ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2014 р.Справа № 922/3542/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
розглянувши справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про стягнення 3157,35грн. за участю представників:
позивача - Зучек Є.Н. (дов.), Мхітарян К.Б. (дов.),
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по договору № 2199-Н від 16.01.2006 року в загальній сумі 3157,35 грн., в т.ч. заборгованість з орендної плати за період з 01.06.2012р. по 28.01.2013р. у сумі 1464,35 грн., пеня за період з 15.09.2011р. по 28.01.2013р. у сумі 1693,00 грн.
В слуханні справи оголошувалась перерва до 21.10.2014р. об 11:00 год.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись за адресою, по якій відповідач зареєстрований та яка підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак поштові відправлення повернуті поштою за закінченням термін зберігання. Про оголошену перерву відповідач повідомлявся листом суду.
Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзив на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
16.01.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач, орендодавець) та ФО П ОСОБА_1 (відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 2199-Н.
Згідно пункту 1.1 цього Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення в двоповерховій будівлі клубу юних техніків, які розташовані на першому поверсі площею 14,70 кв.м під офіс, в цокольному поверсі площею 25,00 кв.м під майстерню з ремонту електродвигунів, загальною площею 39,70 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Державного підприємства "Завод імені Малишева".
01.07.2008р. орендарем було повернуто частину орендованих приміщень, а саме приміщення на першому поверсі площею 14,7кв.м.
Додатковою угодою №2 від 14.10.2008р. до договору оренди № 2199-Н від 16.01.2006р. внесено зміни до договору щодо зменшення площі орендованого майна.
Договір оренди припинено 28.01.2013р. на підставі заяви орендаря, майно повернуто орендарем відповідно до акту приймання - передачі.
Згідно з п. 5.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним. Орендна плата перераховується до державного бюджету, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими
органами - у розмірі 70%;
- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.
Відповідач допустив порушення своїх зобов'язань за зазначеним договором, а саме не здійснив оплату орендної плати, у зв'язку з чим на момент припинення Договору оренди за відповідачем рахувалась заборгованість перед державним бюджетом по орендній платі в сумі 1464,35 грн. за період з червня 2012р. по січень 2013р.
Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів відсутності заборгованості, хоча відповідач мав можливість надати відповідні докази.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за червень 2012 р. - січень 2013 р. у розмірі 1464,35 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 1464,35 грн. підлягають задоволенню.
Крім того позивач просить стягнути пеню, нараховану за період з 15.09.2011р. по 28.01.2013р. у сумі 1693,00 грн., яка нарахована відповідно до пункту 3.5 Договору оренди, яким передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету з урахуванням пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами Договору передбачена можливість нарахування пені розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
В обґрунтування вимог про стягнення пені позивач посилається на те, що до даних правовідносин не застосовується стаття 343 ГК України.
Суд погоджується з такою позицією позивача та зазначає, що стаття 343 ГК України стосується обов'язку сплатити пеню у платника грошових коштів на користь одержувача цих коштів у сфері фінансової та банківської діяльності, що не стосується предмету спору в даній справі.
Крім того позивач вказує, що на дані правовідносини також не розповсюджується Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", однак з даною позицію позивача суд не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Тобто для незастосування даного Закону платіж до бюджету, на який нараховується пеня, повинен бути обов'язковим та таким, що передбачений чинним законодавством України.
Обов'язок по сплаті орендної плати у відповідача виникає не на підставі прямої норми чинного законодавства, а на підставі договору оренди, тобто між сторонами такого договору виникають господарські правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Лише факт надходження орендної плати по оренді державного майна та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату такої орендної плати, до державного бюджету не свідчить про те, що такі платежі є обов'язковими відповідно до норм чинного законодавства, а таке зобов'язання виникає в орендаря державного майна лише після укладення відповідного договору оренди. При цьому при нарахуванні пені позивач посилається не на пряму норму чинного законодавства України, а на умови договору.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Суд також звертає увагу на те, що чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", не передбачений обов'язок сплачувати пеню в іншому розмірі.
Крім того суд звертає увагу на те, що згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами договору збільшений строк нарахування пені, а саме включено умову про нарахування пені по день сплати заборгованості.
Таким чином, суд вважає правомірним нарахування пені за періоди, що визначені позивачем, а саме за період з 15.09.2011р. по 28.01.2013р., враховуючи нарахування та сплати, що були здійснені в різі періоди, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, за кожен день прострочення в сумі 139,62 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 139,62 грн., в іншій частині стягнення пені суд відмовляє, оскільки така пеня нарахована безпідставно.
Позивачем на момент подачі позову не був сплачений судовий збір та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи прийняття рішення по даній справі, а також вимоги ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок по сплаті судового збору до державного бюджету України в повному обсязі, а саме в сумі 1827,00 грн., оскільки даний спір виник внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов'язань.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 61146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (УК Московськ/мХар Московськи/22080300, Код ЄДРПОУ ГУДКСУ: 37999607, номер рахунку: 31116094700007, Установа банку: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011; стягувач - регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код 23148337) заборгованість по орендній платі за період з 01.06.2012р. по 28.01.2013р. у сумі 1464,35грн., пеню за період з 15.09.2011р. по 28.01.2013р. у сумі 139,62 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 61146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1827,00 грн.
Повне рішення складено 27.10.2014 р.
Суддя В.О. Яризько
Судове рішення № 41091497, Господарський суд Харківської області було прийнято 21.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/3542/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: