Постанова № 41098409, 20.10.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4545/13-а

20 жовтня 2014 року 13год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Шапошніков О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ФО-СПД ОСОБА_3

до Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області Головне управління Міністерства доходів та зборів України у Рівненській області про визнання рішення незаконним та його скасування , -ВСТАНОВИВ :

ФО-СПД ОСОБА_3 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області та Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Рівненській області про визнання рішення незаконним та його скасування.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним.

ОСОБА_3 є приватним підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в с. Нова Українка Рівненської області. 21.06.2013 за № 86 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області видано наказ про проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства ФО-СПД ОСОБА_3 21.06.2013 посадовими особами відповідача головним державним податковим ревізором-інспектором Кордяком С.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором Кушніром М.П. на підставі даного наказу проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 21.06.2013 № 30/21/НОМЕР_1. На підставі даного акту до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800 грн.

Представник позивача вказує, що акт перевірки складений без присутності платника податків (як це визначено нормами Податкового Кодексу), не був наданий для ознайомлення, у зв'язку з чим ОСОБА_3 була позбавлена можливості подати свої заперечення, даного Акту позивач не отримувала і не підписувала. При винесенні рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2013р. не уповноваженою на це особою було порушено право позивача на особисту участь при розгляді, поскільки ОСОБА_3 не було повідомлено ні про дану, ні про час і місце розгляду матеріалів вищевказаної перевірки.

Вказує, що при винесенні рішення Головним Управлінням Міндоходів було взято до уваги неіснуючі станом на 21.06.2013р. матеріали правоохоронного органу щодо ФО СПД ОСОБА_7 Вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій щодо ОСОБА_3 за № 170300000012/21 від 04.07.2013р. є не законним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-Головне управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення. Представник відповідача надав пояснення згідно яких відповідно до наказу начальника Головного управління Міндоходів у Рівненській області (надалі по тексту - ГУ Міндоходів) № 86 від 21.06.2013 року та направлень №№56,57 від 21.06.2013 року працівниками відділу ліцензування та контролю Кушнір М.П. та ОСОБА_8 проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства в сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) в магазині за адресою: АДРЕСА_1. Перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_7, про що у журналі реєстрації перевірок контролюючих органів вчинено запис за № 7. Копії направлень на проведення перевірки №№ 56,57 та копію наказу № 86 від 21.06.2013 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 надані працівниками ГУ Міндоходів під розписку. Проведеною перевіркою встановлено факт реалізації слабоалкогольного напою "Коктейль з коньяком та смаком кави" особі, яка не досягла 18 років, а саме - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 Факт реалізації слабоалкогольного напою підтверджується наданими письмовими поясненнями продавця ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_9 Встановлений факт є порушенням вимог статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР, якою визначена заборона продажу слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. За результатами перевірки складено відповідний акт від 25.06.2013 року за реєстраційним № 30/21/НОМЕР_1. Представник відповідача вказує, що після ознайомлення з актом перевірки продавець ОСОБА_10 підписала його без зауважень 21.06.2013 року та отримала один примірник акта під підпис 26.06.2013 року, про що свідчать відповідні підписи в даному акті. Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481/95-ВР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР" та на підставі зазначеного акту перевірки, 04.07.2013 року було прийнято рішення № 1703000012/21 про застосування до Позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Допитана судом свідок ОСОБА_7 пояснила, що 21.06.2013 вона перебувала в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність її дочка ОСОБА_3. Вказала, що кафе не працювало, оскільки здійснювались ремонтні роботи. Зазначила, що вона не є продавцем в кафе, а на кухні готувала їжу для сім'ї. Зазначила, що незнайомий їй молодий хлопець на вигляд 18-20 років зайшов в приміщення кафе, в руках тримав гроші, сказав, що дуже хоче пити, сам дістав з холодильника пляшку якогось напою, відкрив та почав пити. Гроші в нього свідок не брала, він сам їх залишив на столі. Одразу за цим незнайомим в приміщення кафе зайшла незнайома жінка, яка сказала, що було продано слабоалкогольний напій неповнолітньому, та склала протокол про адміністративне правопорушення. Потім в кафе зайшли два перевіряючих, показали направлення на перевірку. Свідок підписала всі документи, які їй було надано, не читаючи, бо була в стресовому стані, говорила, що буде оскаржувати.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 пояснив, що проживає в с.Котів Рівненського району, працює приватним підприємцем та виконує будівельно-ремонтні роботи. ОСОБА_7 звернулася до нього з проханням провести ремонт в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2". Він приїхав до кафе близько 17 години 21.06.2013 року і ОСОБА_7 запропонувала йому повечеряти. Коли він чекав, поки вечеря буде готова, в кафе зайшов незнайомий молодий чоловік і купив пляшку якогось напою. Потім до приміщення кафе зайшла якась жінка і сказала, що було продано алкогольний напій неповнолітньому, пізніше до кафе зайшли ще двоє чоловіків і сказали, що проводиться перевірка. Всього він пробув у кафе близько 40 хвилин.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.12.2006 №26020000000008995 здійснює господарську діяльність в кафе за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 від 07.02.2013 терміном дії з 14.02.2013 по 14.02.2014 та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_3 від 07.02.2013 терміном дії з 14.02.2013 по 13.02.2014, про що зазначено в акті перевірки та сторонами не заперечується.

21.06.2013 начальником Головного управління Міндоходів у Рівненській області Скоріковим І.В. видано наказ № 86 про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1., в період з 21.06.2013 терміном на 10 діб .

На підставі наказу № 86 від 21.06.2013 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області видано направлення на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 № 56 від 21.06.2013 головному державному податковому ревізору-інспектору Кордяку С.В. та № 57 від 21.06.2013 старшому державному податковому ревізору-інспектору Кушніру М.П. Зазначеними посадовими особами Головного управління Міндоходів у Рівненській області 21.06.2013 з 18:15 до 19:10 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 в кафе за адресою: АДРЕСА_1., за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, реєстраційний № 30/21/НОМЕР_1 від 25.06.2013.

Перевірку здійснено в присутності представника суб'єкта господарювання - продавця ОСОБА_7, якій під розписку було вручено копію наказу № 86 від 21.06.2013 та направлень № 56, № 57 від 21.06.2013.

В акті перевірки вказано, що перевіркою встановлено факт реалізації напою слабоалкогольного "Коктейль зі смаком кави та з коньяком" міст. 0,5л, міцн. 7,0% об., виробник ТОВ "Артисон", дата виготовлення 06.03.2013 по ціні 15,00 грн., особі, якій не виповнилося 18 років. Зазначений факт було виявлено працівниками СКМСД Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області. Згідно пояснень продавця, доданих до акту перевірки продавець фіскальний чек не видав, так як касовий апарат не працює.

Акт перевірки підписано ОСОБА_7 без зауважень 21.06.2013р., один примірник акта отримала 26.06.2013р.

До акта перевірки долучено пояснення ОСОБА_7, пояснення неповнолітнього, копію протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно пояснень ОСОБА_13, що надані посадовим особам Головного управління Міндоходів у Рівненській області 21.06.2014 року, вона є продавцем кафе та продала 1 банку слабоалкогольного напою особі, яка на вигляд не показувала, що вона є неповнолітньою. Фіскальний чек не видала, постільки касовий апарат знаходиться в неробочому стані.

04.07.2013 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення № 170300/0012/21 про застосування до ФОП ОСОБА_3 за реалізацію слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Державну податкову служби України визначено органом, що здійснює ліцензування, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Підпунктом 19-1.1.13 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що до функцій контролюючих органів належить здійснення ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України " передбачено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Цим же указом затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.

До територіальних органів Міндоходів України належать його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи Міндоходів України, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" N 229 від 20.03.2013 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1, у тому числі: Головне управління Міндоходів у Рівненській області; реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2, у тому числі: ДПС у Рівненській області та Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Рівненській області - шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Рівненській області; визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Рівненській області з 17.05.2013 перебувало в стані припинення.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 внесено 29.04.2013.

Згідно п.3 Положення про Головне управління Міндоходів у Рівненській області, затвердженого наказом Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 17.04.2013 року №64 на Головне управління покладено завдання забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п.п 17, 31 п.4 зазначеного положення Головне управління Міндоходів у Рівненській області в межах покладених на нього завдань:

-виконує роботу, пов'язану із здійсненням ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом;

- здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері незаконного виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Головне управління Міндоходів у Рівненській області здійснює свої повноваження безпосередньо, очолює Головне управління начальник, який здійснює повноваження передбачені законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481/95-ВР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР" рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Враховуючи вищезазначене, 04.07.2014 року на момент прийняття оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій за №1703000012/21 начальник Головного управління Міндоходів у Рівненській області Скоріков І.В. діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Оспорюване рішення містить назву контролюючого органу, керівником якого воно винесене - Головне управління Міндоходів у Рівненській області, скріплене підписом керівника - Скорікова І.В. та печаткою цього органу, має відповідний реєстраційний номер.

З огляду на наведене, доводи позивача про неправомірність прийнятого відповідачем рішення через відсутність компетенції керівника Головного управління Міндоходів у Рівненській області на його прийняття, суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи положення вказаних нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними позовні вимоги до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Рівненській області.

Суд не бере до уваги посилання позивача щодо проведення перевірки у його відсутність, оскільки таке твердження суперечить положенням Податкового кодексу України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано в статті 80 Податкового кодексу України.

Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).

За змістом п.80.2 цієї статті фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин передбачених п.п. 80.2.1-80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 80.7 ст.80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені в статті 81 Податкового кодексу України.

Згідно з п.81.1 цієї статті посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки;

-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як встановлено судом, наказ № 86 від 21.06.2013, направлення №№ 56, 57 від 21.06.2013 були вручені уповноваженими посадовими особами відповідача під розписку ОСОБА_7, якою акт перевірки від 21.06.2013 підписаний без заперечень. Крім цього, ОСОБА_7 як особа яка проводила розрахунки, власноруч написала пояснення від 21.06.2013 з зазначенням місця проживання, номера телефону, посади (продавець кафе в с. Н.Українка ФОП ОСОБА_7.), яким підтвердила, що вона продала одну банку слабоалкогольного напою особі, яка не показувала, що є неповнолітньою, фіскальний чек не видала, бо касовий апарат знаходився в неробочому стані.

Стосовно посилань позивача на факт скасування судом наказу Головного управління Міндоходів у Рівненській області №86 від 21.06.2013 р. на проведення фактичної перевірки у справі 817/4544/13-а, а відтак незаконності оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки воно винесене на основі протиправного та скасованого судами наказу, суд відхиляє такі вимоги на підставі наступного.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.12.2010 року (справа № 21-25а10), саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необгрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 19.09.2011 року (справа № 21-130а11), допущені посадовими особами порушення порядку проведення перевірок не є безумовною підставою для визнання дій та спірного рішення відповідача незаконними.

Матеріалами справи стверджується, що посадових осіб Головного управління Міндоходів у Рівненській області допущено до проведення перевірки. На момент звернення з позовом до суду фактична перевірка податковим органом вже була проведена та складено акт перевірки, який уповноважена проводити розрахунки особа позивача підписала без заперечень та надала відповідні пояснення, згідно яких підтверджується вчинення нею порушення.

Покликання представника позивача на відсутність факту продажу, суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке. Згідно пояснень ОСОБА_7, наданих посадовим особам позивача під час проведення перевірки, фіскальний чек вона не видала, оскільки касовий апарат знаходився в неробочому стані.

Оцінюючі зазначені пояснення суд враховує, що відповідно до статті 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

За встановлених обставин, не видача покупцю розрахункового документа свідчить про порушення суб'єктом господарювання встановленого порядку проведення розрахункової операції та не спростовує факту її проведення.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону №481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 15-3 Закону №481/95 продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідальність за продаж слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років передбачена абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95. Так, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок №790).

Пунктом 5 Порядку №790 встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

-матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Оскаржуване позивачем рішення прийняте на підставі акту перевірки, згідно якого встановлено продаж слабоалкогольного напою, який належить позивачу особі, яка не досягла 18-ти років. Факт такого продажу підтверджений в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у торговому приміщені, що належить громадянину - суб'єкту господарювання, в даному випадку позивачу, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля.

Таким чином позивач, який здійснює господарську діяльність в кафе за адресою: АДРЕСА_1 щодо реалізації алкогольних напоїв на підставі виданої у встановленому законом ліцензії, має нести відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі.

Суд не приймає до уваги те, що ОСОБА_7 не мала трудової угоди з позивачем, оскільки даний факт не звільняє позивача як суб'єкта підприємницької діяльності від відповідальності за порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведеними нормами Закону повністю підтверджено висновок контролюючого органу про допущене позивачем порушення п.2 ч.3 ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме про продаж напою слабоалкогольного "Коктейль зі смаком кави та з коньяком" міст. 0,5л, міцн. 7,0% об., виробник ТОВ "Артисон", дата виготовлення 06.03.2013 по ціні 15,00 грн., особі, якій не виповнилося 18 років.

Відтак, спірне рішення про застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., за порушення п.2 ч.3 ст.15-3 Закону №481/95-ВР прийняте Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області у відповідності до вимог Закону, об'єктивно, неупереджено, з врахуванням фактичних обставин справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єктами владних повноважень не надано суду жодного доказу щодо понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, то судові витрати із позивача не присуджуються.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки адміністративний позов містить вимогу майнового характеру, яка оплачена позивачем у розмірі 10% від ставки судового збору, то, враховуючи, що у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, суд стягує з Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України частину несплаченого судового збору у розмірі 1548,45 грн. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України частину несплаченого судового збору у розмірі 1548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім грн. 45 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.