Рішення № 41091450, 15.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 916/3085/13

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Зайцева Ю.О.

секретаря судового засідання Ошаріна Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.10.2013 р.)

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (відповідач-1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (відповідач - 2) про визнання права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання додаткової угоди до договору недійсною, зобов'язання не перешкоджати у здійсненні користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні та за зустрічним позовом Крижанівської сільської ради Комінтерновського району Одеської області до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 05.11.2014 р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом фізичної до відповідачів Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (відповідач-1) та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (відповідач-2) про визнання права користування земельна ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання додаткової угоди до договору недійсною, зобов'язання не перешкоджати у здійсненні користування земельною ділянкою витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою.

Ухвалою суду від 11.11.2013 р. справу прийнято до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

22.11.2013 р. Крижанівська сільська рада Комінтерновського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки. Ухвалою суду від 25.11.2013 р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

25.11.2014 р. відповідачем ФОП ОСОБА_4 подано заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких підприємець позов не визнає.

27.11.2013 р. відповідачем Крижанівською сільською радою подано до суду клопотання (вх. ГСОО №36246 від 27.11.2013 р.), згідного якого сільрада просила суд призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи відповідає будівельним нормам та правилам, а також правоустановчим документам проведена гр.. ОСОБА_2 реконструкція 83/100 частин нерухомого майна - центральної садиби, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

- визначити реальну частку ОСОБА_2 та Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області у спільному нерухомому майні - центральній садибі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

05.12.2013 р. відповідачем Крижанівською сільською радою подано заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких позовні вимоги відповідач не визнає.

Згідно ухвали господарського суду Одеської області від 20.01.2014 р. по справі №916/3085/13 було призначено судову експертизу та направлено справу до ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для проведення судової експертизи.

26.02.2014 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про встановлення додаткових питань для проведення експертного дослідження, а саме позивач просив суд поставити на вирішення експерта наступні питання:

- чи розташовані належні фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини нерухомого майна від 7 березня 2012 року, посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 172, 83/100 частини нерухомого майна - центральної садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3;

- чи розташовані належні територіальній громаді села Крижанівка в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівского району Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 6 квітня 2012 року будинок культури "Д", прибудова "ДЗ", прибудова "Д4", які є 17/100 частин нерухомого майна - центральної садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3

26.03.2014 р. матеріали справи №916/3085/13 повернуті до господарського суду Одеської області, та ухвалою суду від 28.03.2014 р. провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.04.2014 р. Крижанівською сільською радою подано до суду клопотання про встановлення додаткового питання на вирішення експерта, а саме визначити порядок користування земельною ділянкою центральної садиби по АДРЕСА_3, згідно часток у праві спільної часткової власності, а саме: ОСОБА_2. 83/100 частин об'єктів нерухомого майна, центральної садиби по АДРЕСА_3; Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області 17/100 частин об'єктів нерухомого майна, центральної садиби по АДРЕСА_3.

Ухвалою суду від 18.04.2014 р. справу до ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для проведення судової експертизи.

10.09.2014 р. до суду надійшли матеріали справи №916/3085/13

29.09.2014 р. провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.10.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_2 зазначає, що 07 березня 2012 року між ОСОБА_4 (дарувальниця за договором) та ОСОБА_2 (обдарований за договором) було укладено договір дарування частини нерухомого майна, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 172, відповідно до умов якого позивач набув право власності на 83/100 частини нерухомого майна - центральної садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та в цілому складається з: одного адміністративного корпусу, зазначеного в плані під літ. «А», з прибудовою-А1-А2, підвалом-пд(А1) основною площею 1864 кв.м, загальною площею 2413 кв.м, офісу-більярду-Б-Б1, з тамбуром-б, підвалом пд(Б1), з входом у підвал-вхпд1, вбиральні-Г, будинком культури-Д, з складським приміщенням-Д1, відділом флоту-Д2, з прибудовою-ДЗ-Д4, столярного цеху з прибудовами-3-32, 34, з тамбуром-з, підвалом-пд(З1), з входом у підвал-вхпд, картонажного цеху-И, з прибудовою-ИІ-И3, керамічного цеху-О, гаражу з токарним цехом-П-П2, прохідної-Р, радіорубки-С, блоку майстерень з боксами-Т, з навісом-т, котельної-У, брукування-І, огорожі № 1-7.

Позивач вказує, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, яке є предметом даного договору, площею 7724 кв.м, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, знаходилась в користуванні ОСОБА_4 на підставі прийнятого раніше рішення Крижанівської сільської ради №541-IV від 13 жовтня 2004 року про передачу цієї земельної ділянки для експлуатації об'єктів нерухомого майна та відповідно до договору оренди Крижанівською сільською радою та ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040552400008 30 березня 2005 року.

ФОП ОСОБА_2 вважає, що оскільки він правомірно набув право власності на нерухоме майно згідно договору дарування від 07 березня 2012 року, то він вважається такою особою, що набула право користування на відповідну земельну ділянку.

Всупереч того, що позивачем із набуттям права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості набуте право користування спірною земельною ділянкою, таке право позивача не визнається Крижанівською сільською радою.

Позивач вказує, що Крижанівська сільська рада перешкоджає позивачеві у здійсненні права користування шляхом зайняття частини даної ділянки, відокремлення її від іншої частини ділянки парканом та встановлення об'єктів інфраструктури села.

За таких обставин позивач вважає, що за ним має бути визнано право користування спірною земельною ділянкою.

Під час судового розгляду встановлено, що рішенням Крижанівської сільської ради № 454-УІ від 12 жовтня 2012 року було скасовано договір оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року.

3 грудня 2012 року між Крижанівською сільською радою та ОСОБА_4 було укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року, відповідно до умов якої було скасовано договір оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року та прийнято до земель запасу Крижанівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 0,7724 га.

Позивач вважає, що за ним має бути визнано право користування вказаною земельною ділянкою, а вказані рішення Крижанівської сільської ради та угода про розірвання договору оренди землі є такими, що порушують його права з огляду на те, що пунктом 2 цього рішення прийнято до земель запасу сільської ради земельну ділянку, яка на цей момент вже перебувала у користуванні позивача.

Крім того позивач посилається на те, що на момент підписання угоди від 3 грудня 2012 року про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року ОСОБА_4 вже не була стороною за цим договором оренди землі, тому сам факт підписання нею даної угоди є порушенням ч. З ст. 7 Закону України «Про оренду землі».

ФОП ОСОБА_2 вказує, що угода від 3 грудня 2012 року про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року вчинена без залучення позивача, тобто із порушенням вимог ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ст. 525 ЦК України, та порушує права позивача як користувача спірного земельною ділянкою, вона в силу ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України має бути визнана судом недійсною.

Таким чином, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Крижанівської сільської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відповідно до якого просить суд:

- визнати за фізичною собою-підприємцем ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 на умовах і в обсязі, встановлених договором оренди землі, укладеного 28 лютого 2005 року між Крижанівською сільською радою Комінтернівского району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040552400008 30 березня 2005 року.

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівского району Одеської області VI скликання № 454 - VI від 12 жовтня 2012 року «Про скасування договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року наданої в користування СПД ОСОБА_4 для експлуатації об'єктів нерухомого майна розташованої за адресою: АДРЕСА_3».

- визнати недійсною угоду, укладену 3 грудня 2012 року між Крижанівською сільською радою Комінтернівского району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року.

- зобов'язати Крижанівську сільську раду Комінтернівского району Одеської області не перешкоджати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3.

- усунути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3, шляхом знесення встановлених на ній Крижанівською сільською радою Комінтернівского району Одеської області споруд та інших об'єктів інфраструктури.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала, в обґрунтування зазначила, що договір оренди земельної ділянки від 28.02.2005 р., на який посилається позивач як на законну підставу свого користування спірною земельною ділянкою, на час розгляду справи є припиненим в належному законом порядку. Більш того, відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_2 не має права користування земельною ділянкою, оскільки ним не було укладено відповідного договору оренди після отримання нерухомого майна у дар.

Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області проти позову заперечувала в повному обсязі та у зустрічному позові посилалась на наступне.

23 лютого 2006 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області право власності на будинок культури, розташованого за адресою АДРЕСА_3 було визнано за ОСОБА_4

22 листопада 2010 року апеляційним судом Одеської області за результатам розгляду апеляційної скарги прокурора Комінтернівського району рішення Комінтернівського районного суду Одеської області про визнання права власності на будинок культури за ОСОБА_4 було скасоване. 25 серпня 2011 р. комунальним підприємством «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації» було скасовано реєстрацію право власності ОСОБА_4, на зазначений будинок культури. 29.09.2011 р. до Крижанівської сільської ради звернувся прокурор Комінтернівського району Одеської області з приписом про усунення порушень законодавства, що регулює порядок використання державного та комунального майна з вимогою вжити заходів для прийняття в комунальну власність та реєстрації права комунальної власності об'єкту соціально-культурного призначення - будинок культури, розташований за адресою АДРЕСА_3.

29.09.2011 року відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ч.8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Постанови КМУ від 13 серпня 2003 року «Про ствердження Порядку безплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських та меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників», керуючись законом України «Про місцеве самоврядування» Крижанівською сільською радою було прийняте рішення №177 VI про прийняття в комунальну власність на баланс Крижанівської сільської ради будинку культури, розташованого за адресою АДРЕСА_3.

04.10.2011 р. між Крижанівською сільською радою та РА ТОВ „Чорноморець" було складено акт прийому-передачі в комунальну власність будинку культури, якій в

технічному паспорті складається з літ. Д - будинок культури, літ.Д3 прибудова, літ.Д4 прибудова, розташованого за адресою АДРЕСА_3. 02.02.2012 року КП «Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт на 17/100 частин об'єкту нерухомого майна - центральної садиби, які складаються з літ Д - будинок культури, літ. ДЗ прибудова, літ. Д4 прибудова, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

29.02.2011 р. виконавчий комітет Крижанівської сільської ради ухвалив рішення №15, яким оформив право комунальної власності на 17/100 частин об'єкту нерухомого майна - центральної садиби, які складаються з літ.Д - будинок культури, літ.ДЗ - прибудова, літ. Д4 - прибудова загальною площею 786,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 - за територіальною громадою села Крижанівка в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та видав свідоцтво про право комунальної власності на зазначене нерухоме майно від 06.04.2012 року.

27.04.2012 року Комінтернівське бюро технічної Інвентаризації зареєструвало право власності на 17/100 частин об'єкту нерухомого майна - центральної садиби, за адресою: АДРЕСА_3 за територіальною громадою села Крижанівка в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Комінтернівська сільська рада вказує, що відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, впиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідач зазначає, що згідно витягу з державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно від 27.04.2013 року, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,7724 га. заходиться у комунальній власності та належить Крижанівській сільській раді. На вказаній земельній ділянці знаходиться будинок культури, який знаходиться у спільній частковій власності (17/100 частин) та належить територіальній громаді села Крижанівка, в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (свідоцтво про право власності від 06.04.2012 р.)

Проте, як зазначає Крижанівська сільрада, на сьогоднішній день ФОП ОСОБА_2 чинить перешкоди у користуванні власністю сільської громади, а саме будинку культури. Охорона, яку встановив ОСОБА_2 не допускає на територію дітей для занять танцями, не дає проїхати транспорту для вигрузки будівельних матеріалів для здійснення поточного ремонту клуб, а також не допускає посадових осіб Крижанівської сільської ради для здійснення своїх посадових обов'язків. Також 26.04.2013 року Крижанівська сільська рада звернулась в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області щодо проведення самочинних будівельних робіт на території земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_3,

