Ухвала суду № 41093387, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № 811/295/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року

по справі № 811/295/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєгін"

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні Товариство з обмеженою відповідальністю "Елєгін" звернулось до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04 січня 2013 року №0000011520.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем правомірно відображена сума у розмірі 84000 грн. у рядку 23.2 декларації з ПДВ за вересень 2012 року, так як сплата цих коштів у якості податку на додану вартість підтверджується банківськими платіжними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року даний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Олександрійськаї об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подало апеляційну скаргу. Апелянт зазначає, що підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, якою визнано винним директора ТОВ «Елєгін» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 04 січня 2013 року відповідачем за порушенням приписів Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення № 0000011520, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування у розмірі 84000 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 21000 грн.

Спірне податкове повідомлення - рішення винесено на підставі акту № 405/15-20/31116080 від 19 грудня 2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахуванням Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєгін" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2012 року, яким встановлено порушення п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 ПК України та п. 4.1.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", в результаті чого позивачем безпідставно заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за вересень 2012 року у сумі 84000 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення - рішення відповідача прийняте не на підставах та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 201 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.п. 4.6.4. п. 4.6 ст. 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за N 1490/20228 (в подальшому - Порядок) якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно п.п. 4.6.5. п. 4.6 ст. 6 Порядку платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V ПК України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Відповідно до п.п. 4.6.6. п. 4.6 ст. 6 Порядку залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З аналізу наведених норм вбачається, що вони не містять заборони для бюджетного відшкодування ПДВ при від'ємному значенні попереднього звітного (податкового) періоду при наявності у позивача у звітному періоді, позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, при умові що залишок попереднього періоду залишається від'ємним.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем, на адресу відповідача подана декларація з податку на додану вартість за вересень 2012 року, у якій у рядку 21 зазначено суму у розмірі 197 493 грн. залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, а сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкового зобов'язання з ПДВ становить 84000 грн.(рядок декларації 23.2)

Враховуючи те, що зазначена сума відповідно до ч. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, що підтверджується платіжними дорученнями, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності винесеного податковим органом спірного податкового повідомлення рішення.

За таких обставин відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі щодо застосування ч. 4 ст. 72 КАС України на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, якою визнано винним фізичну особу ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки він не є стороною по справі, а тому з урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по справі № 811/295/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідо до ст.. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров