Ухвала суду № 41099702, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10959/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.08.14 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного Управління юстиції у м.Києві, третя особа ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного Управління юстиції у м.Києві, третя особа ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» про скасування постанови стягнення виконавчого збору.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.08.14 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та постановити нову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову,якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився,будучи належним чином повідомленим,що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного Управління юстиції Нідзельської Аліни Вікторівни від 16.07.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 31796050 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 149 078, 49 грн.

На виконанні у Відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного Управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП № 31796050 з приводу примусового виконання виконавчого листа № 2-7232/11 (справа № 2-7232/11), виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 23.12.2011 р. про стягнення з позивача на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором № 94/07 від 14.01.2008 р. в розмірі 1 490 784,94 грн.

В процесі примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-7232/11, у зв'язку з укладенням між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором № 03.134-94/07-СК від 14.01.2008 р. та кредитним договором № 03.142-94/07-СК від 16.01.2008 р., на забезпечення виконання яких було укладено договір поруки № 03.134-94/07-ДП2 від 14.01.2008 р. та договір поруки № 03.142-94/07-СК-ДП2 від 16.01.2008 р., які підтверджують право вимоги позивача - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до відповідача, права кредитора перейшли до ТОВ «ФК «Фактор Плюс».

В подальшому ТОВ «ФК «Фактор Плюс» уклало договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за вказаними вище кредитними договорами з ТОВ «ВБК «Мрія».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2014 р. у справі №761/7484/14-ц було замінено первісного стягувача ПАТ «ВТБ Банк» у виконавчому провадженні на нового стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2014 р. у справі №761/7892/14-ц замінено стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» у виконавчому провадженні на нового стягувача - ТОВ «ВБК «Мрія».

У процесі проведення переговорів між боржником ОСОБА_2, ТОВ «ПБК «Віндор» та стягувачем ТОВ «ВБК «Мрія» було досягнуто згоди щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 03.134-94/07-СК від 14.01.2008 р. та кредитним договором № 03.142-94/07-СК від 16.01.2008 р., на забезпечення виконання яких було укладено договір поруки № 03.134-94/07-ДП2 від 14.01.2008 р. та договір поруки № 03.142-94/07-СК-ДП2 від 16.01.2008 р., які підтверджували право вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», а в подальшому нового кредитора ТОВ «ВБК «Мрія» до ОСОБА_2 в добровільному порядку, про що було надано довідку від 17.06.2014 р. № 21.

Заборгованість перед ТОВ «ВБК «Мрія» щодо виконання рішення Шевченківського районного суду від 11.05.2011 р. у цивільній справі № 2-7232/11 погашена ОСОБА_2 в добровільному порядку.

На виконання заяви ТОВ «ВБК «Мрія», Відділом державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві було прийнято постанову від 16.07.2014 р. про закінчення виконавчого провадження.

А також,16.07.2014 р. Відділом державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві було прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 149 078,49 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції виходив із того,що дії відповідача по прийняттю оскаржуваної постанови є правомірними,з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного Управління юстиції у м. Києві 22.03.2012 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома.

У суді першої інстанції постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 31796050 сторонами не оскаржувалася.

22.03.2012 р.,у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у строк для самостійного виконання, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, копії якої направлено на виконання до Державної автомобільної інспекції м. Києва та до БТІ м. Києва.

Державним виконавцем здійснено дії щодо виявлення зареєстрованого на праві власності рухомого та нерухомого майна, на яке накладено арешт та оголошено в розшук.

На адресу Відділу 01.08.2012 р. надійшла заява боржника від 31.07.2012 р. з проханням звернути стягнення на транспортний засіб LEXUS LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1, PEUGEOT PARTNER реєстраційний номер НОМЕР_2 та нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень № 417 з № 1 по № 19, що знаходиться по АДРЕСА_1, мотивуючи це правом визначення боржником предметів на які необхідно звернути стягнення.

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 проведено опис та арешт майна боржника, про що складено відповідний акт від 02.08.2012 р.

На підставі вищенаведених дій, відповідачем 02.08.2012 р. накладено арешт на вищезазначене майно із внесенням відповідних записів про обтяження до реєстру обтяжень прав на нерухоме майно та рухоме майно.

25.02.2013 р. призначено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника, які не відбулись через відсутність зареєстрованих покупців.

18.06.2013 р. призначено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника, які не відбулися через відсутність зареєстрованих покупців.

Вищевказане рухоме та нерухоме майно, на яке накладено арешт та оголошено в розшук, залишилося нереалізованим.

24.02.2014 р. на адресу відповідача надійшла заява ПАТ «ВТБ Банк», з якої стало відомо про заміну стягувача (кредитора) на ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», без документального підтвердження, у якій банк просив повернути виконавчий документ без виконання.

04.07.2014 р. із заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва відповідачу стало відомо про зміну стягувача на ТОВ «БВК «Мрія».

04.07.2014 р. на адресу відповідача надійшла заява стягувача про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 8 ст. 49 Закону № 606-XIV.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Законом України «Про виконавче провадження» не ставиться обов'язковою умовою при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору фактичне примусове стягнення заборгованості з боржника, разом з тим, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, а пп.3.7.1 п.3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено винесення постанови про стягнення виконавчого збору на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. Тобто чинним законодавством державному виконавцю надано право на стягнення виконавчого збору, як одного з виду відповідальності боржника за невиконання рішення в строк, встановлений для його самостійного виконання.

Враховуючи наявність правових підстав до стягнення з боржника суми заборгованості та невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, оскільки Державною виконавчою службою провадились виконавчі дії по примусовому виконанні рішення суду до моменту добровільного погашення суми боргу.

Посилання апелянта на факт неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження та не можливості, у зв'язку з цим, виконати рішення добровільно та у встановлений строк, є безпідставними, на чому і наголошував в своєму рішенні суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів та наголошує, що 18.04.2012 року представник позивача звертався до Начальника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного Управління юстиції в м. Києві про надання дозволу ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 1490784,94 грн на користь ПАТ «ВТБ Банк», тобто апелянту було відомо про винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, але він не з'явився до Відділу Державної виконавчої служби та не повідомив про обставини щодо неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження, як і не було виконано добровільно рішення суду саме у вказаний у постанові строк.

Також судом першої інстанції встановлено, що сама постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №31796050 жодною із сторін не оскаржувалась в судовому порядку.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з'ясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанцій ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є необгрунтованими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст., 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.14 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.