Ухвала суду № 41100021, 20.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №823/1351/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.12.2013 року №0000882200, №0000892200,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.12.2013 року №0000882200, №0000892200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕП Транско» з питань підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТДВ «СК «Сяйво» (яке є правонаступником ТДВ «Страховик»), ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес - Фонд», ТДВ «СК «Рада» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 05.12.2013 року №33/23-25-22-010/32291375.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 2059007,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року на 150000,00 грн., 1 квартал 2011 року - 356825,00 грн., 2 квартал 2011 року - 207000,00 грн., 3 квартал 2011 року - 207000,00 грн., 4 квартал 2011 року - 107000,00 грн., 1 квартал 2012 року - 189000,00 грн., 2 квартал 2012 року - 189000,00 грн., 3 квартал 2012 року - 553182,00 грн.;

- п. 121.1 ст. 121 ПК України в частині ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, у випадках передбачених Кодексом.

23.12.2013 року ДПІ у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0000882200, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2562099,00 грн., у тому числі за основним платежем 2059007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 503092,00 грн.;

- №0000892200, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Переглядаючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2013 року №0000882200 колегія суддів виходить наступного.

Так, згідно акту перевірки позивачем порушено пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 ПК України, що призвело до завищення витрат за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 2027300,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТДВ «СК «Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес - фонд».

Так, щодо ТДВ «СК «Сяйво» відповідач зазначає, що згідно акту Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 22.07.2013 року №28/22-1/32704920 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «СК «Сяйво» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року», вказаний контрагент формував власні валові витрати від сумнівних контрагентів - ТДВ «СК «Зеніт», ПАТ «СК «Прогрес - Фонд», ТДВ «СПК «Впевненість - безпека», ТДВ «СК «Рада» (ТДВ «СК «Відродження України»), на підставі укладених договорів страхування, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат. Крім того, в акті перевірки ТДВ «СК «Сяйво» зазначено, що валові внески, одержані платником або нарахованих на його користь за договором страхування і перестрахування, у тому числі комісійні винагороди резидента, отримані від перестрахувальника у 2012 році складають 629148,00 грн, які, на думку контролюючого органу, є меншими за суму, яку задекларував позивач у складі витрат (4434197,00 грн). Також, в додатку до акту перевірки вказаного контрагента відсутні взаємовідносини з позивачем протягом 2012 року.

Вказане на думку відповідача свідчить про те, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з створення штучної видимості законності фінансово - господарських операцій з метою незаконного завищення витрат та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами, шляхом оформлення документів (податкових та видаткових накладних) на користь таких підприємств без реального здійснення господарських операцій.

По контрагенту ПрАТ «СК «Прогрес - фонд» відповідач посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.07.2013 року №445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес - Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року», згідно якого вказаний контрагент укладав договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховими компаніями, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків (ТДВ «СК «Впевненість - безпека», ТДВ «Страховик» (ТДВ «СК «Сяйво»), ТДВ «СК «Рада»).

Вказане на думку відповідача, свідчить про те, що позивач скористувався послугами страхової компанії ПрАТ «СК «Прогрес - фонд», яка в свою чергу формувала свої податкові зобов'язання за рахунок підприємств, задіяних у схемах мінімізації доходів, а тому дані операції суперечать законодавству.

Окрім наведеного, згідно акту перевірки для дослідження включених до складу валових витрат сум по взаємовідносинах позивача з ТДВ «СК «Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес - Фонд» використано акт планової виїзної перевірки від 18.11.2011 року №197/23-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року» та акт від 25.06.2013 року №26/22-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року».

Проте, згідно актів перевірки, які були витребувані колегією суддів під час апеляційного розгляду справи, від 18.11.2011 року №197/23-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року» та акту від 25.06.2012 року №26/22-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року» під час проведення перевірок контролюючим органом не перевірялася реальність господарських операцій з ТДВ «СК Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес - фонд».

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТДВ «СК «Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес - фонд».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другою статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо господарських операцій з ТДВ «СК «Сяйво» (ТДВ «Страховик») колегію суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (страхувальник) та ТДВ «Страховик» (страховик) укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 05 жовтня 2010 року №1005/01-0, відповідно до якого страховик зобов'язується відшкодувати збитки страхувальнику при настанні страхових випадків згідно п. 3.1 цього договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що страховим випадком є подія, що сталася під час дії договору страхування і з настанням якої виникає обов'язок страхувальника відшкодувати завдану ним в результаті своєї підприємницької (господарської) діяльності в якості експедитора, шкоду життю, здоров'ю та/або збитки майну третіх осіб. Страховий платіж по цьому договору становить 2400000,00 грн., який сплачується рівними частинами по 300000,00 грн. Строк дії договору до 13 липня 2011 року (т. 1 а.с. 130 - 135). Також позивачем на ім'я керівника страховика було подано заяву страхування відповідальності перед третіми особами (т. 1 а.с. 135).

Додатковою угодою від 05 липня 2011 року №01 продовжено строк дії договору до 13 липня 2012 року; змінено страховий платіж за новий період страхування на 3600000,00 грн (т. 1 а.с. 137).

Додатковою угодою від 12 грудня 2011 року №02 змінено преамбулу договору у зв'язку із зміною найменування страховика на ТДВ «СК «Сяйво» (т. 1 а.с. 137).

На підтвердження оплати страхового платежу частинами, позивачем надано платіжні доручення від 04.11.2010 року №3399, від 08.12.2010 року №4075, від 11.01.2011 року №4657, від 07.02.2011 року №5144, від 01.03.2011 року №5614, від 29.03.2011 року №705, від 12.05.2011 року №6940, від 07.06.2011 року №870, від 05.07.2011 року №923, від 01.08.2011 року №993, від 05 вересня 2011 року №1045, від 04.10.2011 року №1099, від 02.11.2011 року №1154, від 02.12.2011 року №1227, від 10.01.2012 року №693, від 06.02.2012 року №1278, від 01.03.2012 року №15943, від 02.04.2012 року №17348, від 03.05.2012 року №1590, від 05.2012 року №1690, від 03.07.2012 року №21179, кожне на суму 300000,00 грн (т. 1 а.с. 200 - 219).

Також, 03 липня 2012 року між позивачем (страхувальник) та ТДВ «СК «Сяйво» (страховик) укладено аналогічного змісту договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №0703/01-О. Страховий платіж по цьому договору становить 2400000,00 грн., який сплачується рівними частинами по 300000,00 грн (т. 1 а.с. 193 - 198).

На виконання умов договору позивачем на ім'я керівника страховика було подано заяву страхування відповідальності перед третіми особами (т. 1 а.с. 199).

На підтвердження оплати страхового платежу, позивачем надано платіжне доручення від 18.07.2012 року №21463 на суму 1734196,91 грн та від 03.08.2012 року №1836, від 04.09.2012 року №1918 кожне по 300000,00 грн (т. 1 а.с. 200 - 220).

02.07.2012 року між позивачем (страхувальник) та ТДВ «СК «Сяйво» (страховик) укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків №0702/18-Ф, відповідно до якого останній зобов'язується за обумовлену в договорі плату (страховий платіж) при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати страхувальнику заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої договором страхової суми. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій (господарській) діяльності.

Так, згідно пункту 2.1 страховим випадком є збитки страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентами страхувальника зобов'язань по договорах, зазначених у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, що сталися внаслідок надзвичайних та не переробних при даних умовах обставин, зокрема, дія стихійних лих під час та на місці виконання зобов'язань; банкрутство контрагента страхувальника, підтвердженого судовим рішенням; банкрутство банку, який обслуговує страхувальника. Відповідно до п. 4.2 страховий платіж складає 1734196,91 грн. (т. 1 а.с. 139 - 144).

