Ухвала суду № 41102961, 23.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4404/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софора Юг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року ТОВ «Софора Юг» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо не зарахування суми надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток на погашення податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями, зобов'язання зарахувати ТОВ «Софора Юг» суму переплати авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 83769,23 грн. в рахунок податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, а також зобов'язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку ТОВ «Софора Юг» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу в розмірі 83769,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок отримання від податкового органу податкової вимоги від 02.04.2014р. на суму 83769,23 грн., ТОВ «Софора Юг» звернулося до ДПІ у Київському районі м. Одеси із заявою від 15.04.2014р. про перерахування суми 84349 грн. з розрахункового рахунку «авансові внески» на розрахунковий рахунок «податок на прибуток», однак подана заява залишилася без відповіді. У відповідь на повторне аналогічне звернення позивача податковий орган безпідставно відмовив ТОВ «Софора Юг» у зарахуванні надмірно сплаченої суми в рахунок податкового боргу в сумі 83769,23 грн., оскільки на підставі п.87.1 ст.87 ПК України товариство визначило джерелом сплати грошових зобов'язань у вигляді перерахування надмірно сплаченого авансового внеску податку на прибуток.

ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що ДПІ виконала всі передбачені чинним законодавством заходи для задоволення вимог, що викладені в заяві ТОВ «Софора Юг», однак відсутність погодження від Головного управління Міндоходів в Одеській області унеможливлює надання до територіального органу Державної казначейської служби України відповідного висновку. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 27.01.2014р. ТОВ «Софора Юг» було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік з додатком ЗП до рядка 13 Податкової декларації, яку прийнято відповідачем 28.01.2014р. У вказаній декларації товариством відображено зменшення нарахованої суми податку на суму 137092 грн. та наявність переплати авансового внеску з податку на прибуток у poзміpi 83881 грн.

15.04.2014р. ТОВ «Софора Юг» звернулося до ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області із заявою про перерахування суми 84349 грн. з розрахункового рахунку «авансові внески» на розрахунковий рахунок «податок на прибуток».

У зв'язку з ненаданням ДПІ у Київському районі м.Одеси відповіді на вказану заяву, 26.06.2014р. ТОВ «Софора Юг» повторно звернулося з аналогічною заявою до ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо перерахування надмірно сплаченого авансового внеску в сумі 84349 грн. з розрахункового рахунку «авансові внески» на розрахунковий рахунок «податок на прибуток» в рахунок податкового боргу, який виник згідно податкової вимоги №101-25 від 02.04.2014р.

Листом №26054/10/15-51-20-30 від 07.07.2014р. ДПІ у Київському районі м.Одеси повідомила позивача про неможливість надання до територіального органу Державної казначейської служби України висновку за формою №1, у зв'язку з відсутністю погодження Головного управління Miндoxoдiв в Одеській області.

Задовольняючи позов ТОВ «Софора Юг» суд першої інстанції дійшов висновку, що ненадання погодження Головним управлінням Міндоходів в Одеській області на направлений паспорт-висновок для повернення суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств не звільняє відповідача, як податковий орган, від направлення його до відповідного територіального органу ДКС України для здійснення такого повернення, відповідно до порядку, встановленого ст.43 ПК України. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.7 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.43.1 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних oci6, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний piк шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуванням доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.43.4 ст.43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у paзi відсутності у платника податків рахунку в банку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, з огляду на положення ст.43 ПК України, при наявності заяви платника податків про перерахування з розрахункового рахунку «авансові внески» на розрахунковий рахунок «податок на прибуток» грошей, та при наявності податкового боргу, податковий орган зобов'язаний здійснити зарахування грошей у зазначеній в заяві cyмi.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт не заперечує наявності у ТОВ «Софора Юг» права на перерахування з розрахункового рахунку «авансові внески» на розрахунковий рахунок «податок на прибуток» коштів, однак ДПІ у Київському районі м.Одеси посилається на положення Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платником податків помилково та/ або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30.12.2013р. №882/1188, та наказу Міністерства доходів і зборів України від 11.04.2014р. №236 «Про індикативні показники доходів за квітень 2014 року», за якими для здійснення зарахування надміру сплачених сум у погашення податкових зобов'язань за іншими податками необхідно наявність паспорту-висновку, складеного за участю усіх підрозділів ДПІ. Апелянт зазначає, що ненадходження погодження від Головного управління Міндоходів в Одеській області унеможливлює надання до територіального органу Державної казначейської служби України відповідного висновку.

Колегія суддів погоджується з Одеським окружним адміністративним судом, який не взяв до уваги такі доводи відповідача, оскільки зазначене суперечить положенням ст.43 Податкового кодексу України, яка передбачає подання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету для виконання безпосередньо відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не до вищого контролюючого органу.

В матеріалах справи відсутні відомості про направлення ДПІ у Київському районі м.Одеси паспорту-висновку до територіальних opгaнів Державної казначейської служби України, тоді як пунктом 43.5 ст.43 ПК України передбачено, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

А відтак, суд апеляційної інстанції знаходить правильним висновок суду першої інстанції, що ненадання погодження Головним управління Міндоходів в Одеській області на направлений паспорт-висновок для повернення суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств, не звільняє відповідача, як податковий орган, від направлення його до відповідного територіального органу ДКС України для здійснення такого повернення, відповідно до порядку, встановленого ст.43 ПК України.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді, доводів протилежного не надано, а тому подана ним апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.