Постанова № 41095052, 07.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 р. Справа №818/2409/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Кулик М.І.,

представника відповідача - Лібової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Кродлевець-Агро») звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати частково неправомірним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2014р. №0000112201 Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, Глухівська ОДПІ) про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 618 956,25 грн., в т.ч. за основним платежем 495165 грн., за штрафними санкціями 123791,25 грн. в ч а с т и н і збільшення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 324600 грн., в т.ч. осн. платежу 259680 грн., по штрафним санкціям на суму 64920 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.167-171).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Позивач - ТОВ «Кролевець-Агро» зареєстроване Кролевецькою райдержадміністрацією Сумської області 11.07.2007р.

З 13.08.2007р. товариство перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Глухівській ОДПІ (Кролевецьке відділення).

Основними видами діяльності позивача є обробка, переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства, надання послуг у рослинництві і т.і.

Як свідчить з матеріалів справи, Глухівською ОДПІ було здійснено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Кролевець-Агро» з питань перевірки податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої було складений акт №288/22/35148912 від 17.03.2014р. (а.с.75-158).

З урахуванням виявлених в ході перевірки порушень, які зафіксовано в акті перевірки, відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 03.04.2014 року №0000112201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 495165 грн. , а також застосовано штрафну санкцію в сумі 123791,25 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 03.04.2014 року №0000122201 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5582,00 грн.

При цьому, в податковому повідомленні-рішенні №0000112201 податковий орган зазначив, що позивачем порушено вимоги пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 183.15 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201, п. 209.10 ст. 209, п. 209.2, п. 209.10, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно, в податковому повідомленні рішенні від 03.04.2014р. №0000122201 вказано, що ТОВ «Кролевець-Агро» порушено вимоги пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст.44, п. 183.15 ст. 183, 198.1, 198.3,198.6 ст. 198, п. 209.2, п. 209.10, пп. 209.15.1 п. 209.15. ПК України.

Предметом розгляду по даній справі є податкове повідомлення-рішення від 03.04.2014 року №0000112201 (а.с.159).

Позивач із зазначеним рішенням не погоджується в частині нарахування зобов'язань на суму 324600 грн., в т.ч. основного платежу в розмірі 259680 грн., штрафної (фінансової) санкції 64920 грн. та вважає його таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства України.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом було встановлено наступне:

ТОВ «Кролевець-Агро» є сільськогосподарським підприємством, яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст..209 Податкового кодексу України ТОВ «Кролевець Агро» зареєстровано з 01.08.2012р. платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

При нарахуванні та сплаті податку на додану вартість за період з 01.08.2012р. по 30.04.2013р. ТОВ «Кролевець-Агро» застосовувало спеціальний режим оподаткування, передбачений ст..209 ПК України.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПК України від 02.12.2010 р. передбачено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого статтею 209 Кодексу, включаються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування до податкової декларації з ПДВ (скороченої), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. Форму та Порядок заповнення такої декларації затверджено наказом Міністерством фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Відповідно до абз. а підпункту 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит, відносяться товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Таким чином, після реєстрації в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування підприємство повинно подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та скорочену податкові декларації з податку на додану вартість.

Перевіркою було встановлено, що при переході (з 01.08.2012р.) товариства на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість за процедурою перереєстрації, ТОВ «Кролевець-Агро» проведено коригування сум ПДВ по Декларації за серпень 2012 року :

- зменшено податковий кредит у сумі (-) 4142535 шляхом коригування у рядку 16.2 колонка Б «Коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послу, необоротних активів в операціях сільського або переробного виробництва» Декларації з ПДВ (загальна),

- одночасно, позивачем було збільшено податковий кредит у сумі (+) 4142535 грн. шляхом коригування у рядку 12.2. «Коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послуг чи необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» Декларації з ПДВ (скорочена).

При цьому, ТОВ «Кролевець-Агро» визначило суму ПДВ, що підлягало коригуванню, по питомій вазі операцій з реалізації сільськогосподарської продукції (продукції власного виробництва) в загальному обсязі реалізації, яка становить 93.04% із розрахунку суми показників Декларації з ПДВ за липень 2012 року - залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду (ряд.21) в сумі 4013925 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) - 438499 грн.

Однак, відповідач вважає, що при переході позивача на спеціальний режим оподаткування Товариство мало враховувати положення пп.209.15.1, п.209.15 ст.209 ПК України та приписи п.4.5 Розділу У Порядку заповнення і подання податкового звітності з податку на додану вартість.

На переконання відповідача, якщо підприємство використовує товари (або основні фонди)/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання повністю (на 100%) у виробництві сільськогосподарської продукції - такий податковий кредит повністю (на 100%) має відображатися у спрощеній декларації при переході на спеціальний режим оподаткування.

Зважаючи на вищезазначені нормативні акті податковий орган дійшов висновку, що позивачем, у декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року (перший звітний період підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), повинен був здійснити коригування податкового кредиту з ПДВ, виходячи із залишкової вартості станом на 01.08.2012р. необоротних активів, вартості залишкових товарів, інших виробничих факторів відповідної до питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог п.209.6 ст.209 ПК України.

Так, перевіркою встановлено, що станом на 01.08.2012 року залишки необоротних активів та вартість залишків товарів (в т.ч. сільськогосподарської продукції), використо-вуються чи підлягають використанню виключно в операціях сільськогосподарського виробництва, та по бухгалтерському обліку ТОВ «Кролевець-Агро» станом на 01.08.2012р. їх залишкова вартість складає 34280502.60 грн., в т.ч.:

- основні засоби (рах.10) - 5995221,30 грн.

- нематеріальні активи (рах. 12) - 4180,29 грн.

- запаси (паливо, тара, будівельні матеріали, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, МШП, основне виробництво, сільськогосподарська продукція) - 28281101,01 грн.

Крім того, податковим органом взято до уваги, що у липні 2012 року позивачем отримано від ТОВ "Білопільський елеватор" (код 35943861) та ТОВ «Кролевецький елеватор» (код 36744485) послуги на суму 574727,06 грн., вартість без ПДВ 478939,22 грн., сума ПДВ 95787,84 грн. по зберіганню, прийманню, сушці, очистці пшениці та ріпаку, які знаходяться на залишках по обліку станом на 01.08.2012р. та обліковується в бухгалтерському обліку в готовій продукції (рах.23).

Всього вартість придбання товарів та послуг станом на 01.08.2012р. складає 34759441,82 грн.

Під час перевірки проведено розподіл сплаченого (нарахованого) податкового кредиту виходячи з залишкової вартості необоротних активів та вартості запасів, послуг та, шляхом зменшення залишкової вартості 34759441,82 грн. на суму витрат нематеріального характеру (амортизація, заробітна плата, відрахування до фондів, відрядження, оренда, страхування), на суму залишкової вартості основних засобів та вартість товарів/послуг, придбаних без ПДВ всього на суму 11101793,49 грн.

За результатами проведеного розрахунку визначено суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість в и р о б н и ч и х ф а к т о р і в, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а саме:

1) Визначення вартості виробничих факторів (матеріальних витрат):

34759441,82 - 11101793,49 = 23657648,33 грн.;

2) Визначення суми ПДВ виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (із розрахунку 93,04%):

23657648,33 * 93,04% = 4402215,20 грн.

3) Різниця між сумою податкового кредиту платника та даними перевірки, яка підлягає зменшенню по декларації з ПДВ (загальна) за серпень 2012 року:

4142535 - 4402215,20 = 259680,20 грн.

При цьому, відповідач посилається на пункт 4.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, яким визначено, що при реєстрації сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16.2 декларації (загальної) з податку на додану вартість та проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог п. 209.6 ст. 209 розділу V Кодексу).

Отже, на переконання відповідача, при переході на спеціальний режим оподаткування підприємство зобов'язане здійснити коригування суми сплаченого (нарахованого) податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, таке коригування здійснюється виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів по яких був сформований податковий кредит.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновків, що позивачем по декларації з ПДВ (загальна) завищено податковий кредит всього в сумі 259680 грн., в тому числі за серпень 2012 року в сумі 259680 грн., відповідно по декларації з ПДВ (скорочена) занижено податковий кредит всього в сумі 259680 грн., в тому числі за серпень 2012 року в сумі 259680 грн.

Такі висновки податкового органу спростовуються наступним:

Як свідчить з матеріалів справи, в липні 2012 року ТОВ «Кролевець-Агро», відповідно до положень ст. 52 ПК України, звернулося до Глухівської ОДПІ з проханням про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку та правильності коригування податкового кредиту при переході на спеціальний режим оподаткування ПДВ.

В листі-відповіді Глухівської ОДПІ від 20.08.2012р. №1904/10/15-008 відповідачем зазначено, що таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших цілях (для сільськогосподарських підприємств н е н и ж ч е п и т о м о ї в а г и вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог пункту 209.6 ст.209 ПК України.

Станом на 01.08.2012 року питома вага операцій з реалізації с/г продукції у ТОВ «Кролевець-Агро» складала 93,04 % від загального обсягу реалізації товарів/послуг. Тобто Товариство, здійснюючи коригування податкового кредиту при переході на спеціальний режим оподаткування ПДВ, діяло відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому в письмовій формі відповідно до положень п. 53.1 ст. 53 ПК України.

При цьому, суд бере до уваги посилання позивача на те, що формування податкового кредиту ТОВ «Кролевець-Агро» здійснюється не лише за операціями з реалізації с/г продукції і пов'язаними з цим операціями, але й внаслідок надання послуг з перевезення ТМЦ, навантаження тощо.

Відповідно, суми податку на додану вартість, які були нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг) в попередніх звітних періодах та включені до складу податкового кредиту таких попередніх звітних періодів, на дату переходу на спеціальний режим оподаткування залишаються невикористаними, мають бути розподілені на ті, які використовуються в сільськогосподарському виробництві (діяльність, на яку поширюється спеціальний режим оподаткування) та ті, які використовуються в іншій діяльності платника.

Такий розподіл має бути відображений у податковій звітності ТОВ «Кролевець-Агро» за серпень 2012 року шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації (вказується зі знаком «-» в рядку 16.2) з ПДВ до податкової декларації з ПДВ скороченої (вказується зі знаком «+» в рядку 12.2).

Таким чином, при коригуванні податкового кредиту позивач у повній відповідності до вимог пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України здійснило коригування податкового кредиту по рядку 16.2 податкової декларації з податку на додану вартість (загальної) і рядку 12.2 податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за серпень 2012 року, яке пов'язане з частковим використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва, із знаком (-) в розмірі 4 142 535 грн., що складає 93,04% від загальної суми від'ємного значення податкового кредиту на дату переходу товариства на спеціальний режим оподаткування ПДВ.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем норм пп.209.15.1 п.209.1, ст.209 ПК України, слід зазначити, що вказаною нормою визначено обов'язок сільськогосподарського підприємства здійснювати розподіл податкового кредиту з податку на додану вартість у процесі виробництва сільськогосподарської та несільськогосподарської продукції. У той же час, перехід позивача на спеціальний режим оподаткування ПДВ, про який вказано у акті перевірки, являє собою зміну системи оподаткування, тобто системи взаємовідносин між платником податків та державою, і не має жодного відношення до способу використання позивачем його матеріальних ресурсів. Більш того, у акті перевірки відсутні будь-які дані щодо зміни способу використання матеріальних ресурсів підприємства. У акті взагалі не вказано, яким чином підприємство використовує свої матеріальні ресурси і як це впливає на результати його діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва.

Спосіб реалізації абз. 2 пп. 209.15.1 п.209.15. статті 209 ПК України визначено «Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (далі - Порядок).

Проаналізувавши вказаний Порядок, суд дійшов висновку, що цей Порядок передбачає застосування абз. 2 пп. 209.15.1 п.209.15. статті 209 ПК України лише при заповненні скороченої декларації з цього податку.

Згідно з п. 5 Порядку скорочену декларацію по ПДВ подають лише ті платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування. Тобто, до переходу на такий спеціальний режим скорочену декларацію по ПДВ платник подавати не може.

У абз. 5 п. 3 Розділу IV Порядку чітко вказано, що розподіл сум податкового кредиту здійснюється у тому періоді, в якому здійснювалось виготовлення та/або придбання товарів/послуг чи необоротних активів.

Проте, у акті перевірки акт №288/22/35148912 від 17.03.2014 року йдеться про розподіл сум податкового кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, які передували даті переходу на спеціальний податковий режим і подавати скорочену декларацію за попередні періоди з розподілом податкового кредиту, визначеного у періодах виготовлення/придбання товарів/послуг чи необоротних активів платник не може. Відповідно, реалізація пп. 209.15.1 п. 209.15. ст. 209 ПК України в умовах, які описані в акті перевірки, є неможливою, а посилання на цю норму в акті є безпідставним, а підзаконний нормативно-правовий акт, як то - Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку гна додану вартість, не може покладати додаткових обов'язків на платника податку ніж ті, що визначені нормами закону.

Відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем невірно застосовані норми податкового права, а саме - передчасно застосовано до позивача норми ст. 209 ПКУ, та як наслідок зроблені незаконні висновки про порушення Позивачем податкового законодавства.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам закону, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі, а відповідачем безпідставно встановлено зазначені в матеріалах документальної позапланової виїзної перевірки порушення, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської ОДПІ від 03.04.2014р. №0000112201 в ч а с т и н і збільшення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 324600 грн., в т.ч. основного платежу 259680 грн., по штрафним санкціям - 64920 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 03.04.2014р. №0000112201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 324 600 грн., в тому чіслі за основним платежем - 259 680,00 грн, за штрафними санкціями - 64 920,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2014р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець