відповідає дійсності. Відповідач взагалі заперечує факт набуття спірних музичних інструментів у власність стверджуючи, що з вказаними музичними інструментами вона лише кілька разів виїздила на гастролі за кордон, а паспорти їй видавались як особі, відповідальній за повернення інструментів на територію України. Зазначена у паспортах вартість інструментів не є їх реальною вартістю, а є орієнтовною вартістю, визначеною як гарантія повернення музичного інструменту на територію України.

Вислухавши позивача, представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

З 11 листопада 2003 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 4).

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що їх з ОСОБА_4 шлюб було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2013 р., яке набрало законної сили 24 липня 2013 р.

Згідно з приписами ст.ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, кожен з подружжя має право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, при цьому частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що 11 лютого 2009 р. Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України на ім'я артистки оркестру Національної опери України ОСОБА_4 було видано паспорти на смичкові музичні інструменти, а саме: скрипку з паспортним номером 001224 орієнтовною вартістю 2000 доларів США, скрипку з паспортним номером 001225 орієнтовною вартістю 3000 доларів США, скрипку з паспортним номером 001226 орієнтовною вартістю 1800 доларів США, та смичок з паспортним номером 001167 орієнтовною вартістю 400 доларів США (а.с. 39-41, 42-44, 45-47, 5-6).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що паспорти на смичкові музичні інструменти та смичок є доказом перебування їх у власності відповідача ОСОБА_4 на той час, коли вона перебувала з ним у шлюбі.

Разом з тим вказані паспорти не можуть слугувати доказом, що зазначені у позовній заяві скрипки та смичок є спільно нажитим майном сторін, оскільки зазначена у них дата 11 лютого 2009 р. не є датою придбання музичних інструментів, а лише датою видачі паспортів.

З наданого головою комісії з державної експертизи музичних інструментів Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України» роз'яснення вбачається, що паспортизація струнно-смичкових музичних інструментів була впроваджена в Україні ще в 90-х роках з метою врегулювання питання переміщення культурних цінностей через державний кордон України. Паспорти першого зразка виявились недосконалими, а тому відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» наказом Міністерства культури України від 24.09.2003 р. № 595 «Про затвердження зразків паспортів на смичкові музичні інструменти і смички та переліку державних установ, яким надається право проведення державної експертизи смичкових музичних інструментів і смичків» були запроваджені нові зразки паспортів. Усіх власників зобов'язали паспортизувати свої інструменти паспортами нових зразків, а старі паспорти були визнані недійсними. (а.с. 38, 121-128).

Інших доказів на підтвердження тієї обставини, що скрипки та смичок придбані за час шлюбу, позивач не надав.

Відповідач ОСОБА_4 послалась на те, що зазначені у позові скрипки та смичок вибули з її користування ще за час шлюбу з ОСОБА_2, і зараз у своїй професійній діяльності вона користується іншим музичним інструментом, на підтвердження чого надала паспорт на скрипку № 008204 та паспорт на смичок № 008696, видані 7 квітня 2013 р. генеральним директором Національної опери України (а.с. 51-53, 54-55).

Доказів, які б спростовували вказану обставину, позивач не надав, тобто не довів, що на час припинення спільного ведення господарства спірне майно було в наявності.

В тому разі, якщо спільне сумісне майно вибуло з власності подружжя ще під час шлюбу, вважається, що той з подружжя, який розпорядився вказаним майном, діяв за згодою іншого з подружжя та в інтересах сім'ї, а отже підстави для поділу майна відсутні.

Враховуючи ненадання позивачем доказів, які б підтверджували, що спірне майно є спільно нажитим майном, і що вказане майно було в наявності на час припинення сторонами спільного ведення господарства, та виходячи з положень ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна (зобов'язана) довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відмовляє у позові за його недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: