ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19079/14 20.10.14Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат"до Публічного акціонерного товариства "БГ Банк"прозобов'язання вчинити певні діїПредставники сторін:
від позивача: Дружинський А.С. - представник за довіреністю № 15/09/14-я від 15.09.2014;
від відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
09.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" про зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору банківського рахунку № 2795 від 17.09.2009 не виконав платіжне доручення № 19 від 29.05.2014 на переказ коштів у сумі 4450 грн. 00 коп. та платіжне доручення № 20 від 27.06.2014 на переказ коштів у сумі 20600 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19079/14 та справу призначено до розгляду на 06.10.2014.
03.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача та документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.10.2014.
У судовому засіданні 20.10.2014, розглянувши клопотання позивача про заміну відповідача, Публічного акціонерного товариства "Банк Перший", на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Зважаючи на те, що докази реорганізації Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" суду не надані, та, відповідно до Статуту (затвердженого протоколом № 2 Загальних зборів акціонерів від 29.07.2014; номер запису державної реєстрації - 10741050043001367), відбулась зміна найменування Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" на Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", то суд не знаходить підстав для заміни відповідача на його правонаступника , та вважає, що правильною назвою відповідача є Публічне акціонерне товариство "Банк Перший".
У судовому засіданні 20.10.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 20.10.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103030718988.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 20.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
17.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством «БГ Банк» (банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" (клієнт) укладено Договір банківського рахунку № 2795, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях), а саме: № 26005301003409, на який зобов'язався приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України.
Відповідно до п. 1.4 Статуту Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (державна реєстрація змін до установчих документів проведена 16.03.2014, номер запису 10741050043001367) встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів банку (протокол № 2 від 10.03.2011) було змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «БГ Банк» на Публічне акціонерне товариство «Банк Перший». Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Банк Перший» (протокол № 2 від 29.07.2014), змінено найменування банку на Публічне акціонерне товариство «БГ Банк».
Відповідно до п. 2.3 Договору банківського рахунку № 2795 від 17.09.2009, з урахуванням Договорів про внесення змін та доповнень до нього, банк виконує операції по рахунку, виключно в межах залишку коштів на цьому рахунку, на підставі розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються законодавством України, які надаються до банку безпосередньо уповноваженою особою клієнта, та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов Договору банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», який окремо укладається сторонами.
Згідно з п. 2.6 Договору банківського рахунку № 2795 від 17.09.2009, з урахуванням Договорів про внесення змін та доповнень до нього, тривалість операційного дня та операційного часу банку встановлюються відповідачем самостійно, окремо для кожного виду валют, шляхом видачі відповідного наказу та доводиться до відома позивача шляхом розміщення відповідних оголошень в доступних для позивача приміщеннях банку.
Банк виконує операції по рахунку за розрахунковими документами, в т.ч. в іноземній валюті, які надійшли від позивача протягом операційного часу, в день їх надходження, в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня, з урахуванням сум, що надходять на рахунок позивача протягом операційного дня (поточні надходження) при умові належного оформлення документів, необхідних дня здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку, і наявності достатніх коштів на рахунку.
Банк також може виконувати платіжні доручення позивача, що надані до відповідачеві у період після закінчення операційного часу до закінчення операційного дня Банку, в день їх надходження з урахуванням сум, що надходять на рахунок позивача протягом операційного дня (поточні надходження) в разі оплати, позивачем комісії за переказ коштів в післяопераційний час згідно з тарифами банку.
Повернення банком невиконаних розрахункових та супровідних документів, оформлених клієнтом, з обставин, передбачених Договором та законодавством України, здійснюється банком протягом операційного дня в день їх надходження або наступного робочого дня безпосередньо уповноваженій особі позивача (в разі подання їх на паперових носіях) та по електронних каналах зв'язку засобами системи "клієнт-банк" (в разі подання їх у формі електронних розрахункових документів).
На виконання умов, визначених п. 2.3 Договору, між сторонами укладено Договір банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк" від 17.09.2009 № 2795 та Договір про внесення змін та доповнень від 07.02.2013 до Договору № 2795 від 17.09.2009, згідно з умовами якого банк, зокрема, здійснює передбачені Договором № 2795 програмно-технічні заходи для забезпечення оперативного ведення позивачем своїх рахунків в банку та обміну технологічною інформацією.
Відповідно до п. 1.2 Договору № 2795 від 17.09.2009, клієнт доручає банку здійснювати платежі на основі електронних розрахункових документів, переданих в банк за допомогою модемного зв'язку або інтернет - зв'язку і підписаних електронними цифровими підписами осіб, уповноважених розпоряджатися коштами на рахунках позивача, по яких будуть проводитися безготівкові розрахунки по платіжних електронних розрахункових документах, у відповідності до Договору банківського рахунку № 2795 від 17.09.2009.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.
Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України, Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що станом у період з 26.05.2014 по 25.06.2014 залишок коштів на рахунку позивача № 26006301003409 становив 25317 грн. 01 коп. та у період з 25.06.2014 по 14.07.2014 - 25267 грн. 01 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією банківської виписки по вказаному рахунку за період з 01.05.2014 по 01.10.2014.
Як встановлено судом, 29.05.2014 позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням № 19 від 29.05.2014 для здійснення перерахування коштів у розмірі 4450 грн. 00 коп. на рахунок ДПІ у Деснянському районі м. Києва ГУ Міндоходів, та 27.06.2014 - з платіжним дорученням № 20 від 27.06.2014 на суму 20600 грн. 00 коп. для здійснення перерахування коштів на рахунок УДКСУ у Деснянському районі міста Києва.
Вказані платіжні доручення були отримані банком відповідно 29.05.2014 та 27.06.2014, що підтверджується відміткою банку на них.
У зв'язку з тим, що вказані платіжні доручення не були виконані відповідачем, позивач звернувся до нього з претензією вих. № 11/08/14-1 від 11.08.2014, в якій просив в 3-денний строк виконати платіжні доручення № 19 від 29.05.2014 та № 20 від 27.06.2014 або перерахувати грошові кошти у розмірі 25192 грн. 01 коп. на інший рахунок позивача, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк».
Зважаючи на те, що вказані платіжні доручення не були виконані відповідачем, про що також свідчить лист В.о. начальника ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Кравченка Ю.М. № 8206/10/26-52-20-02-54 від 26.08.2014, та грошові кошти у розмірі 25192 грн. 01 коп. на інший рахунок позивача, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк», перераховані не були, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача їх виконати.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України; безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України
Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.
Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
Відповідно до частино першої пункту 2.19 вказаної Інструкції, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" підлягають задоволенню,з тих підстав, що факт порушення відповідачем зобов'язання за Договором банківського рахунку № 2795 від 17.09.2009 щодо виконання платіжних доручень № 19 від 29.05.2014 та № 20 від 27.06.2014 належним чином позивачем доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем не надано доказів виконання вказаних платіжних доручень.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48; ідентифікаційний код: 20717958) на підставі платіжного доручення № 19 від 29.05.2014 перерахувати грошові кошти в сумі 4450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код: 36100206) № 26005301003409 на розрахунковий рахунок № 37195201002652, отримувач - ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів м. Києва, код ЄДРПОУ 38735205, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу - ЄСВ із заробітної плати за квітень 2014 року та на підставі платіжного доручення № 20 від 27.06.2014 перерахувати грошові кошти в сумі 20600 (двадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код: 36100206) № 26005301003409 на розрахунковий рахунок № 31112044700004, отримувач - УДКСУ у Деснянському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37984978, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу - акцизний податок з ввезення на митну територію України підакцизних товарів лікеро-горілчаної продукції.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48; ідентифікаційний код: 20717958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код: 36100206) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 27.10.2014
Суддя І.М. Отрош
Судове рішення № 41102304, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/19079/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: