Рішення № 41100505, 23.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/285/14-ц 23.10.2014 23.10.2014 23.10.2014

Провадження №22-ц/784/2169/14

Провадження №22ц/784/2169/14 Головуючий у першій інстанції Гажа О.П.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.

за участю:

представника відповідача Шевчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»,банк)

на рішення

Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2014 року

за позовом

ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И Л А:

10 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 22 листопада 2007 року між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №003-14033-221107 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної платіжної картки. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2013 року було скасоване рішення Новоодеського районного суду від 01 серпня 2013 року та винесене нове про стягнення з нього заборгованості по цьому кредитному договору, а саме тіла кредиту в розмірі 6110 грн. 76 коп., відсотків у розмірі 1787 грн. 80 коп. та комісії у розмірі 11111 грн. 90 коп.

Проте договір в частині сплати сум за обслуговування кредитного залишку є недійсним.

Так, комісійні виплати не мають сталої величини, а вираховуються позивачем в процентному відношенні від суми використаного кредиту, 2,99% від суми використаних коштів. У зв'язку з чим такі умови договору є несправедливими і не відповідають вимогам ст.ст.203,215 ЦК України, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», так як створюють суттєвий дисбаланс у договірних відносинах не на користь споживача, в зв'язку з чим розмір комісії перевищує розмір тіла кредиту та відсоткової ставки за його використання.

Обґрунтовуючи свої вимоги в тому числі правовими висновками Верховного Суду України з аналогічних правовідносин, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів, позивач просив суд визнати частково недійсним кредитний договір №003-14033-221107 від 22 листопада 2007 року року, а саме просив визнати недійсними пункти 5.1 договору та п.1.2 Додатку №1 до договору «Тарифи обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa Лояльний!».

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2014 року, в якому виправлена описка ухвалою від 5 серпня 2014 року в частині по батькові позивача, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним п.1.2 додатку 1 «Тарифи на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa Лояльний!» до договору №003-14033-221107 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 22 листопада 2007 року, укладеного між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та відповідачем. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2007 року між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір №003-14033-221107 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки Visa Classic, тарифний пакет «Visa Лояльний!», відповідно до якого Банк встановив ОСОБА_4 ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 2508 грн. Сторони погодили, що відсоткова ставка за договором буде становити 19,9% річних, а комісія у розмірі, передбаченому Тарифами на обслуговування платіжних карток. Договір буде діяти до повного виконання сторонами зобов'язань (а.с.22).

Пункт 5.1 кредитного договору та пункт 1.2 Тарифу на обслуговування платіжних карток Visa Classic, тарифний пакет «Visa Лояльний» містять в собі обов'язок відповідача щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитного залишку та кредитного ліміту у розмірі 2,99% від суми використаних кредитних коштів (а.с.23).

ОСОБА_4 зобов'язався сплачувати заборгованість Банку щомісяця, але своїх зобов'язань за договором не виконав. У зв'язку з чим, на 20 травня 2013 року у позивача утворилася заборгованість, в тому числі 11111 грн. 90 коп. плати за обслуговування кредитного залишку. Рішенням Новоодеського районного суду від 01 серпня 2013 року ухваленим за позовом банка, з ОСОБА_4 за спірним кредитним договором була стягнута на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по цьому кредитному договору на 20 травня 2013 року в загальному розмірі 7898 грн. 56 коп., яка складалася з 6110 грн.76 коп. заборгованості по тілу кредиту і 1787 грн.80 коп. заборгованості за відсотками. Цим же рішенням, суд відмовив банку у стягненні з відповідача 11111 грн. 90 коп. заборгованості по комісії та розподілив судові витрати по справі. Однак рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2013 року рішення Новоодеського районного суду від 01.08.2013 року в частині відмови судом у задоволені вимог про стягнення комісії в розмірі 11111 грн. 90 коп. було скасовано та ухвалене нове, про стягнення цієї заборгованості.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд виходив з того, що положення кредитного договору про сплату сум за обслуговування кредитного залишку є несправедливими, оскільки в договорі вказана плата визначена за формулою за змінними величинами, що суперечить ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів» та призводить до змін згаданих витрат.

Проте з висновками суду погодитися не можна виходячи з такого.

Як виходить зі змісту договору та спірних пунктів договору, який складається із самого договору, Тарифів та Правил здійснення операцій з картковими рахунками, позивач як споживач банківських послуг при укладені кредитного договору, погодився на оплату щомісячно незмінних 2,99 % від суми використаних кредитних коштів, ліміт яких визначено в п.1.2 договору. Протягом тривалого часу позивач не оспорював відповідних пунктів договору як несправедливих з точки зору наявності дисбалансу у конкретних договірних відносинах.

При цьому, умови договору про сплату сум за обслуговування кредиту не передбачають збільшення витрат за обслуговування кредиту ні внаслідок коливання курсу іноземної валюти, ні внаслідок збільшення заборгованості за договором через нарахування штрафних санкцій, ні внаслідок інфляційних процесів, та залежить, як згадано вище, лише від суми, якою користується споживач про що зазначено в договорі. До договору не надано графіків, оскільки порядок сплати щомісячних сум чітко вказано в складових кредитної угоди.

Все це свідчить про безпідставність висновків суду про несправедливі умови договору та відсутність недобросовісних дій відповідача, який зазначив в договорі конкретні процентні ставки оплати позичальником сум за обслуговування кредитного залишку. Законність нарахування такої плати встановлена вказаним рішенням апеляційного суду Миколаївської області, яке має преюдиціальне значення.

Ці висновки не суперечать правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6-80 цс 12, оскільки правова позиція застосовується виходячи з конкретних обставин справи.

За викладеного, колегія суддів вважає, що не має підстав для визнання кредитного договору частково недійсним. У зв'язку з чим, рішення суду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового, про відмову в задоволенні позову. Скасовуючи рішення в повному обсязі, колегія суддів виходить зі складових кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 303,309, 316, ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,Дельта Банк" задовольнити частково .

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: