Рішення № 41094423, 20.10.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1405/14

Єдиний унікальний № 742/4122/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., за участю позивача, представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа відділ ДВС Прилуцького МРУЮ про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 89683,44 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2008 по 01.10.2009, за який у відповідача виникла заборгованість по аліментах на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 4298,52 грн. Позивач вказує про виниклу заборгованість по аліментах саме з вини відповідача, який про обов»язок сплачувати аліменти знав, проте перераховував аліменти не в повному обсязі, у зв»язку з чим, ОСОБА_3 згідно ст. 196 СК України розрахувала відповідний розмір пені.

У судовому засіданні сторона позивачка повністю підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у суді частково визнаючи позов вказує, що відповідач злісно не ухилявся від сплати аліментів, не маючи постійної роботи, він регулярно по мірі фінансової можливості сплачував аліменти. Також ОСОБА_4 має на утриманні батька пенсіонера та непрацюючу матір, тому представник просить зменшити розмір пені до 5000,00 грн.

Держвиконавець ОСОБА_6 у суді підтвердив про наявність у відповідача заборгованості по сплаті аліментів, але ОСОБА_4 регулярно, хоча і не в повному обсязі здійснює проплату аліментів.

Вислухавши пояснення сторони позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками дитини Ростислава, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7).

З матеріалів справи вбачається, що згідно виконавчого листа № 2-1017 від 17.06.2008, виданого Прилуцьким міськрайонним судом із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 (нині ОСОБА_3В.) стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку і до повноліття дитини (а.с. 6).

Відповідно до вимог ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Про заборгованість відповідача по сплаті аліментів свідчать розрахунки державного виконавця. Так, заборгованість платника аліментів ОСОБА_4 по виконавчому листу № 2-1017 від 17.06.2008 за період з 11.11.2008 по 31.10.2009 становить 4298,52 грн. (а.с. 9). Правильність даного розрахунку заборгованості по аліментах підтверджено судовими рішеннями (а.с. 7-8).

Про необхідність сплати аліментів та заборгованості по таких платежах відповідач був обізнаний і погашення заборгованості по аліментах проводив регулярно, але не в повному обсязі.

Згідно приписів ст.196 СК України стороною відповідача не було доведено наявність обєктивних та незалежних від боржника обставин, через які він не мав можливості в повній мірі сплачувати аліменти, відсутність же у нього матеріальної спроможності здійснювати означені виплати положеннями ч.1 ст.196 СК України не віднесена до переліку кваліфікуючих чинників, які мають враховуватись судом при вирішенні питання про право одержувача аліментів на стягнення неустойки, тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.

За таких обставин, розглядаючи наявність заборгованості по сплаті аліментів, вину платника (відповідача) в її виникненні, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів обґрунтовані матеріальним законом, а тому суд погоджується із проведеним позивачем розрахунком неустойки, який за період із 01.11.2008 по 01.10 2009 становить 89683,44 грн. і такий не спростовано відповідачем.

У той же час, положеннями ч.2 ст.196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшено судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи наявність у відповідача непрацездатного батька (а.с. 32-34), регулярну сплату аліментів (але не в повному обсязі), часткове погашення заборгованості по аліментах у вересні поточного року в сумі 4315,00 грн. (а.с. 35), значне перевищення розміру неустойки від основної суми заборгованості, виходячи із загальних засад справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, прописаних у ст.7 СК України, суд вважає, що на підставі ч.2 ст.196 СК України розмір заявленої позивачем до стягнення неустойки підлягає зменшенню до 15000,00 грн., а в іншій частині позову належить відмовити.

Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 243,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15, 81, 88, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15000,00 грн. пені за прострочення сплати аліментів за період із 01.11.2008 по 01.10 2009.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 243,60 грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: