Постанова № 41103006, 21.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року № 813/6053/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Завалишина Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (надалі - ДТГО "Львівська залізниця") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року №0007321703.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Відокремлений підрозділ "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" у періоді, що перевірявся відповідачем, належав до категорії відокремлених підрозділів, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, та відповідно до положень Податкового та Бюджетного кодексів України сплачував (перераховував) цей податок за своїм місцезнаходженням, тобто до бюджету м. Чоп Ужгородського району, що підтверджується самим актом перевірки. На думку позивача, контролюючий орган, помилково прирівнює окремі пункти технічного обслуговування та цехи, які входять до складу відокремленого підрозділу, до самих відокремлених підрозділів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 06.10.2014 року через канцелярію суду подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що проти позову заперечує повністю та просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення мотивовані тим, що Відокремлений підрозділ «Вагонне депо Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» в порушення вимог п.п.168.4.4 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року перераховував податок на доходи фізичних осіб за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління (м.Ужгород), а не за місцем знаходження відокремленого підрозділу. Наведене, на переконання контролюючого органу, призвело до несплати (неперерахування) податку до бюджету у загальній сумі 1 109 526,36 грн.

Суд, заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відокремлений підрозділ "Вагонне депо Ужгород", ДТГО «Львівська залізниця» згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ серії АА №722183, зареєстрований виконавчим комітетом Львівської міської ради 14.11.1997 року без права юридичної особи. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ: 89501, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Ужгородська, 3.

Відповідно до нової редакції Положення про Відокремлений підрозділ "Вагонне депо Ужгород" від 31.05.2006 року, такий входить до складу Львівської залізниці і діє відповідно до ст.64 Господарського кодексу України як відокремлений підрозділ без права юридичної особи.

Посадовими особами ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області проведено позапланову виїзну перевірку Відокремленого підрозділу "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

За наслідками перевірки складено акт від 17.06.2014 року №1686/07-01-22/01071166 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ВП "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" вимог п.168.4 ст.168 ПК України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцезнаходженням дільниць, які входять до складу ВП "Вагонне депо Ужгород" на загальну суму 1 109 526,36 грн, в тому числі: Виноградівський район (смт. Королево) - 179 008,33 грн; Берегівський район (смт. Батєво) - 374 290,92 грн; Тячівський район (смт. Солотвино) - 15 718,34 грн; м. Мукачево - 155 329,34 грн; Турківський район Львівської області (с. Сянки) - 138 283,24 грн; Сколівський район Львівської області (с. Лавочне) - 246 896,19 грн.

Так, перевіряючими встановлено, що ВП "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" в порушення вимог підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року перерахував за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління (м. Чоп Ужгородського району), а не за місцем знаходженням структурних підрозділів, який входить до складу Відокремленого підрозділу "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця".

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року №0007321703, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання ВП "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 26 045,52 грн (в тому числі: за основним платежем - 15 718,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 327,18 грн).

За наслідками процедури адміністративного оскарження контролюючим органом вищенаведене податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань.

Згідно з ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відповідно до ст.64 Господарського кодексу України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Податковим агентом, як передбачено п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст.168 Податкового кодексу України.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Статтею 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента -юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

В силу п.п.168.4.3 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно вимог п.п.168.4.4 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти, згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

З огляду на викладене, суд звертає увагу, що приписами ст.168 Податкового кодексу України не передбачено сплати ПДФО невідокремленими структурними підрозділами або за такі невідокремлені структурні підрозділи. При цьому, ПДФО за такі підрозділи повинна сплачувати юридична особа або уповноважений відокремлений підрозділ, залежно від того, кому такий підрозділ підпорядковується, згідно з організаційною структурою.

Таким чином, суд відзначає, що у даному випадку Відокремлений підрозділ "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" належить до категорії відокремлених підрозділів, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що і було дотримано ВП "Вагонне депо Ужгород".

Загалом, слід наголосити, що ВП "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" за своїм місцезнаходженням сплачує (перераховує) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на відповідний рахунок, відкритий в територіальному управлінні Державного казначейства України. Вказана обставина визнається сторонами, а тому не потребує доказування.

Окрім того, згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Суд підкреслює, що в розумінні положень ПК України, Відокремлений підрозділ "Вагонне депо Ужгород" ДТГО "Львівська залізниця" юридично наділений статусом податкового агента.

В свою чергу, судом встановлено, що вказаним підрозділом подано ДПІ у м.Ужгороді податкові розрахунки за ІІI-IV квартали 2012 року, такі прийняті органом доходів і зборів, зауважень щодо подання податкових розрахунків за неналежністю ДПІ у м.Ужгороді не зазначено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Відокремленим підрозділом "Вагонне депо Ужгород" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" виконано обов'язок в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, оскільки останнім сплачено (перераховано) суми податку за своїм місцезнаходженням: до бюджету м.Ужгород, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із вказаних положень законодавства та зазначених у ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, суд констатує, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мають значення для їх прийняття, а також з порушенням принципу пропорційності, оскільки не відображають реальних порушень позивача.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення- рішення. З огляду на вище викладене та з врахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що адміністративний позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати суд стягує з Державного бюджету України у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 07.07.2014 року №0007321703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» 182,70 грн сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 27.10.2014 року