Постанова № 41101035, 30.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р. Справа № 804/5620/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Уваровій М.Ю.

за участю:

представника позивача Малкович М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - відповідач), третя особа-Національний банк України, в якому просить визнати неправомірними дії посадових осіб у тому числі начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Полуектова Сергія Юрійовича при здійсненні примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-0470/5604/12 про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області суми відсотків за договором вкладу у розмірі 3400,00 грн. у частині підписання платіжної вимоги В11-184 від 26.02.2014 року до Управління НБУ у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 07.02.2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» в добровільному порядку було виконано рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-0470/5604/12 щодо стягнення з позивача суми відсотків за договором вкладу в розмірі 3400,00 грн. і на користь Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області була перерахована вказана сума, що підтверджується меморіальним ордером № 7502 про сплату суми. Між тим, державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції замість винесення постанови про закриття виконавчого провадження ВП 3 41535723 була винесена вимога В11-184 від 26.02.2014 р. про сплату боргу в сумі 2270,18 грн. на підставі якої вказана сума була стягнута з ПАТ КБ «ПриватБанк» Управлінням НБУ у Дніпропетровській області. Вважають такі дії відповідачів протиправними, оскільки фактично відбулось подвійне стягнення суми боргу за виконавчим документом, у зв'язку із чим просять визнати неправомірними дії відповідачів щодо підписання платіжної вимоги В11-184 від 26.02.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із вказаних у позові підстав.

Відповідач - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 27-30). З наданих до суду письмових заперечень свідчить, що в рамках виконання зведеного виконавчого провадження ВП 41535723 щодо боржника - ПАТ КБ «ПриватБанк» сума, яка поступила від боржника на депозитний рахунок ДВС на підставі меморіального ордеру № 7502 від 07.02.2014 р. була частково перерахована іншим стягувачам, що узгоджується з нормами ст.ст. 43,44 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки позивачем в установлений 10-денний термін не було виконано в добровільному порядку рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, державним виконавцем правомірно було складено вимогу про стягнення частини боргу у сумі 2270,18 грн., яка не була сплачена. За таких обставин, підстави вважати дії відповідача щодо складення вимоги В11-184 від 26.02.2014 р. неправомірними, відсутні.

В судове засідання 30.07.2014 року представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача (а.с. 63).

Третя особа - Національний банк України в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с. 65-66) та просив розглянути справу без участі представника третьої особи. З наданих до суду заперечень проти позову свідчить, що Управлінням НБУ в Дніпропетровській області після отримання від Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції вимоги В11-184 від 26.02.2014 р. про стягнення коштів з рахунків ПАТ КБ «ПриватБанк», вимога була виконана у відповідності до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національні валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.08.2006 р. № 320 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 р. за № 1035/1209), у зв'язку із чим вважають, що порушень інтересів позивача в даному випадку не відбувалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесенні постанови виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» » від 21.04.99 року №606 - ХІV ( в редакції від 04.11.2010 року) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р. № 202/98-ВР, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ч.1, 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV (далі Закон) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, в тому числі, виконавчих листів, що видаються судами.

В ході розгляду справи було встановлено, що 16.01.2014 року Національний банк України, від імені якого діє Управління Національного банку України в Кіровоградській області, звернулось із заявою до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в якій просить відкрити виконавче провадження і примусово виконати судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 р. по адміністративній справі № 2а/0470/5604/12 про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь Державного бюджету України штрафу за порушення валютного законодавства у розмірі 3400,00 грн. (а.с. 32).

21.01.2014 року головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Черновою Л.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41535723 на підставі виконавчого листа №2а-0470/5604/12, виданого 30.12.2013 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, копія якого була направлена на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» 22.01.2014 р. (а.с. 33).

Як свідчить з тексту п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2014 р., боржнику - ПАТ КБ «ПриватБанк» було запропоновано самостійно виконати вимоги виконавчого листа №2а-0470/5604/12 у строк до 28.01.2014 року, надавши до ВДВС документи, які підтверджують про перерахування грошових коштів на депозитний рахунок ВДВС. Крім того, боржника було повідомлено, що при невиконанні рішення суду в добровільному порядку в установлений строк, рішення буде виконано в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (п. 3 постанови) (а.с. 33).

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

29.01.2014 р. у зв'язку із ненаданням до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції доказів сплати ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу, головним державним виконавцем Черновою Л.В. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 340,00 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій на загальну суму 58,84 грн., копії яких була направлена на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» 30.01.2014 р. за вих. №2199/11 (а.с. 34-35).

Крім того, 29.01.2014 р. головним державним виконавцем Черновою Л.В. було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 41535723 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-0470/5604/12 від 30.12.2013 р. до зведеного виконавчого провадження № 11355726, яке веде Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 35-зв.).

Судом також встановлено, що 19.02.2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було направлено заяву про закінчення виконавчого провадження № 41535273 від 21.01.2014 р. у зв'язку із добровільним виконанням рішення суду та надано меморіальний ордер № 7502 від 07.02.2014 р. про перерахування коштів у сумі 3400,00 грн. на виконання постанови ВП № 41535723 від 21.01.2014 р. про відкриття виконавчого провадження. Вказаний лист отримано Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ 20.02.2014 р. про що свідчить дата вхідної кореспонденції-20.02.2014 р. (а.с. 34).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично

стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним

виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою

годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників,

пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування); 6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються

після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Пунктом 12.22 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, встановлено, що при задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу ДВС. Державний виконавець складає розрахунок про розподіл грошових коштів і здійснює їх перерахування у міру їх стягнення. Розрахунок про розподіл грошових коштів долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження. У разі надходження суми, яка не задовольняє вимог усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій складається розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, що залишилась після відрахування авансового внеску сторін (інших осіб) на проведення виконавчих дій та витрат на організацію та проведення виконавчих дій, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 44 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок затверджується начальником відділу та долучається до матеріалів виконавчого провадження. Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Як свідчить з матеріалів справи, 19.02.2014 року в рамках виконання зведеного виконавчого провадження В11-45 головним державним виконавцем Черновою Л.В. було складено Розрахунок розподілу стягнутих з боржника - ПАТ КБ «ПриватБанк» сум для задоволення вимог стягувачів (а.с. 37-38). На підставі даного Розрахунку 19.02.2014 р. держвиконавцем було складено Розпорядження про перерахування коштів, згідно з яким стягнуті грошові кошти за зведеним виконавчим провадженням були перераховані стягувачам 5 черги (а.с. 39-45).

Так, за виконавчим провадженням В11-18 (ВП № 41535723) було перераховано суму витрат на проведення виконавчих дій - 58,84 грн. на підставі платіжного доручення № 579 від 24.02.2014 р., суму боргу за виконавчим документом - 1336,20 грн. (платіжні доручення від 24.02.2014 р. № 576 та № 608), пропорційну суму виконавчого збору - 133,62 грн. платіжним дорученням № 578 від 24.02.2014 р. (а.с. 46-47).

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Пунктами 1.5 - 1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. також передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проведення іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами окремих виконавчих дій у випадках, передбачених Законом, у тому числі відповідно до частини четвертої статті 2 Закону, здійснюється на вимогу чи за дорученням державного виконавця. Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

26.02.2014 року в рамках зведеного виконавчого провадження головним державним виконавцем Черновою Л.В. було складено платіжну вимогу В11-184 на суму 2270,18 грн., яка складається із залишку суми основного боргу у розмірі - 2063,80 грн. та суми виконавчого збору - 206,38 грн., яка була направлена до Управління НБУ в Дніпропетровській області для примусового списання грошових коштів за виконавчими документами (а.с. 48).

Після надходження грошових коштів на депозитний рахунок ВДВС головним державним виконавцем Черновою Л.В. було складено 13.03.2014 р. Розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням ВП № 11355726 (В11-45) про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» та Розпорядження про перерахування коштів. Згідно даного розпорядження було складено платіжне доручення № 805 від 14.03.2014 р. на залишок суми боргу за виконавчим документом - 2063,80 грн. та платіжне доручення № 1035 від 18.03.2014 р. на суму виконавчого збору (в т.ч. 206,38 грн.) (а.с. 49-59).

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із стягненням з ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі суми боргу в розмірі 3400,00 грн., виконавчого збору у розмірі 340,00 грн. та витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій у розмірі 58,54 грн., головним державним виконавцем Черновою Л.В. 17.03.2014 р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», яка була направлена на адресу відповідача 20.03.2014 р. за вих. № 8349/11 (а.с. 61).

У зв'язку із встановленими в ході розгляду справи обставин, які свідчать про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» в установлений термін рішення суду не було виконано в добровільному порядку, суд вважає, що відповідачем правомірно було розпочато примусове виконання рішення в рамках якого і було винесено платіжну вимогу В11-184 на суму 2270,18 грн., яка складається із залишку суми основного боргу у розмірі - 2063,80 грн. та суми виконавчого збору - 206,38 грн.

Суд також зазначає, що оскільки в рамках зведеного виконавчого провадження суми сплачені позивачем на підставі меморіального ордеру № 7502 від 07.02.2014 р. були недостатніми для погашення в повному обсязі боргу позивача, відповідачем правомірно приймались Розпорядження та Розрахунки про розподіл грошових коштів позивача між стягувачами, відповідно до встановленої черги, що узгоджується з нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Згід з ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

За таких обставин суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що дії посадових осіб Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в тому числі і начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Полуектова С.Ю. щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-0470/5604/12, відсутні.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем правомірність дій та прийняття оскаржуваних рішень була доведена в повному обсязі, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача.

Згідно статті 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову. судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, начальника Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева