Ухвала суду № 41094981, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3456/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,при секретаріАрхіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року та скасування рішень про вжиття обмежувальних заходів №№ 136, 137 від 25 грудня 2013 року та постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року у сумі 8 500,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про вжиття обмежувальних заходів №№ 136, 137 від 25 грудня 2013 року відмовлено. У частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року у сумі 8 500,00 грн. - адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04 грудня 2013 року працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів проведено позапланову перевірку характеристик продукції (великої та дрібної побутової техніки, телекомунікаційної апаратури для оброблення інформації, приладів, що працюють на газоподібному паливі), розміщеної за адресою: м. Миколаїв, просп.. Миру, 1/1, магазин «Ельдорадо» ТОВ «Технополіс-1».

Підставою для проведення перевірки стали: інформація про порушення позивачем прав споживачів на якість та безпеку продукції й необхідну, доступну і достовірну інформацію, лист Держспоживінспекції України № 5570-2-7/6 від 03 грудня 2013 року щодо надання згоди на проведення перевірки ТОВ «Технополіс-1»; наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області № РН-15-2013 від 04 грудня 2013 року; направлення № 104 від 04 грудня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04 грудня 2013 року, за висновками якого позивачем порушено вимоги: Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 679 від 24 червня 2009 року, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29 липня 2009 року, Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 24 вересня 2008 року .

На підставі висків акта перевірки відповідачем складено протокол № 61 від 25 грудня 2013 року про порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

25 грудня 2013 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 74 на ТОВ «Технополіс-1» у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8 500,00 грн.

25 грудня 2013 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 136 та № 137, тимчасово заборонено надання продукції позивача, щодо якої встановлено порушення, на ринку. Строк виконання визначено до 27 січня 2014 року.

27 січня 2014 року відповідачем проведено перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних заходів, за результатами якої складено акт № 000002 від 27 січня 2014 року про повне виконання відповідних рішень.

У зв'язку із цим, 27 січня 2014 року відповідачем прийнято рішення № 6 та № 7 про скасування рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137 з підстав їх виконання.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду у частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року у сумі 8 500,00 грн., враховуючи той факт, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, та суд першої інстанції за заявою особи, яка його подала, не знайшов підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), а в межах здійснення ринкового нагляду - також правами, визначеними Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17 серпня 2002 року, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів. пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 6 вказаного Положення, суб'єкт господарської діяльності перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держспоживінспекцію або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до п. 9 вказаного Положення, постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Держспоживінспекції або суду.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

За змістом ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: 1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви; 6) особа, яка має адміністративну процесуачьну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності; 9) позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року отримана представником позивача 08 січня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

26 березня 2014 року позивачем подано скаргу на постанову про накладення штрафних санкцій № 74 від 25 грудня 2013 року та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137 від 25 грудня 2013 року.

Листом № 2160-2-11/8 від 10 квітня 2014 року Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів повідомила позивача про те, що рішення, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті, адміністративний позов подано позивачем до суду 29 травня 2014 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, враховуючи той факт, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні КАС України поважності причин пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 5 ст. 99 КАС України, а саме: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 29 травня 2014 року, однак дізнався про порушення свого права ще у січні 2014 року, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно залишив позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на застосування досудового порядку вирішення спору, про результати якого позивачу стало відомо 29 квітня 2014 року, коли було отримано лист № 2160-2-11/8 від 10 квітня 2014 року, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивачем подано скаргу на спірне рішення та дії відповідача до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів лише 26 березня 2014 року, хоча про існування спірного рішення позивачу стало відомо ще у січні 2014 року, з урахуванням того, що Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17 серпня 2002 року, передбачено можливість доеудового порядку вирішення спору протягом 15 днів після отримання постанови про накладення штрафу.

З приводу позовної вимоги про скасування рішень про вжиття обмежувальних заходів №№ 136, 137 від 25 грудня 2013 року колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що на час розгляду справи такі оскаржувані рішення є скасованими, згідно з рішеннями № 6 та № 7 від 27 січня 2014 року про скасування рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 136 та № 137 з підстав їх виконання, а тому предмет спору у цій частині позову - відсутній.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.