Рішення № 41096489, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8325/14 20.10.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеріорз Інтернешнл"

до Публічного акціонерного товариства "БГ Банк"

про стягнення 4 447 763,23 грн.

Головуючий суддя Грєхова О. А.

Судді: Ярмак О. М.

Пукшин Л. Г.

Представники сторін:

від позивача: Кривошей О. І. - представник за довіреністю

від відповідача: Баранов О. В. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" заборгованості за Договором банківського рахунку №1455 від 18.04.2008 року в розмірі 4 447 763,23 грн., в тому числі 4376731,36 грн. основного боргу, 65637,04 грн. пені, 5394,83 грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем належним чином не виконувалися умови Договору банківського рахунку №1455 від 18.04.2008, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі невиконаного зобов'язання та штрафні санкції.

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 05.05.2014 порушив провадження по справі № 910/8325/14 та призначив розгляд справи на 16.06.2014.

Ухвалою суду від 16.06.2014 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.07.2014.

Представник позивача в судове засідання 14.07.2014 з'явився та через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3477491,34 грн., в тому числі 3304756,63 грн. основного боргу, 158774,03 грн. пені та 13960,68 грн. 3% річних.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.07.2014 надав письмовий відзив на позов в якому зазначив, що в своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти, але не зазначає, на підставі якого положення договору банк повинен сплатити грошові кошти позивачу. Вимога про стягнення коштів є протиправною, оскільки позивачем не відкликано платіжні доручення у зв'язку з чим вони знаходяться у банку на виконанні. Загальна сума грошових коштів, яку намагається стягнути позивач перевищує суму грошових коштів, які знаходять на рахунку позивача.

Ухвалою суду від 14.07.2014 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 14.07.2014 було призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Ярмак О. М., Пукшин Л. Г.

Ухвалою суду від 14.07.2014 розгляд справи призначено на 18.08.2014.

15.08.2014 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просить розірвати Договір банківського рахунку № 1455 укладений 18.04.2008 між ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства», правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший» та ТОВ "Інтеріорз Інтернешнл" та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" 3304756,63 грн. основного боргу, 158774,03 грн. пені, 13960,68 грн. 3% річних.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову.

В судовому засіданні 18.08.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.09.2014.

15.09.2014 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" заборгованість за Договором банківського рахунку №1455 від 18.04.2008 року в розмірі 3477491,34 грн., в тому числі 3304756,63 грн. основного боргу, 158774,03 грн. пені, 13960,68 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 15.09.2014 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 15.09.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 29.09.2014.

24.09.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про об'єднання позовних заяв, в якому позивач просить об'єднати в одне судове провадження позовні заяви ТОВ "Інтеріорз Інтернешнл" про стягнення грошових коштів (справа № 910/8325/14) та розірвання Договору № 1455 (справа № 910/18961/14).

Відповідно до п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

З огляду на те, що справа № 910/18961/14 про розірвання договору перебуває у судді Отрош І. М., то суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про об'єднання позовних вимог.

В судовому засіданні 29.09.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.10.2014.

Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2014 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2014 заявив клопотання про заміну найменування ПАТ «Банк перший» на ПАТ «БГ Банк» та вказав, що відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 2 від 29.07.2014) було змінено найменування банку на ПАТ «БГ Банк».

Досліджуючи надані суду докази та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки згідно з п. 1.4 Статуту ПАТ «БГ Банк» є правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «Банк Перший».

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.10.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк розвитку та партнерства» (правонаступником якого відповідно до п.1.4 статуту є Публічне акціонерне товариство «Банк Перший») (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеріорз Інтернешнл» (клієнт) було укладено Договір №1455 банківського рахунка (надалі - Договір), який за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, правовідносини за яким регулюються главою 71 Цивільного кодексу України «Банківський рахунок», Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.1 Договору, на умовах та в порядку і строки, що передбачені цим договором, банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях) № 2600530159823 та рахунок № 2600530159823 в іноземній валюті (фунт стерлінгів, російський рубль, євро, долар США), на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 2.1 договору банк відкриває клієнту рахунок в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України з питань відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, після здійснення повної ідентифікації клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком та осіб, які є власниками істотної участі в статутному фонді клієнта.

Банк виконує операції по рахунку, виключно в межах залишку коштів на цьому рахунку, на підставі розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються законодавством України, які надаються до банку безпосередньо уповноваженою особою клієнта, та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов договору банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк", який окремо укладається сторонами (п. 2.3 договору).

Договір № 5684 банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк" було укладено між сторонами 11.07.2006 року.

Згідно з п. 2.6. договору банк виконує операції по рахунку за розрахунковими документами, в т.ч. в іноземній валюті, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку, і наявності достатніх коштів на рахунку. Банк також виконує платіжні доручення клієнта, що надійшли до банку у період після закінчення операційного часу до закінчення операційного дня банку, в день їх надходження з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта протягом операційного дня (поточні надходження), з стягненням з клієнта плати за надані послуги у відповідності з тарифами банку.

До обов'язків банку, визначених в п. 3.1 договору, зокрема, віднесено проведення касового обслуговування клієнта.

Умовами договору передбачено, що банк має право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи його їх наявність і проведення операцій відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів НБУ (п.4.1.3 договору). При цьому, клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України; отримувати готівкові кошти у межах заявленої готівки та за умови наявності коштів на рахунку у випадках, передбачених законодавством України; вимагати від банку своєчасного, повного та якісного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг (п.п.4.2.1.-4.2.3. договору).

Пунктом 6.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасного списання з вини банку коштів з рахунку, а також несвоєчасного зарахування з вини банку на рахунок сум, що належать клієнту, клієнт має право вимагати, а банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від несписаної/незарахованої суми за кожний день прострочки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного календарного року, який обліковується з дати відкриття рахунку за заявою клієнта, тобто до 18.04.2009р., або до моменту настання випадків, передбачених пунктом 10.1 даного договору. Якщо за 30 днів до строку припинення дії правочину жодна із сторін письмово не заявить свої пропозиції щодо його змін або припинення, договір вважається продовженим на діючих в поточному році умовах ще на один рік. Термін дії угоди на кожний наступний рік продовжується в аналогічному порядку (п.11.1 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору рахунок закривається банком: на підставі заяви клієнта, за умови відсутності заборгованості за зобов'язаннями клієнта перед банком; на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації клієнта; на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію клієнта; у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на рахунку; при настанні випадків, передбачених п. 4.1.13 цього договору, в порядку встановленому законодавством України; в разі припинення дії цього договору; з інших підстав, передбачених законодавством України.

Дослідивши цей договір, господарський суд вважає його укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору відповідачем, за наявності грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 4376731,36 грн., що підтверджується довідкою банку № 26/03-48-211 від 29.04.2014, не виконано розпорядження позивача про перерахування грошових коштів за реквізитами, вказаними в платіжних дорученнях:№ № 6078 від 02.04.2014, № 6097 від 07.04.2014, № 6099 від 08.04.2014, № 6106 від 09.04.2014, № 6110 від 09.04.2014, № 6111 від 10.04.2014, № 6112 від 10.04.2014, № 6114 від 10.04.2014, № 6117 від 11.04.2014, № 6123 від 15.04.2014, № 6126 від 15.04.2014, № 6128 від 15.04.2014, № 6144 від 29.04.2014, № 6181 від 02.06.2014, № 6162 від 15.05.2014, № 6163 від 15.05.2014, № 6164 від 15.05.2014, № 6161 від 15.05.2014, № 6166 від 15.05.2014, № 6165 від 15.05.2014, № 6223 від 14.07.2014.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору банківського рахунку №1455 від 18.04.2008р.

Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121). Сторонами договору банківського рахунку є банк або інша фінансова установа та клієнт.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

За договором банківського рахунка виникають декілька груп відносин. По-перше, банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять від клієнта або від третіх осіб, а також видавати на вимогу клієнта необхідні йому суми. При цьому банк може використовувати кошти, що є на рахунку, на власний розсуд, у тому числі як кредитні ресурси для інших осіб. Однак у будь-якому випадку, банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку. По-друге, банк зобов'язується виконувати доручення клієнта про здійснення платежів і про отримання коштів, які належать клієнту.

Відповідно ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. При цьому, як визначено цією ж нормою, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Положеннями ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до п. 10.1 договору про відкриття рахунку, рахунок закривається банком, зокрема, на підставі заяви клієнта, за умови відсутності заборгованості за зобов'язаннями клієнта перед банком, з інших підстав, передбачених законодавством України.

Пунктом 10.2 договору визначено порядок закриття рахунку та припинення дії договору. Відповідно до вказаного пункту, за наявності коштів на рахунку, банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання/стягнення/коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення клієнта на інший рахунок, зазначений клієнтом у заяві, тощо).

15.07.2014 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про закриття поточного рахунку № 2600530159823 та надав на виконання платіжне доручення № 6223 від 14.07.2014 на суму 3304431,63 грн. про перерахування залишку коштів на рахунок позивача відкритий у ПАТ "ПУМБ" (копія заяви та докази її отримання відповідачем наявні у матеріалах справи).

Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається зі змісту п. 1.1 договору, метою укладення договору банківського рахунку з боку позивача є здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором досягнення такої мети позивачем стає неможливим, що дає підстави вважати порушення, допущені відповідачем, істотними.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо розірвання Договору банківського рахунку та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 3304431,63 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 158774,03 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором за період з 03.04.2014 по 24.06.2014.

Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта передбачені ст. 1073 ЦК України, згідно якої у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як визначено в ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 343 ГК України у разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом.

Умовами договору , а саме: п.6.2. передбачено, що у випадку несвоєчасного списання з вини банку коштів з рахунку, а також несвоєчасного зарахування з вини банку на рахунок сум, що належать клієнту, клієнт має право вимагати, а банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від несписаної /незарахованої суми за кожний день прострочки.

За невиконання умов договору за період 03.04.2014 по 25.05.2014, позивачем нарахована пеня в сумі 158774,03 грн.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування пені встановив, що визначений позивачем період не відповідає визначеній позивачем кількості днів прострочення, що призвело до визначення розміру пені у невірному розмірі. Таким чином, здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині у розмірі 65637,04 грн.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення три процента річних у розмірі 13960,68 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до перерахунку проведеного судом у розмірі 5394,83 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається насторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати Договір банківського рахунку № 1455 від 18.04.2008, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БГ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеріорз Інтернешнл".

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" (04112, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 20717958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеріорз Інтернешнл" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А, код ЄДРПОУ 33948150) 3304756,63 грн. (три мільйони триста чотири тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 53 коп.) боргу, 65637,04 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот тридцять сім гривень 04 коп.) пені, 5394,83 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири гривні 83 коп.) 3% річних, 55466,67 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 67 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

5.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2014.

Головуючий суддя О. А. Грєхова Судді: Л. Г. Пукшин О. М. Ярмак