Постанова № 41099400, 27.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Справа № 803/1921/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач, ДПІ у Жовтневому Районі м.Дніпропетровська) звернулася з позовом до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» (далі - відповідач, СП ТзОВ «Луцькенергоком») про стягнення податкового боргу в сумі 33194,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 33194,64 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Просить суд стягнути з рахунків СП ТзОВ «Луцькенергоком» на користь держави податковий борг в сумі 33194,64 грн.

В судове засідання позивач свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи без участі представника інспекції.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач позовні вимоги ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не визнав, зазначив, що податковий борг утворився за податковою декларацією №1400019786 зі сплати за землю за травень-липень 2014 року. Підставою для звернення до суду із даним позовом стало надіслання на адресу товариства податкової вимоги №298-15 від 01.10.2013 року. Однак відповідач зазначає, що заборгованість, яка розрахована позивачем за травень-липень 2014 року, у дану вимогу не було включено. Податкова вимога щодо заборгованості за травень-липень 2014 року відповідачу не надсилалась. В матеріалах справи відсутній належний доказ надіслання відповідачу податкової вимоги, не надано позивачем і повідомлення про вручення відповідачу зазначеної вимоги, а тому відповідач вважає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують факт і час виникнення обставин, які зумовили звернення з таким позовом. Оскільки відповідач вважає передчасним звернення позивача до суду з позовом про стягнення зі сплати орендної плати за землю за травень-липень 2014 року, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська повністю.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Оскільки представники сторін в судове засідання не прибули, за таких обставин судовий розгляд справи здійснювався у відсутності представника позивача, представника відповідача на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження відповідно до частини шостої статті 128 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що СП ТзОВ «Луцькенергоком» зареєстроване як юридична особа 22.04.1997 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34-35).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Судом встановлено, що СП ТзОВ «Луцькенергоком» 28.02.2014 року подало до ДПІ у Жовтневому Районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, у якій самостійно визначено річну суму орендної плати за землю в розмірі 132778,78 грн., в тому числі за травень-липень 2014 року в розмірі по 11064,88 грн. за кожен місяць (а.с.8-9).

Як свідчать матеріали справи, станом на 19.09.2014 року за відповідачем рахується податковий борг на суму 33194,64 грн. по орендній платі за землю за травень-липень 2014 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.24-33).

У відповідності до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою погашення податкового боргу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на суму податкового боргу в розмірі 9585,17 грн., що обліковувався станом на 30.09.2013 року, була сформована податкова вимога від 01.10.2013 року №298-15, яка відповідачем отримана 07.10.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.10).

Податковий борг з часу вручення відповідачу податкової вимоги по день звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом не переривався, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податків (а.с.24-33).

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про передчасність звернення позивача з даним позовом у зв'язку з ненадісланням податкової вимоги на суму новоствореного податкового боргу, оскільки такі твердження суперечать вимогам пункту 59.5 статті 59 ПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу на загальну суму 33194,64 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» (43005, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Шопена, 22А, офіс 54, код ЄДРПОУ 21753962) на користь держави податковий борг в сумі 33194,64 грн. (тридцять три тисячі сто дев'яносто чотири грн. 64 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій