Вирок № 41101659, 21.10.2014, Підволочиський районний суд Тернопільської області

1-кп/604/78/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Сташківа Н.Б.

за участі :

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

сторони обвинувачення прокурора Гречанюка В.А.

сторони захисту - адвоката ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42014210150000007 від 13 червня 2014 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Криве Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, не депутата, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи з 23 липня 2007 року відповідно до протоколу №1 установчих зборів засновників обслуговуючого кооперативу «Водолій-1» від 23 липня 2007 року на посаді голови ОК «Водолій-1», що по АДРЕСА_1, та в силу цього, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, умисно допустив використання корисних копалин державного значення, без відповідного на те дозволу, що призвело до спричинення державним інтересам матеріальних збитків, оскільки 18 жовтня 2010 року Держуправлінням ОНПС було надано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-2146 «А»/ТЕР терміном до 15 вересня 2013 року, на підставі якого ОК «Водолій-1» здійснювало експлуатацію та використання свердловини та спеціальне водокористування. 15 вересня 2013 року, по закінчення дії вказаного дозволу на спеціальне водокористування №УКР-2146 «А»/ТЕР, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови ОК «Водолій-1» та будучи відповідальним за експлуатацію і використання свердловини та водонапірної башти, при цьому будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, не вжив заходів до продовження дозволу на спеціальне водокористування №УКР-2146 «А»/ТЕР, від 18 жовтня 2010 та умисно допустив використання корисних копалин загальнодержавного значення, а саме артезіанської води із свердловини глибиною 75 м., яка розташована на території міської ради м. Скалат по вул. Грушевського, 2 Підволочиського району Тернопільської області без відповідного на те дозволу. Так, у період часу з 16 вересня 2013 р. по 11 червня 2014 р. ОК «Водолій-1» використало для виробничих та власних потреб артезіанських підземних вод об'ємом 144 м3, які відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою КМУ від 16 серпня 2005 року №747, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, в результаті чого, згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, розрахованих Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області, за «Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 10015,20 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно з 23 липня 2007 року перебував на посаді голови ОК «Водолій-1» відповідно до протоколу № 1 установчих зборів засновників обслуговуючого кооперативу. Знав про те, що 15 вересня 2013 року закінчується дозвіл на спеціальне водовикористання № УКР-2146 «А»/ТЕР після чого і почав готувати відповідні документи на продовження дії відповідного дозволу для юридичного права використання водонапірної башти, при цьому після закінчення терміну дозволу використовував воду для потреб членів кооперативу, хоча і розумів що це є протизаконно. На даний час усі необхідні дозвільні документи є погодженими, а тому просить врахувати усі наявні пом'якшуючі вину обставини та суворо не карати. Крім того при призначенні покарання просить врахувати його скрутне матеріальне становище та призначити покарання не пов'язане із грошовими стягненнями. Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах екологічної інспекції у Тернопільській області, визнав повністю.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочину, згідно обвинувального акту за ч. 2 ст. 240 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, котрий відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, наслідків, що наступили, особу обвинуваченого, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони.

Також, беручи до уваги наявність обставин, що пом»якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне усунення заподіяної шкоди, відсутність обставин що обтяжують покарання, з урахуванням фактичних обставин справи, думки представника потерпілого, а також думки обвинуваченого ОСОБА_3 , котрий просить призначити покарання не пов'язане із грошовими стягненнями через важке матеріальне становище, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 доцільно та достатньо з метою виправлення та перевиховання призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Крім того суд при призначенні покарання враховує те, що запропонована міра покарання стороною обвинувачення та стороною захисту у виді обмеження волі у відповідності до вимог ст.. 61 КК України застосована бути не може, оскільки останній являється особою пенсійного віку.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Разом із тим суд вважає, що заявлені позовні вимоги прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Тернопільській області, до ОСОБА_3 про стягнення збитків заподіяних злочином пілягають до задоволення, оскільки як встановлено у судовому засіданні чого і не заперечувалось обвинуваченим ОСОБА_3 ним проводилось використання природних ресурсів без спеціального на те дозволу у період з 16 вересня 2013 року по 11 червня 2014 року, (часу проведення Прокуратурою Підволочиського району відповідної перевірки після чого незаконне використання води було припинено), що стверджується дозволами Департаментом екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації на спецводокористування обслуговуючого кооперативу «Водолій-1» у період з 18 жовтня 2010 року по 15 вересня 2013 року строк дії якого продовжено14 липня 2014 року до 26 червня 2017 року.

З інформації голови ОК «Водолій-1» від 11 червня 2014 року вбачається, що за період з 19 вересня 2013 року по 11 червня 2014 року забрано із експлуатаційної свердловини 144 куб. м. води.

Згідно розрахунку державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області розміру відшкодування збитків, заподіяних державі ОК «Водолій-1» внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спец використання води) становить 10015 грн. 20 коп., частина яких у сумі 2010.00 грн. добровільно відшкодована обвинуваченим ОСОБА_3, що стверджується квитанцією № 6/2018 від 29 липня 2014 року.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам та майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.4 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону природного середовища в порядку та розмірах, встановлених Законом.

Таким чином суд приходить до переконання, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 державі в особі державної екологічної інспекції у Тернопільській області заподіяно збитків в розмірі 8015,20 грн. які підлягають стягнення з останнього з урахуванням добровільно ним сплачених 2010 грн.

Разом із тим відповідно до ч.3 ст. 29 Бюджетного Кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім того, згідно ч.2 ст. 69 Бюджетного Кодексу України джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є, зокрема 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі : до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20 відсотків.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 в користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в розмірі 8015,20 грн. які зарахувати в користь держави із врахуванням розприділення відповідно до ч.3 ст. 29 та ч.2 ст. 69 Бюджетного Кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370,371,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов Прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Криве Підволочиського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в розмірі 8015 (вісім тисяч п'ятнадцять) грн. 20 коп., зарахувавши кошти у відповідності до вимог ч.3 ст. 29 та ч.2 ст. 69 Бюджетного Кодексу України до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30 %, що становить 2404 (дві тисячі чотириста чотири) грн 56 коп., в користь спеціального фонду місцевого бюджету Скалатської міської ради 50 %, що становить 4007 (чотири тисячі сім) грн. 06 коп., в користь спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради 20 %, що становить 1603 (одна тисяча шістсот три) грн. 04 коп. які зарахувати із вищенаведеним розприділянням до спеціальних фондів на р/р 33119331700410, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37863778 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази, та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту вручення копії судового рішення.

Головуючий