Постанова № 41101289, 09.07.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2117/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинець Д.В.

при секретарі Гринюк І.В.

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області, представник- не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 1577,43 грн.

09.07.2014 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справуза відсутності сторін.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем було проведено перевірку пенсійних справ учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , які отримують пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статус яким надано на підставі довідок, виданих Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу.

По пенсійним справам позивачем за дорученням Головного управління Пенсійного фонду України було направлено запити до Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України для уточнення періоду участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відтак, за результатами отриманої відповіді по пенсійній справі відповідача позивачем було виявлено порушення, яке впливає на право призначення пенсії із зниженням пенсійного віку та виникає питання підставності та правомірності віднесення даної особи до певної категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зокрема, в пенсійній справі відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1, було наявне посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 року 2 категорії, яке видано 20.05.2013 року та перереєстроване Закарпатською ОДА (а.с. 9).

У відповідності до ст. ст. 10, 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи II категорії у 1986-1987 роках є робота у зоні відчуження протягом не менш, як 5 календарних днів у 1986 році або не менш, як 14 календарних днів у 1987 році.

Відповідачеві 18.09.2013 року була призначена пенсія зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, як особам які у 1987 році працювали у зоні відчуження не менше 14 календарних днів відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стаж роботи у зоні відчуження 19 днів у 1987 році зарахований на підставі копії архівної довідки виданої Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу (а.с. 10), в якій було зазначено, щовідповідач виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у 1986-1987 роках у складі військової частини 55064.

Однак, позивачем 19.03.2013 року було надіслано запит до Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України щодо надання довідки про період роботи відповідача в зоні відчуження в складі військової частини 55064 (а.с. 11).

04.11.2013 року позивачем було отримано відповідь Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України №27283 від 23.10.2013 року (а.с. 12), з якої випливає, що по архівним документам військової частини 55064 відповідач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 23.12.1986 року по 28.03.1987 року, а саме: приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 23.12.1986 року по 28.03.1987 року, місце дислокаціїї н.п. Нова Радча, що не є зоною відчуження; грудень 1986 року - три дні, січень 1987 року - 8 днів, лютий 1987 року - 3дні в населеному пункті Наровля, що не є зоною відчуження; грудень 1986 року 4 дні в н.п. Залісся - 4 дні (зона відчуження); січень 1987 року 6 днів (зона відчуження); лютий 1987 - 14 днів та березень 1987 року 24 дні в н.п. Діброва, що не є зоною відчуження.

Відтак, враховуючи довідку №27283 від 23.10.2013 року з Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України вбачається, що відповідач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році - 4 дні та у 1987 році - 6 днів (а.с. 12). Таким чином, відповідач не підпадає під умови ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідності до якої необхіно не менше 5 календарних днів у 1986 році та не менше 14 календарних днів у 1987 році працювати у зоні відчуження.

Отже, виходячи з вище викладеного, відповідач не мав право виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку на 8 років згідно ст. 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач набуває право на призначення пенсіїї у 55 років, як особа, яка виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році - від 1 до 5 календарних днів.

Відтак, у зв'язку з не підтвердженням первинними документами періоду перебування відповідача в зоні відчуження виникла переплата пенсії за період з 18.09.2013 року по 31.10.2013 року в розмірі 1577,43 гри.

Позивачем 13.11.2013 року було проведено засідання комісії по призначенню пенсій, рішення якої відображено в протоколі № 43 від 13.11.2013 року про припинення виплати пенсії відповідачеві з 01.12.2013 року (а.с. 13).

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостоврні відомості. Управлінням було виявлено зловживання з боку пенсіонера.

Згідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Однак, відповідачем не було добровільно погашено заборгованість по надміру виплаченій йому позивачем пенсії.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (р/р 25604340694 в ГУДКУ в Закарпатській області МФО 312356 код ЄДРПОУ 20449666) надміру виплачену пенсію в сумі 1577,43 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім гривень сорок три копійки) грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяД.В. Іванчулинець