_____________________
Справа № 520/13994/14-ц
Провадження № 2/520/6664/14
УХВАЛА
20.10.2014 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом та визнання незаконним та безпідставним набуття права власності у порядку статей 391-392 ЦПК України, зобов`язання КП «ОМБТІ та РОН» скасувати реєстрацію права власності,
В С Т А Н О В И В :
17.10.2014 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_5, право власності на 51/100 частин домоволодіння № 1 по Першому Колгоспному провулку в м. Одесі в порядку спадкування за законом. Встановити набуття ОСОБА_2 права власності на 31/100 частин будинку № 1 по Першому Колгоспному провулку в м. Одесі незаконним та безпідставним і визнати його таким, що не набув право власності на вказане майно. Зобовязати КП «ОМБТІ та РОН» скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 51/100 частин будинку № 1 по Першому Колгоспному провулку в м. Одесі.
Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог: ст. 119 ЦПК України, а саме позивачем не в повному обсязі сплачений судовий збір, а також ст. 16 ЦК України.
Згідно вимог ст. 119 ЦПК України, згідно якої заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Так позивачем визначено ціну позову у розмірі 19 500 гривень, та згідно квитанції, наявної в матеріалах справи, було сплачено судовий збір у розмірі 243, 60 гривень, але як вбачається з позовних вимог, позивач ставить дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру.
Згідно п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд вважає, що визначена ціна позову у розмірі 19 500 гривень вочевидь не відповідає дійсної вартості спірного майна.
Так ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (який набрав законної сили 01.11.2011 року) передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0, 1 % мінімальної заробітної плати, що становить 243, 60 гривень, отже позивач повинна сплатити 487, 20 гривень за дві вимоги немайнового характеру.
Згідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (який набрав законної сили 01.11.2011 року) передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 % ціни позову але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, отже позивач, повинен сплатити 3 654 гривень за вимогу майнового характеру.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог загальною сумою всіх вимог.
Отже, з урахуванням викладеного можливо зробити висновок, про те, що позивач повинна сплати 3 654 гривень за вимогу майнового характеру та 243, 60 гривень за одну вимогу не майнового характеру, що разом становить 3 897, 60 гривень
Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок: відкритий в банку ГУДКУ в Одеській області, ( Київського району м. Одеси)
Код отримувача : 23213460; Код банку 828011
№ доходного рахунку 31218206700005
Код бюджетної класифікації: 22030001.
Одночасно з подачею позову позивач просить розстрочити сплату судового збору до встановлення судом дійсної ціни позову та ухвалення рішення у звязку із матеріальною неспроможністю у звязку з хворобою.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Також згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту даних норм закону слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору справи може бути майновий стан сторони.
Посилання позивача на неспроможність сплати судового збору у звязку з хворобою не може бути підставою для відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, а саме п. 3, позивач просить: встановити набуття ОСОБА_2 права власності на 31/100 частин будинку № 1 по Першому Колгоспному провулку в м. Одесі незаконним та безпідставним і визнати його таким, що не набув право власності на вказане майно, проте даний спосіб захисту прав, на думку судді, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.
Так відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Також слід зазначити, що однією із вимог є також зобовязання КП «ОМБТІ та РОН» скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 51/100 частин будинку № 1 по Першому Колгоспному провулку в м. Одесі, проте такої організації у теперішній час взагалі не існує.
Більш того залишилось незрозумілим, чому позивач просить визнати незаконним та безпідставним набуття права власності у порядку статтей 391-392 ЦПК України, так як данні норми закону регламентують: стаття 391 ЦПК України «Строки предявлення рішення іноземного суду до примусового виконання», а стаття 392 ЦПК України «Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду».
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом та визнання незаконним та безпідставним набуття права власності у порядку статтей 391-392 ЦПК України - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 27.10.2014 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.
Судове рішення № 41098170, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 20.10.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/13994/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: