Постанова № 41102466, 22.10.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 918/1035/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Мухомеджанов Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулініч А.О. (дов. в матеріалах справи)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.14 р. у справі № 918/1035/14

за позовом Закритого акціонерного товариства "Мілса"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл"

про стягнення 2 431 432,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Мілса" (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою (а.с. 2-12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" (надалі-відповідач) про стягнення 2 396 098,46 грн. (з урахуванням поданих письмових пояснень а.с.169-177) заборгованості.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.08.2014р. у справі № 918/1035/14 (а.с. 257-262) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" на користь Закритого акціонерного товариства "Мілса" 205 532 (двісті п'ять тисяч п'ятсот тридцять два) долара США 55 центів, що еквівалентно 2 396 098, 46 грн. та 47 921, 96 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказує, що в силу ч. 2 ст. 693 ЦК України позивач має право на повернення суми попередньої оплати у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання в частині поставки товару, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в позові ЗАТ "Мілса" повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що господарським судом Рівненської області при прийнятті оскарженого рішення необґрунтовано застосовано положення ч.2 ст. 693 ЦК України, оскільки договором № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013р. не передбачено обов'язку ЗАТ "Мілса" як покупця, частково або повністю оплатити товар до його передавання ТОВ "Нафтолом Оіл", тобто здійснювати попередню оплату товару. Також скаржник вважає, що термін виконання взятих на себе зобов'язань щодо постачання товару ЗАТ "Мілса" або повернення грошових коштів міг бути визначений 7-ми денним строком від дня пред'явлення відповідної вимоги, проте, письмових вимог від ЗАТ "Мілса" не надходило, у зв'язку із цим, на думку товариства, дане зобов'язання може бути виконано в будь який час, оскільки договір № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013р.між позивачем та відповідачем не розірваний та є чинним.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2014р. у справі № 918/1035/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Миханюк М.В., справу призначено до слухання 22.10.2014р. об 11:20 год.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті, розпорядженням В.о. голови суду від 21.10.2014 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції від 22.10.2014р. представник Закритого акціонерного товариства "Мілса" заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду клопотання від 21.10.2014р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із його хворобою без будь-яких доказів на підтвердження вказаного.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, необґрунтованість клопотання про відкладення та той факт, що сторони по справі були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також те, що судом явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається із матеріалів справи 01 грудня 2013 року між позивачем (Покупцем) та відповідачем (Постачальником) укладений Контракт за № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 (далі - контракт) на передачу у власність щебеневої продукції (далі - товар), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, найменування, асортимент, кількість і вартість якого зазначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, а Покупець зобов'язується своєчасно сплачувати і приймати товар на умовах передбачених контрактом.

У розділі 3 контракту сторони обумовили умови поставки, а саме згідно п. 3.1 поставка Товару для Позивача здійснюється залізничним транспортом на умовах DAP ст. Урдицьк (Інкотермс 2010).

Згідно п. 3.2 вказаного вище контракту позивач зобов'язаний після підписання Специфікації передати відповідачу транспортну інструкцію ( далі - заявку) по відправці товару і в ці ж строки повідомити відповідача (копією телеграми чи письмово) про готовність станції до прийому товару, а також надати відомості про експедитора, який буде здійснювати подальшу відправку товару до адреси вантажоприймача.

Пунктом 3.4 сторони визначили, що товар постачається окремими партіями відповідно до заявки позивача.

Розділом 4 контракту сторони обумовили ціну товару та суму контракту, так відповідно п.п. 4.1 і 4.4 встановлено, що ціни за одиницю Товару на умовах DAP ст. Удрицьк у відповідності до Інкотермс 2010 зазначаються в Специфікаціях Додаток № 1 Контракту, а одиницею виміру кількості товару є метрична тонна.

У відповідності до п.4.5 розділу 4 контракту передбачено, що валютою контракту є долар США і ціни на Товар зазначаються в Контракті і додатках до нього в доларах США.

У розділі 5 контракту сторони визначили умови розрахунку та строки поставки.

За умовами п.п. 5.1 і 5.2 розділу 5 Контракту передбачено, що позивач сплачує вартість поставленого товару звичайним банківським переказом в доларах США.

В силу п.п. 5.4 і 5.5 розділу 5 Контракту визначено, що відвантаження кожної партії товару здійснюється на протязі 2(двох) робочих днів з моменту надходження вагонів позивача на ст.. Клесів Лвівської з.д., та за умовами подачі заявки позивачем 10 (десять) днів до відправки Товару.

Розділом 11 контракту позивач та відповідач передбачили, що всі суперечки і розбіжності, які виникають в зв'язку з виконання даного контракту та не врегулювані мирним шляхом, вирішуються в господарських судах України з дотриманням правил підвідомчості та підсудності, встановленої законодавством України; рішення господарського суду є кінцевим і обов'язковим для обох сторін (пункт 11.1 контракту), але дотримання претензійного (досудового) порядку врегулювання спору до звернення в суд є обов'язковим (пункт 11.3 контракту).

29 квітня 2014р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Контракту за № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р. якою внесли зміни до п.3.1. розділу 3 і п. 4.1 розділу 4 Контракту та виклали їх в наступній редакції:

Пункт 3.1: "Товар постачається покупцю залізнодорожним транспортом на умовах FCA ст.. Клесів Лвівської залізничної дороги у відповідності до Інкотермс 2010";

Пункт 4.1: "Ціни за одиницю товару на умовах ФСА ст.. Клесів Лвівської залізничної дороги у відповідності до Інкотермс 2010 зазначаються в Специфікаціях".

1 жовтня.2013 року позивачем та відповідачем було підписано Специфікацію № 1, якою встановлено ціну в розмірі 9 (дев'ять) доларів США 90 центів за 1 (одну) тону товару при цьому п.3 даної Специфікації визначено умови розрахунку як 100% попередньої оплати.

На виконання своїх зобов'язань за Контрактом позивачем було перераховано на рахунок відповідача 218 600,00 доларів США передоплати за Товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (а.с. 178-189). При цьому, у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу: Аванс по контракту НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р.

В свою чергу відповідач на виконання своїх зобов'язань по Контракту на протязі 2013р. за вантажними митними деклараціями та виставленими рахунками-фактури поставив позивачу товар загальною масою 18 079 тон на суму 178 982,10 доларів США.

У підтвердження вказаного факту в матеріалах справи містяться відповідні вантажні митні декларації та рахунки-фактури (а.с.193-245).

Таким чином сума, на яку відповідач не поставив товар за ціною, встановленою Специфікацією 1 по Контракту № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р., становить 39 617,90 доларів США, яку позивач попередньо оплатив.

12 грудня 2013 року сторони підписали Специфікацію № 2, якою узгодили ціни за 1(одну) тону товару у розмірі 8 (вісім) доларів США 60 центів (пункт 1 Специфікації), строки поставки (пункт 2 Специфікації) та умови оплати (пункт 3 Специфікації), а також відповідно до п.6 Специфікації визначили, що ціна починає діяти з 16.12.2013 року.

Після підписання Специфікації № 2 позивачем 12 грудня 2013р. згідно міжнародного платіжного доручення від 12.12.13 р. № 1757 (а.с. 190- 192) перераховано відповідачу 172 000 доларів США. При цьому, у платіжному дорученні зазначено призначення платежу: Аванс по контракту НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р.

В подальшому відповідач на виконання прийнятих зобов'язань по Контракту здійснив поставку товару на суму 31 802,00 доларів США за вантажно митними деклараціями та виставленими рахунками-фактури (а.с. 246-252).

Враховуючи сплачені позивачем кошти за поставку товару по ціні, встановленій Специфікацією 2 по Контракту № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013р., та вартість поставленого відповідачем товару, станом на 31 грудня 2013р. ТОВ "Нафком Оіл" недопоставив позивачу товар на суму 179 815,10 доларів США.

Далі на виконання своїх зобов'язань за Контрактом позивачем було перераховано на рахунок відповідача 344 000 доларів США 58 центів передоплати за товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 01.20.14 р. № 1840, від 28.02.14 р. № 1949, 03.12.14р. № 1978, від 03.18.14 р. № 1996 (а.с. 49, 52, 55, 58). При цьому, у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу: аванс по контракту НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р.

Зі свого боку відповідач на виконання прийнятих зобов'язань по Контракту надалі здійснив поставку товару за вантажно митними деклараціями та виставленими рахунками-фактури (а.с. 61-140) на загальну суму 226 859 доларів США 40 центів (за ціною яка діяла вставленою Специфікації № 2).

17 березня 2014 року сторони підписали Специфікацію № 3, якою узгодили ціни за 1(одну) тону Товару у розмірі 7 (сім) доларів США 00 центів (пункт 1 Специфікації), стоки поставки (пункт 2 Специфікації) та умови оплати (пункт 3 Специфікації), а також відповідно до п.6 Специфікації визначили, що ціна починає діяти з 17.03.2014 року.

Враховуючи вище вказане на дату початку постачання позивачу товару за ціною, встановленою Специфікацією № 3 від 17.03.2014р., вартість недопоставленого відповідачем товару становила 296 955,70 доларів США.

Надалі відповідач в період з 04.04.2014 року по 28.04.2014 року на виконання прийнятих зобов'язань по Контракту НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р. здійснив поставку товару за вантажно митними деклараціями та виставленими рахунками-фактури, на загальну суму 63 035 доларів США 00 центів, а тому передоплата, здійснена позивачем, становила 233 920 доларів США 70 центів.

У підтвердження вказаного факту в матеріалах справи містяться відповідні вантажні митні декларації та рахунки-фактури.

29.04.2014 року сторони підписали Специфікацію № 4, якою узгодили ціни за 1(одну) тону Товару у розмірі 4 (чотири) доларів США 90 центів (пункт 1 Специфікації), строки поставки (пункт 2 Специфікації) та умови оплати (пункт 3 Специфікації).

Відповідач на виконання прийнятих зобов'язань по Контракту здійснив поставку Товару за вантажно митними деклараціями та виставленими рахунками-фактури (а.с. 95-100, 136-140), на загальну суму 28 388 доларів США 15 центів.

Таким чином, позивачем було перераховано відповідачу 205 532 доларів США 55 центів передплати за товар згідно наведених вище платіжних доручень з призначенням платежу як: Аванс по контракту НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р.

19 травня 2014р. відповідно до заявки (а.с.48) позивач просив відповідача відвантажити йому товар 20 та 21 травня 2014р. Листом за № 275 від 19.05.2014р. відповідач повідомив позивача про відсутністю щебеневої продукції фракції 20-40 на складі, просив не направляти на адресу вагони.

У зв'язку із цим відповідачем порушено строк поставки попередньо оплаченого товару згідно Специфікації № 4: рівними партіями протягом 10 днів з моменту надходження заявки.

Окрім цього, позивачем направлено відповідачу претензію № 37 про повернення попередньої оплати за товар, яка відповідачем залишена без відповіді (а.с. 141).

З урахуванням розміру здійсненої позивачем передоплати, вартості фактично поставленого товару, а також вимоги позивача про повернення суми передоплати, яку залишено без задоволення, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість на суму 205 532 доларів США 55 центів, що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 21.05.2014р. (а.с. 143)

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами 655, 662, 670, 693 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (Товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі продажу.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу , покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом звернення до боржника з претензією так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

З огляду на вищевикладене, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого товару, відповідно до положень статей 670, 693 ЦК України, породжує у Позивача право вимоги суми попередньої оплати.

Враховуючи, що оплата вартості товару здійснювалась відповідно до міжнародних платіжних доручень з призначенням платежу, як Авансова вартість по Контракту № НКО/Д/ВЕД/С/1-35 від 01.10.2013 р., аналізуючи умови укладеного Контракту та підписаних Специфікацій між сторонами суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовіносини купівлі продажу товару на умовах попередньої оплати. Враховуючи, що на час звернення з позовом відповідачем товар не був переданий на суму попередньої оплати, то позивач обґрунтовано вимагає її повернення і ця вимога обґрунтовано була задоволена судом першої інстанції.

Таким чином доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства . Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.2014р. у справі № 918/1035/14 прийняте з повним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст..ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Нафтоком Оіл" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.14р. у справі № 918/1035/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 27.08.14р. у справі № 918/1035/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/1035/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.