Рішення № 41097528, 27.10.2014, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/666/14-ц

2/241/288/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2014 року Першотравневий районний суд Донецької області

в складі :

головуючого судді Топузової Н.М.

при секретарі Орчелота І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон» , ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди,заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом із наступних підстав :

29 жовтня 2013 року в 16 годин 44 хвилини, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мегсеdes Вепz 220» (реєстраційний номер НОМЕР_1), рухаючись на 3-єм кілометрі автодороги Маріуполь-Урзуф, в умовах недостатньої видимості (туман), виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення із зустрічним автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» (реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував позивач ОСОБА_1, внаслідок чого його автомобіль отримав технічні пошкодження, а він і його дружина (яка в той момент перебувала в салоні його автомобіля) отримали легкі тілесні ушкодження.

28 листопада 2013 року, Приморський райсуд м. Маріуполя притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності,а саме виніс постанову, якою ОСОБА_3 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Автомобіль відповідача був застрахований у страховій компанії «Еталон». Він звертався в цю страхову компанію із заявою про відшкодування йому шкоди.

2 квітня 2014 року за вих. № 01-04-338, страхова компанія «Еталон» направила на його адресу відповідь, в якій зазначено, що страхова компанія прийняла рішення про виплату йому страхового відшкодування в розмірі 49 500 грн. і, що має намір провести виплати найближчим часом. У страховій компанії йому пояснили, що страхова компанія заперечує проти розміру суми матеріального збитку, заподіяного йому, відбитим у звіті про оцінки вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, складеному 14.11.2013 року експертом-оцінювачем ОСОБА_5. Але, так як згідно договору, укладеного з ОСОБА_3, максимальна страхова сума - 50 000 грн за мінусом франшизи, то страхова компанія має право виплатити йому максимальну страхову суму в розмірі 49 500 грн.

Решту суми збитку йому було запропоновано стягнути безпосередньо з винуватця ДТП - ОСОБА_3.

Він після відповіді страхової компанії став чекати відповідної виплати.

Але, так як тривалий час страхова компанія не виконала обіцяну виплату збитку, він 20 червня 2014 року звернувся в страхову компанію по телефону на гарячу лінію з метою з'ясувати причини затримки виплати вищевказаної суми страхового відшкодування, де йому було запропоновано звертатися до суду.

В результаті вищевказаного ДТП йому - позивачеві було завдано матеріального збитку, який виражається в тому, що були заподіяні технічні пошкодження автомобілю. Розмір матеріального збитку становить сто чотири тисячі чотиреста сімдесят дві гривні 90 копійок.

Вина відповідача у скоєнні ДТП встановлена ?постановою Приморського районного суду м. Маріуполя.

Відповідно до ст. ст. 9, 12, 22, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ,страхова компанія зобов'язана була йому виплатити суму матеріального збитку в розмірі 50 000 грн - 500 грн франшизи = 49 500 грн Однак страхова компанія не відшкодувала йому цю суму.

Відповідач ОСОБА_3 категорично відмовляється в добровільному порядку відшкодувати йому суму франшизи, моральну шкоду і різницю між сумою страхового відшкодування і сумою заподіяної йому матеріальної шкоди. Відповідач мотивує це тим, що страхова компанія зобов'язана відшкодувати йому всю суму морального і матеріального збитку, включаючи суму франшизи.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Вважає, що матеріальний збиток підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тому що вина відповідача повністю встановлена ?постановою Приморського райсуду м. Маріуполя, в якому зазначено, що ОСОБА_3 провину свою щодо вчинення ДТП визнав.

Вважає, що відповідач ОСОБА_3, як винуватець ДТП, який визнав свою провину в скоєнні ДТП, повинен відшкодувати йому суму матеріального збитку в повному обсязі (за вирахуванням тієї суми, яку повинна йому виплатити страхова компанія на підставі договору, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 та страховою компанією). Тобто, відповідач повинен відшкодувати йому суму матеріальної шкоди в розмірі 54972 грн 90 коп.

Неправомірними діями відповідача ОСОБА_3, йому - позивачу завдана моральна шкода, яка виражається в моральних стражданнях, переживаннях, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від позивача додаткових зусиль в організації свого життя. Моральну шкоду позивач оцінюю в 10 000 (десять тисяч) гривень.

Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду ,та просить суд :

-стягнути з Приватного Акціонерного Товариства Страхової компанії «Еталон» (ВІКНО 20080515) на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 49 500 грн (сорок дев'ять п'ятсот гривень);

-стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) суму матеріального збитку (різницю між сумою матеріального збитку, заподіяного йому і сумою страхового відшкодування) у розмірі 54 972 грн 90 коп. (п'ятьдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 90 копійок);

-стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) компенсацію суми франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп. ;

-стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) компенсацію моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень) ;

-судові витрати стягнути з відповідачів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд :

-стягнути з Приватного Акціонерного Товариства Страхової компанії «Еталон» (ВІКНО 20080515) на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 49 500 грн (сорок дев'ять п'ятсот гривень);

-стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) суму матеріального збитку (різницю між сумою матеріального збитку, заподіяного йому і сумою страхового відшкодування) у розмірі 54 972 грн 90 коп. (п'ятьдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 90 копійок);

-стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) компенсацію суми франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп. ;

-стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (Інн. НОМЕР_3) компенсацію моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень) ;

-судові витрати стягнути з відповідачів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач підтвердив обставини,які зазначені в позовній заяві,додавши суду,що : ОСОБА_3 виний в скоєні ДТП. Після ДТП,він звернувся до експерта за оцінкою матеріального збитку. ОСОБА_3 для участі в проведені оцінки не запрошував,так як він його не знайшов.Йому відомо ,що сума страхового відшкодування складє 50 000 гривень. На даний час він продав свій автомобіль,але відмовляється назвати суму за яку продано автомобіль. Він не може пояснити чому він двічі включив суму франшизи. Також він не може пояснити,чому він наполягав експерту ОСОБА_5 включити в звіт ,а саме в калькуляцію ремонтно-поновлювальним роботам відомості,які позначені зірочкою. Що стосується моральної шкоди,то він з жінкою не проходили лікування та за меддопомогою не зверталися. Моральна шкода полягає в тому,що що він та члени його родини працюють в м.Маріуполь та за допомогою автомобіля туди добиралися на роботу. Після ДТП він відчував незручності у разі відсутності автомобіля. Після звіту, він продав автомобіль.

У судовому засіданні,представник відповідача ОСОБА_3,за договором, ОСОБА_6. позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, пояснивши суду,що відповідач ОСОБА_3 обставини ДТП визнає та був притягнутий за це до адміністративної відповідальності. ОСОБА_3 не був запрошений для участі в проведені звіту, хоча має постійне місце проживання. Позивач не повідомив його про те,що буде проводиться оцінка матеріального збитку та вартість поновлювальних робіт. Всі ці обставини ОСОБА_3 стали відомі з позову. Позивач двічі в позовних вимогах просить стягнути суму франшизи.Крім того, позивачем надано як доказ своїх позовних вимог матеріального збитку звіт експерта,але це не висновок експерта,де він попереджається про кримінальну відповідальність. Тому звіт не може бути доказом. Позивач не надав доказів на підтвердження матеріального збитку та моральної шкоди ,не обґрунтував їх.

Представник відповідача ОСОБА_3,за довіреністю, ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав повністю, в задоволені позову просить відмовити та пояснив суду,що :

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 (далі - відповідач) на свою користь суму матеріального збитку в розмірі 54 972 грн. 90 коп., обчислену як різницю між повною сумою матеріального збитку в розмірі 104 472 грн. 90 коп., розрахованої в звіті про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287 ,і сумою, підтвердженою до оплати Страховою компанією «Еталон» в листі від 2 квітня 2014 за вих. № 01-04-338 ,в розмірі 49 500 грн. 00 коп.

Позивач посилається на Звіт про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, але відсутні акт технічного огляду транспортного засобу та довідка про оцінку повного матеріального збитку, які зроблені Страховою компанією «Еталон».

Позивач не повідомив ОСОБА_3 про замовлене проведення оцінки матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, у приватного суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 і не запросив відповідача на огляд транспортного засобу, проведений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 1 листопада 2013року.

В документах, наданих позивачем, є розбіжності. В доданих до Звіту про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287 ремонтній калькуляції від 7 листопада 2013 № 287/13 (Додаток № 1) і акту огляду транспортного засобу 1 листопада 2013, міститься ряд невідповідностей. Так, на стор. 1 і 2 Ремонтній калькуляції, в списку запчастин, що підлягають заміні, зазначений ряд деталей, відсутніх у списку ушкоджень в Акті огляду транспортного засобу (замкова панель, м'яка накладка спинки, оббивка спинки, ремені безпеки та ін.). Крім того, для деталей, зазначених у списку пошкоджень в Акті огляду транспортного засобу, представляється скрутним визначити наявність пошкоджень деталей (деталі подкапотного відсіку, деталі внутрішнього інтер'єру, покришки) або ступінь їх пошкодження на підставі Фототаблиці (Додаток №2), зважаючи поганої якості або відсутності необхідних фотографій (решітки бампера / воздуховода центральна і ліва, інтеркулер і повітрозабірник интеркулера, бачок омивача, сигнал звукової, автошина передня ліва, облицювання панелі бічна ліва, оббивка панелі даху).

Суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 допустив грубу помилку при визначенні вартості матеріального збитку на стор. 7 Звіту про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТС, затвердженою наказом Мін'юсту і ФДМ України від 24 листопада 2003 № 142/5/2092 ,вартість матеріального збитку визначається ,як менше сум ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження і вартості відновлювального ремонту. Суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість визначена у розмірі 104 472 грн. 90 коп. В свою чергу, вартість відновлювального ремонту, відповідно до вищеназваної Методики, повинна визначатися ,як сума вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості матеріалів для ремонту, вартості складових частин КТЗ, що підлягають заміні при ремонті, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин і величини втрати товарної вартості. На стор. 6 Ремонтної калькуляції від 7 листопада 2013 № 287/13 (Додаток № 1 до Звіту про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287), складеної суб'єктом оціночної діяльності, зазначений коефіцієнт зносу складових частин в розмірі 51.3% і сума зносу/відшкодування вигоди від запчастин в розмірі 76438 грн. 55 коп., а також остаточна сума відновлювального ремонту з урахуванням зносу складових частин в розмірі 93 732 грн. 07 коп. Водночас, на стор. 7 Звіту про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287 ,суб'єктом оціночної діяльності для визначення вартості матеріального збитку, помилково проведено порівняння ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження (104472 грн. 90 коп.) і вартості відновлювального ремонту (170170 грн. 62 коп.) без урахування зносу складових частин КТЗ (76438 грн. 55 коп.), визначивши таким чином завищену вартість матеріального збитку.

Позивач заявив про те, що продав своє КТС, що отримало пошкодження в результаті ДТП. Оцінку ринкової вартості КТЗ для продажу позивач не проводив. Також позивач відмовився назвати виручену від продажу суму і не вирахував її у своєму позові з вимоги компенсації матеріального збитку, тим самим маючи намір отримати додаткову вигоду. Таким чином, з перелічених вище фактів: - відсутності акта технічного огляду транспортного засобу та довідки про оцінку повного матеріального збитку на момент ДТП, вироблених Страховою компанією «Еталон»; наявності ряду помилок і неточностей в Звіті про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 .; відсутності довідки про оцінку ринкової вартості КТЗ на момент продажу позивачем; відсутності документів, що підтверджують фактичну вартість продажу КТС, виручену позивачем ,відповідач не визнає вимоги п.2 позовної заяви позивача зважаючи на неможливість встановити фактичний розмір матеріального збитку.

Щодо п. 3 позовної заяви: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму франшизи за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності,укладеного відповідачем зі Страховою компанією «Еталон», в розмірі 500 грн. 00 коп. Відповідач не визнає вимоги п. 3 позовної заяви позивача, так як сума франшизи вже була врахована позивачем в своїй вимозі в п. 2 позовної заяви.

Щодо п. 4 позовної заяви: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму моральної шкоди в результаті отримання ним в ДТП легких тілесних ушкоджень в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Відповідач не визнає вимоги п. 4 позовної заяви позивача, так як відповідно з Довідкою про ДТП від 29 жовтня 2013 травм і пошкоджень позивачем отримано не було, довідок про звернення в медичні установи позивачем не надано.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон» у судове засідання не з*явилася/тричі/,про час та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином,але заяв про розгляд справи за відсутності представника ,про відкладання справи або заперечення до суду не надійшло.

Справу вирішено розглянути за відсутності відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон».

У судовому засіданні були дослідженні : квитанція про сплату судового збору/а.с. 1,5,6/, довідка про дорожньо-транспортну пригоду/а.с.15/, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 124 КУпАП/ а.с. 16/, лист ПАТ Страхова компанія «Еталон» від 02.04.2014 року/а.с. 17/, повідомлення/а.с. 18/, листи ОСОБА_1/л.д.19/,договір №287 від 01.11.2013 року на проведення автотоварознавої оцінки колесного транспортного засобу/а.с. 20/, звіт №287 про оцінку вартості матеріального збитку ,заподіяного власнику колісного транспортного засобу та додаток /а.с. 35/.

Суд,заслухавши пояснення позивача та представників відповідача ОСОБА_3 ,з урахуванням у сукупності усіх доказів,які були досліджені у судовому засіданні, приходить до наступного :

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України,доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.. 58 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 15.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

У судовому засіданні позивачем не надано жодного доказу того,що між відповідачами ,а саме Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_3 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не надано довідки про оцінку повного матеріального збитку на момент ДТП від Страхової компанії «Еталон».

