Рішення № 41092435, 27.10.2014, Тетіївський районний суд Київської області

27.10.2014 Провадження по справі № 2/380/410/14

Справа № 380/1578/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лісовенка П.І.

при секретарі Романовській Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 06.06.2009 року виконавчим комітетом Денихівської сільської ради Тетіївського району Київської області, актовий запис №03, стягувати з відповідача аліменти в розмірі 2000грн. щомісячно на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем сімейні відносини не склалися, перестали розуміти один одного, проживають окремо. Від спільного проживання мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. 30.09.2014 року до суду надала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, доповнень до позовної заяви не має.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнає, просить їх задовольнити, в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів - визнає частково.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 06.06.2009 року виконавчим комітетом Денихівської сільської ради Тетіївського району Київської області, актовий запис №03, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3.(а.с.6).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що за час спільного проживання сімейні відносини між сторонами не склалися, між подружжям відсутнє взаємопорозуміння, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог щодо розірвання шлюбу, аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи, що відповідач позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнав повністю, шлюб між сторонами носить формальний характер, проживають окремо, збереження їхньої сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача, то суд вважає наступне.

Позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4.(а.с.8).

Позивач в своїх письмових поясненнях, викладених у позовній заяві, посилається на необхідність стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2000грн.( 1500грн. для найму житла та 500грн. на утримання дитини) щомісячно, в зв'язку з тим, що син проживає разом з нею в квартирі, яку наймають, та знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Із довідки виданої Київським кооперативним інститутом бізнесу і права 23.09.2014 року №44 встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді секретаря економіко-правового відділення та має середню заробітну плату в розмірі 3218грн. (а.с.7).

Із письмового заперечення відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів визнає частково, посилаючись на те, що на даний час не працює, матеріальне становище істотно відрізняється від матеріального доходу позивача, має мінливий та непостійний заробіток, який отримує в натурі, тому просить встановити розмір аліментів в сумі 385грн. 80коп., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що твердження позивача, що вона наймає квартиру та на утримання сина потрібно вказану суму, є безпідставними та не доказаними, оскільки жодних доказів позивачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України,за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З'ясовуючи обставини, які повинні бути враховані судом при визначенні розміру аліментів, суд враховує, що сторони заявили вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, відповідач не працює, позивач має постійне місце роботи, стабільний заробіток, не надала суду належних доказів щодо стягнення вказаного розміру аліментів в сумі 2000грн.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, також встановлений законом прожитковий мінімум для дітей відповідного віку (1286грн.), обов'язок обох батьків утримувати дитину, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів необхідно задовольнити частково, а саме, розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно визначити у твердій грошовій сумі 600гривень.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, а саме, розірвати шлюб зареєстрований 06.06.2009 року виконавчим комітетом Денихівської сільської ради Тетіївського району Київської області, актовий запис №03, стягувати з відповідача аліменти в розмірі 600грн. щомісячно на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви в частині позовних вимог про розірвання шлюбу в сумі 243грн. 60коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Оскільки, позивач згідно законодавства звільнена від сплати судового збору за подання позову в частині стягнення аліментів, тому, відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути 243грн. 60коп. судового збору на користь держави.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.7,104,105,110,112,180,181,182,184,192 Сімейного Кодексу України ст.ст. 10,60,88,208,209,212-215,218,294 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 06.06.2009 року виконавчим комітетом Денихівської сільської ради Тетіївського району Київської області, актовий запис №03, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_2, щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 600 (шістсот) гривень, починаючи з 24.09.2014 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_2, понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 243(двісті сорок три) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок на р/рахунок 31217206700616, банк одержувача:ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 23571544, одержувач:Тетіївський район.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню, а в цілому рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду Київської області через Тетіївський районний суд Київської області.

Суддя: П.І.Лісовенко