Ухвала суду № 41099974, 20.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/3451/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс - 1» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс - 1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 10.12.2013 року №83-44,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій від 10.12.2013 року №83-44 та скасувати вказану постанову.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 06 по 09 грудня 2013 року посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку характеристик продукції у магазині «Ельдорадо» за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 12, що належить позивачу; за наслідками перевірки складено акт характеристик продукції № 208 від 06.12.2013 року.

Згідно матеріалів справи, перевірка була проведена на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 03.12.2013 року №5570-2-7/6, направлення на проведення перевірки від 04.12.2013 року №00233, що були видані і зв'язку зі зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва від 26.11.2.013 року №405/01-01, від 28.11.2013 року №406/01-01.

Актом перевірки встановлені порушення пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1149 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання» та пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання».

10.12.2013 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 83-44 у розмірі 4250,00 гривень.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафних санкцій позивач, в порядку статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернувся до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів зі скаргою на дії посадових осіб відповідача.

Держспоживінспекцією України скарга фактично нерозглянута та листом від 10.04.2014 року №2160-2-11/8 запропоновано позивачу звернутися до суду.

Позивач, не погодившись з вищевказаною постановою, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VІ (далі - Закон №2735).

Частинами першою та п'ятою статті 10 Закону №2735 передбачено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються Законом №2735, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №2735 органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові, в тому числі за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до абзацу а) пункту 1 частини другої статті 24 Закону №2735 під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 частини першої і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення вимог, що передбачені Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання від 29.10.2009 року №1149 (далі - Технічний регламент №1149) та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання від 29.07.2009 року №785 (далі - Технічний регламент № 785).

Так, Технічний регламент №1149 відповідно до пункту 1 встановлює вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.

Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту №1149 введення в обіг низьковольтного електричного обладнання (далі - електрообладнання) можливе тільки в разі, коли воно не загрожує безпеці людей, свійських тварин або майна за умови належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням, для якого воно створене.

Згідно із пунктом 7 Технічного регламенту № 1149 перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений Національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту

Оцінка відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту проводиться із застосуванням модуля А (внутрішній контроль виробництва), передбаченого Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 року №1585.

За цією процедурою виробник або уповноважений представник гарантує і декларує, що електрообладнання відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 13 Технічного регламенту №1585 виробник або його уповноважений представник наносить маркування Національним знаком відповідності на кожний окремий зразок продукції, який задовольняє застосовуваним вимогам технічного регламенту, та складає декларацію про відповідність з огляду на необхідність ідентифікації продукції, стосовно якої вона складена. Декларація разом з технічною документацією зберігається протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції. Копії згаданих документів подаються на запит визначених законодавством органів виконавчої влади для перевірки.

Пункт 10 Технічного регламенту №1149 передбачає, що Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Маркування Національним знаком передбачено також у пункту 17 Технічного регламенту №785, відповідно до якого на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься Національний знак відповідності. За нанесення Національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Додатком 4 до Технічного регламенту №1149 та пунктами 18-19 Технічного регламенту №785 передбачено, що зображення Національного знака відповідності має відповідати опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (далі - Постанова №1599).

Відповідно до пунктів 3, 5 Постанови №1599 у разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності (пункт 7 Постанови № 1599).

Пунктом 11 Технічного регламенту №1149 встановлено, що нанесення на електрообладнання будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману щодо значення та форми Національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на електрообладнання, його пакування, інструкцію або документ, у якому визначені гарантійні зобов'язання, за умови непогіршення видимості та розбірливості Національного знака відповідності.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 Закону №2735 до розповсюджувача у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, застосовуються штрафні санкції у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Отже, у разі виявлення контролюючим органом фактів реалізації товарів, на яких відсутній Національний знак відповідності, до розповсюджувачів таких товарів застосовуються штрафні санкції.

Як вбачається з позовної заяви та заперечень позивача до акта перевірки, основні доводи позивача зводяться до того, що Національний знак відповідності містився на упаковці, тарі, супровідній (експлуатаційній) документації до кожної одиниці товару, що відповідає Постанові № 1599.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, Національного знаку відповідності на товарах, перелічених в акті перевірки не було. Вищевказане порушення було детально відображено в акті перевірки, який було складено у присутності уповноваженої особи позивача, про що останнім зроблено запис на акті перевірки.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в даному випадку нанесення Національного знаку відповідності передбачено безпосередньо на товар, оскільки про це прямо вказано у технічних регламентах №785 та №1149, а постанова №1599, якою передбачено опис та правила застосування національного знаку відповідності має загальний характер для всіх видів товарів.

При цьому, позивачем не доведено, чому саме на продукцію побутового використання неможливо було нанести Національний знак відповідності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані на підтвердження наявності на товарі Національного знаку відповідності копії фотокарток не можуть бути розцінені як належні та допустимі докази, оскільки з них неможливо встановити, коли саме вони були зроблені.

Тим більше вбачається, що на деяких фотографіях Національний знак відповідності наклеєний окремо (а.с. 104, 105, 107, 108, 109, 111), або надано копії фотографій по товарам, які не були предметом перевірки (а.с. 109), або з наданих фотокопій вбачається, що товари співпадають по моделі (а.с. 112), однак неможливо ідентифікувати товар за артикулом тощо.

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно були застосовані до позивача штрафні санкції за порушення норм Закону №2735.

Щодо доводів позивача в частині неправомірності проведення перевірки з огляду на відсутність підстав для її проведення, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції, листами від 26.11.2013 року №405/01-01 та від 28.11.2013 року №406/01-01 Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва звернулась до Держспоживінспекції України щодо проведення перевірки, в тому числі, і TOB «Технополіс-1» на відповідність продукції, яка реалізується вимогам Технічного регламенту №1149.

На підставі звернень Держспоживінспекцією України було надано Згоду на проведення позапланових перевірок магазинів побутової техніки «Ельдорадо» TOB «Технополіс-1» від 03.12.2013 року №5570-2-7/6.

На підставі згоди Держспоживінспекції України від 03.12.2013 року №5570-2-7/6, наказу від 04.12.2013 № 124 Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області та направлення від 04.12.2013 року №00233, посадовими особами відповідача була проведена перевірка.

Перевіряючі були допущені до проведення перевірки, тому факт оскарження в тому числі і згоди Держспоживінспекції України від 03.12.2013 року №5570-2-7/6 у справі №826/6626/14 в Окружному адміністративному суді міста Києва, провадження по якій було відкрито 20.05.2014 року судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги в якості доказу протиправності дій відповідача, оскільки оскаржувана згода була чинною на момент проведення перевірки.

Крім того, колегією суддів встановлено, що вказана постанова Окружного адміністративного суду м. Києві від 14 липня 2014 року у справі №826/6626/14, якою скасовано наказ від 04.12.2013 № 124 Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, не набрала законної сили.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс - 1» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 27.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.