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України , шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В суді встановлено,що експерт для огляду транспортного засобу відповідачів не викликав,чим порушив п.п.5.1 та 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, де зазначено,що : 5.1. Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

5.2. У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

Експерт допустив помилку при визначенні вартості матеріального збитку в Звіті про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТС, затвердженою наказом Мін'юсту і ФДМ України від 24 листопада 2003 № 142/5/2092 , вартість матеріального збитку визначається ,як менше сум ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження і вартості відновлювального ремонту. Суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість визначена у розмірі 104 472 грн. 90 коп. Вартість же відновлювального ремонту, відповідно до вищеназваної Методики, повинна визначатися ,як сума вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості матеріалів для ремонту, вартості складових частин КТЗ, що підлягають заміні при ремонті, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин і величини втрати товарної вартості. На стор. 6 Ремонтної калькуляції від 7 листопада 2013 № 287/13 , складеної суб'єктом оціночної діяльності, зазначений коефіцієнт зносу складових частин в розмірі 51.3% і сума зносу/відшкодування вигоди від запчастин в розмірі 76438 грн. 55 коп., а також остаточна сума відновлювального ремонту з урахуванням зносу складових частин в розмірі 93 732 грн. 07 коп. Також в Звіті про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2013 № 287 ,суб'єктом оціночної діяльності для визначення вартості матеріального збитку, помилково проведено порівняння ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження (104472 грн. 90 коп.) і вартості відновлювального ремонту (170170 грн. 62 коп.) без урахування зносу складових частин КТЗ (76438 грн. 55 коп.), визначивши таким чином завищену вартість матеріального збитку.

У судовому засіданні не встановлено фактичний розмір матеріального збитку ,заподіяного позивачу діями відповідача ОСОБА_3

Також позивач не довів перед судом свої вимоги щодо позовних вимог до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон», так як не надано договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ,в якому зазначені умови страхування та відповідальність,а також розмір франшизи. Також, не надано суду доказів,стосовно позовних вимог про відшкодування страховою компанією суми страхового відшкодування у розмірі 49500гривень,так як відсутні докази ,а саме позивачем не надано : страховий акт, розрахунок суми виплати страхового відшкодування, звіт про оцінку майна,які повинні бути в страховій компанії.Лист страхової компанії про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 49500 гривень -не є належним доказом,так як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також, позивачем не доведено перед судом позовні вимоги про стягнення на свою користь подвійної суми франшизи.

Таким чином, у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не довів перед судом належними та допустимими доказами позовні вимоги про : стягнення з Приватного Акціонерного Товариства Страхової компанії «Еталон» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 49 500 грн ; стягнення з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку (різницю між сумою матеріального збитку, заподіяного йому і сумою страхового відшкодування) у розмірі 54 972 грн 90 коп; стягнення з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст..1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, у судовому засіданні, було встановлено,що 28 листопада 2013 року, Приморський райсуд м. Маріуполя притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності,а саме виніс постанову, якою ОСОБА_3 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. ОСОБА_3 визнає себе винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди,внаслідок якою автомобіль позивача було технічно пошкоджено.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не надав суду докази стосовно того,що він та його дружина отримали тілесні ушкодження внаслідок ДТП,що вони разом працюють в м.Маріуполі ,а мешкають у с.Мелекіне та використовували автомобіль для проїзду до місця роботи. Позивач ОСОБА_1 не довів перед судом належними та допустимими доказами розмір моральної шкоди ,яку він оцінив у 10 000 гривень.

При визначенні розміру моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , суд враховує конкретні обставини, а саме ,що з вини відповідача ОСОБА_3 скоїлася дорожньо-транспортна пригода,в наслідок якої було технічно пошкоджено автомобіль позивача , що привело до моральних страждань позивача, який не міг користуватися автомобілем та його образ життя на деякий час було змінено. Суд вважає, що 3000 гривень це розумний і справедливий розмір моральної шкоди, який необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

Судові витрати ,відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд, з урахуванням поясненнь сторін,з урахуванням у сукупності всіх доказів,які були дослідженні у судовому засіданні,приходить до висновку,що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню,а саме з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 треба стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 гривень та судові витрати у розмірі 243 грив.60 коп.

Керуючись ст.ст. 10,57-66,79-89,212-215 ЦПК України, ст. ст.1187 ч.2, 22,23,1166,1167,979-984,988,990 ЦК України, ЗУ "Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000/три тисячі/ гривень та судовий збір у сумі 243 /двісті сорок три/гривні 60 копійок .

ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог про стягнення з Приватного Акціонерного Товариства Страхової компанії «Еталон» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 49 500 грн (сорок дев'ять п'ятсот гривень); стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку (різницю між сумою матеріального збитку, заподіяного і сумою страхового відшкодування) у розмірі 54 972 грн 90 коп. (п'ятьдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 90 копійок);стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсації суми франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп. ;стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди в розмірі 7 000 (сім тисяч)гривень ; про стягнення судових витрат у сумі 1049/одна тисяча сорок дев*ять/гривень 74 копійки- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області у м.Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя: Н.М.Топузова