Додатком 1 передбачений перелік застрахованих договорів з контрагентами, які також наявні в матеріалах справи, а саме з ДП «Сантрейд» від 01.08.2011 року №01/08-11/6 (т. 1 а.с. 147 - 151), від 23.07.2010 року №23/07-10, який був наданий на вимогу колегії суддів, з Startlex Resourscer Inc. від 06.09.2011 року №060911-ппв (т.1 а.с. 152 - 159), від 05.03.2012 року №050312-пв01 (т. 1 а.с. 160 - 168), з ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» від 30.08.2010 року №300810-пв01 (т. 1 а.с. 169 - 174), від 30.06.2011 року ТЕО-ЛДКУ-04 (т.1 а.с. 175 - 179), з ПАТ «Компанія «Райз» від 28.11.2011 року №28/11-11 (т. 1 а.с. 180 - 183), з ПАТ «Райз - Максимко» від 07.12.2011 року №07/12-11 (т. 1 а.с. 184 - 187), з ТОВ «Кернел - Трейд» від 11.07.2006 року №11/07 Т (т. 1 а.с. 188 - 192).

Щодо господарських операцій з ПрАТ «СК «Прогрес - Фонд» колегію суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (страхувальник) та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» (страховик) укладено договір добровільного страхування вантажів від 28.03.2011 року №0328/01-309, предметом якого є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з вантажем, що перевозиться. Умови перевезення вантажу та його характеристики зазначені в заяві - опитувальнику на добровільне страхування вантажу, яка є невід'ємною частиною договору. Страхова сума складає 3235203,00 грн.; безумовна франшиза за договором становить 3% від страхової суми перевезення, що знаходилось на страхуванні під час страхового випадку, по одному та кожному страховому випадку; страховий тариф встановлюється в розмірі 5,65% від страхової суми; страховий платіж становить 182788,97 грн, який повністю сплачується до 07 квітня 2011 року (т. 1 а.с. 223 - 227).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надана заява - опитувальник на добровільне страхування вантажу: на залізничні вагони у кількості 36 шт, 2442,4 т, вантаж - жито продовльче (т. 1 а.с. 228 - 231).

Платіжним дорученням від 07 квітня 2011 року№734 сплачено страховий платіж у розмірі 182788,97 грн. (т. 1 а.с. 265).

Аналогічного змісту між позивачем (страховик) та ПрАТ «СК «Прогрес - Фонд» (страхувальник) укладено договір від 29.03.2011 року №0329/04-309. Страхова сума складає 9064572,54 грн.; безумовна франшиза за договором становить 3% від страхової суми перевезення, що знаходилось на страхуванні під час страхового випадку, по одному та кожному страховому випадку; страховий тариф встановлюється в розмірі 3,8% від страхової суми; страховий платіж становить 344 453,76 грн, який повністю сплачується до 07 квітня 2011 року (т. 1 а.с. 232 - 236).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надана заява - опитувальник на добровільне страхування вантажу: на залізничні вагони, 1205,2 т, 327,9 т, 469 т, 787,35 т, 340,95, 271,9 т, 1102,85 т, вантаж - пшениця продовольча (т. 1 а.с. 237 - 240, 241 - 244, 245 - 248, 249 - 252, 253 - 256, 257 - 260, 261 - 264).

Платіжним дорученням від 07 квітня 2011 року№735 сплачено страховий платіж у розмірі 344453,76 грн (т. 1 а.с. 266).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.11.2013 року №8536/13-9 повідомлено, що фактів порушення вимог Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 8 жовтня 2009 року №741 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2009 р. за №1099/17115) ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес - Фонд» не встановлено. Також зазначено, що за результатами перевірки звітних даних ТДВ «СК «Сяйво» були встановлені порушення, проте вимоги розпорядження Нацкомфінпослуг були усунуті у встановлені строки (т. 2 а.с. 94 - 95).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеними вище страховими компаніями здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Також, колегією суддів встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року №810/5421/13-а, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 07 серпня 2013 року №0000212200, що винесено на підставі акту від 22 липня 2013 року №28/22 - 1/32704920 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «СК «Сяйво» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року», на який посилається відповідач в даній справі як на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з ТДВ «Страхова компанія «Сяйво».

Також, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2013 року у справі №826/18310/13а, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18 вересня 2013 року №0004752202, що винесено на підставі акту від 19.07.2013 року №445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес - Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року», на який посилається відповідач в даній справі як на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес - Фонд»

Зазначеними судовими рішеннями встановлена реальність господарських операцій ТДВ «СК «Сяйво» з контрагентами ПрАТ «СК «Прогрес - Фонд», ТДВ «СК «Рада»(ТДВ «СПК «Впевненість - безпека»), та ПрАТ «СК «Прогрес - Фонд» з контрагентами ТДВ «СК «Впевненість - безпека», ТДВ «Страховик» (ТДВ «СК «Сяйво»), ТДВ «СК «Рада».

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 зазначеного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 23.12.2013 року №0000882200.

Переглядаючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2013 року №0000892200 колегія суддів виходить наступного.

Згідно акту перевірки, перевірка проводилась у період з 08.11.2013 року по 21.11.2013 року, термін проведення перевірки був продовжений з 22.11.2013 року по 28.11.2013 року.

Згідно пункту 2.1 акту перевірки позивач листом від 11.11.2013 року б/н повідомив контролюючий орган про втрату документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме по взаємовідносинах з ТДВ «СК «Сяйво» (ТДВ «Страховик»), ПрАТ «Прогрес - Фонд», ТДВ «СК «Рада» (ТДВ «Відродження України») за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, яку виявлено 11.11.2013 року.

На думку контролюючого органу, позивачем не було надано до інспекції копію наказу про створення комісії для встановлення переліку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, відсутність яких встановлено на підприємстві, та розслідування причин їх пропажі, акту чи інші докази, які б підтверджували факт втрати первинних документів.

Крім того, на думку відповідача, відповідно до отриманого листом від 21.11.2013 року №13864/23-00-09-020 від слідчого ОВС СУ ФР ГУ протоколу допиту свідка від 23.07.2013 року, головний бухгалтер про втрату документів дізналася 23.07.2013 року.

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пп. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом від 11 листопада 2013 року №18 призначено комісію для встановлення переліку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, відсутність яких виявлено на підприємстві, та розслідування їх пропажі; строк проведення розслідування до 21.11.2013 року (т. 1 а.с. 20).

Повідомленням від 11 листопада 2013 року позивач повідомив відповідача про втрату документів (повідомлення зареєстровано відповідачем 11.11.2013 року) (т. 1 а.с. 21).

Пунктом 6.10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704), передбачено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Наказом від 21 листопада 2013 року №19 продовжено строк роботи комісії до 28.11.2013 року (т. 1 а.с. 22). Повідомленням від 21 листопада 2013 року позивач повідомив про продовження строку відповідача (повідомлення отримано відповідачем 22.11.2013 року) (т. 1 а.с. 23).

Листами від 21.11.2013 року позивач запросив представників слідчого підрозділу Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області для участі в роботі комісії (т. 1 а.с. 24) та представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій для участі в роботі комісії (т. 1 а.с.25).

28.11.2013 року актом про результати роботи комісії зокрема встановлено, що документи не знищувались працівниками або службовими особами ТОВ «ТЕП Транско», при розслідуванні причин пропажі вказаних документів, не встановлено факту недбалого ставлення до майна підприємства. Станом на момент складення акту вживаються заходи для відновлення втрачених документів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на протокол допиту свідка від 23.07.2013 року, оскільки в останньому питання ставилося щодо взаємовідносин ТОВ «ТЕП - Транско» з ТОВ «Саноіл Торг».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем здійснені всі дії передбачені законодавством України в разі втрати первинних документів, а тому обґрунтовано визнав протиправним податкове повідомлення - рішення від 23.12.2013 року №0000892200.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 27.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.