31.05.2013 року Інспекція ДАБК В Одеській області повідомила Крижанівську сільську раду, що за результатами перевірки було виявлено факт виконання будівельних робіт, за вищевказаною адресою, з реконструкції 83/100 частин об'єкту нерухомого майна - центральної садиби без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, вчинених щодо об'єктів її категорії складності ОСОБА_2 Також було повідомлено, що за зазначене правопорушення ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 7 ст. 96 Кодексу України Про адміністративні правопорушення. Крім того, сільська рада вказує, що під час проведення самочинних будівельних робіт ОСОБА_2 зніс частину об'єкту нерухомого майна - центральної садиби, яка знаходиться в спільній частковій власності та самочинно, без дозвільних документів, почав будівництво нових споруд.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що гр. ОСОБА_2 до теперішнього часу не оформив договір оренди на вищезазначену земельну ділянку, посилаючись на те, що згідно діючого законодавства, а саме п.2 ст. 120 ЗК України.

Проте сільрада з такою позицією не погоджується з тих підстав, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,7724 га, яка знаходиться на території Крижанівської сільської радій, АДРЕСА_3 укладений між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та СПД ОСОБА_4 було укладено 28.02.2005 року, а право власності на 17/100 частин об'єкту нерухомого майна - центральної садиби, за адресою: АДРЕСА_3 було зареєстровано за Крижанівською сільською радою тільки 27.04.2012 року. Отже сільрада вказує, на сьогоднішній день укласти договір оренди на вищезазначену земельну ділянки на тих самих умовах і в тому ж обсязі що були у попереднього землекористувача не представляється можливим, оскільки згідно п. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття орава власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

З наведених підстав Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області звернулась до господарського суду з зустрічним позовом про

- зобов'язання ФОП ОСОБА_2 зупинити самочинне будівництво за адресою АДРЕСА_3.

- зобов'язання ФОП ОСОБА_2 укласти договір оренди з Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області на 83/100 частин земельної ділянки (кадастровий №5122783200:02:001:0239), що розташована за адресою АДРЕСА_3.

- зобов'язання ФОП ОСОБА_2 не перешкоджати Крижанівській сільській раді у здійснення права власності будинком культури та земельною ділянкою (кадастровий №5122783200:02:001:0239), що розташовані за адресою АДРЕСА_3.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Судом під час розгляду справи встановлено, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, яке є предметом договору дарування площею 7724 кв.м, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, знаходилась в користуванні ОСОБА_4 на підставі прийнятого раніше рішення Крижанівської сільської ради №541-IV від 13 жовтня 2004 року про передачу цієї земельної ділянки для експлуатації об'єктів нерухомого майна та відповідно до договору оренди Крижанівською сільською радою та ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040552400008 30 березня 2005 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Суд зазначає, що згідно абз. 3 п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку.

Так, на час укладання що 07 березня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договору дарування частини нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач набув право власності на 83/100 частини нерухомого майна - центральної садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, безпосередньо ОСОБА_4 була законним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване вказане нерухоме майно. Законність такого користування обумовлюється прийнятим 13.10.2004 року рішенням Крижанівської сільської ради №541-IV від 28.02.2005 р. про передачу ФОП ОСОБА_4 цієї земельної ділянки для експлуатації об'єктів нерухомого майна та укладеним 28.02.2005 р. договором оренди землі.

Згідно п. 2.12 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», така особа за необхідності може звернутись до господарського суду з позовом про визнання за нею права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Таким чином суд дійшов висновку, що підстави звернення ФОП ОСОБА_2 до суду за захистом свого права повністю відповідають змісту законодавчого обґрунтування такого звернення. З наведених підстав суд вважає вимоги первісного позивача в частині визнання за фізичною собою-підприємцем ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239 на умовах і в обсязі, встановлених договором оренди землі, укладеного 28 лютого 2005 року, обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Крижанівської сільської ради № 454-VI від 12 жовтня 2012 року було скасовано дію договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року, а 03 грудня 2012 року між Крижанівською сільською радою та ОСОБА_4 було укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року, відповідно до умов якої було скасовано дію договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року та прийнято до земель запасу Крижанівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 0,7724 га.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Одночасно з цим, після прийняття рішення про надання земельної ділянки у оренду, орган місцевого самоврядування стає рівноправною стороною у орендному зобов'язанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Окремо суд зауважує, що чинним законодавством України взагалі не передбачено такої дії як скасування договору.

Враховуючи те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення стороною договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року фактично був позивач, таке рішення Крижанівської сільської ради №454-VІ від 12 жовтня 2012 року фактично є односторонньою відмовою від зобов'язання. Дане рішення порушує права позивача як користувача спірною земельною ділянкою, оскільки п.2 цього рішення прийнято до земель запасу сільської ради земельну ділянку, яка на цей момент вже перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_2 як у законного користувача в на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 120 ЗК України, ч. 1 ст. 377 ЦК України.

З наведених підстав суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області VI скликання № 454 - VI від 12 жовтня 2012 року «Про скасування договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року наданої в користування СПД ОСОБА_4 для експлуатації об'єктів нерухомого майна розташованої за адресою: АДРЕСА_3».

Як вбачається із матеріалів справи, на момент розірвання договору оренди земельної ділянки та прийняття рішення Крижанівської сільської ради щодо скасування договору оренди земельної ділянки, позивач був законним користувачем спірної земельної ділянки, загальною площею 0,7724 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як встановлено вищевикладеною нормою ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 216 ЦК України недійсний правочин, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі. - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, угода від 3 грудня 2012 року про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року вчинена із порушенням вимог ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ст. 525 ЦК України, та порушує права позивача як користувача спірного земельною ділянкою, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України підлягає визнанню судом недійсною.

Щодо вимог первісного позивача про зобов'язання Крижанівської сільської ради не перешкоджати ФОП ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, та усунення перешкод у користуванні шляхом знесення встановлених на ній Крижанівською сільською радою споруд та інших об'єктів інфраструктури, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду, позивач ОСОБА_2 був законним користувачем спірної земельної ділянки, загальною площею 0,7724 га.

Під час розгляду справи судовим експертом ОСОБА_6 було проведено незалежну судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок №30/14.

Так, судом на вирішення зазначеної експертизи були поставлені такі питання, зокрема:

- чи розташовані належні фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини нерухомого майна від 7 березня 2012 року, посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 172, 83/100 частини нерухомого майна - центральної садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3;

- чи розташовані належні територіальній громаді села Крижанівка в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівского району Одеської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 6 квітня 2012 року будинок культури "Д", прибудова "ДЗ", прибудова "Д4", які є 17/100 частин нерухомого майна - центральної садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3

Згідно висновку експерта №30/14 від 09.09.2014 року за наслідками призначеної господарським судом судової будівельно-технічної експертизи, в ході проведеного дослідження встановлено, що належні ФОП ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини нерухомого майна від 07.03.2012 р. 83/100 частин нерухомого майна - центральної садиби, розташовані на території земельної ділянки площею 0,7724 га кадастровий номер 5122783200:02:001:0239 за адресою АДРЕСА_3.

В свою чергу, належні територіальній громаді с. Крижанівка в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 06ю04ю2012 р. будинок культури (літ. Д), прибудова (літ. Д3), прибудова (літ. Д4), які є 17/100 частин нерухомого майна - центральної садиби, розташовані на території земельної ділянки площею 0,7724 га кадастровий номер 5122783200:02:001:0239 за адресою АДРЕСА_3, розташовані за межами земельної ділянки площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати, зокрема обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. Тому, суд оцінює висновок судової будівельно-технічної експертизи №30/14 від 09.09.2014 р. року на рівні з іншими доказами у справі.

Зазначеним висновкам експерта підтверджено, що належні Крижанівській сільській раді 17/100 частин нерухомого майна не перебувають на земельній ділянці кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, що також знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_2, внаслідок чого перешкоджання ФОП ОСОБА_2 з боку сільради у користуванні земельною ділянкою є протиправним. Таким чином, право ФОП ОСОБА_2 як користувача частини земельної ділянки площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, підлягає захисту.

У відповідності до ч. 2 ст.95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про оренду землі», орендар в установленому законом порядку має право на усунення перешкод у користуванні нею.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічне встановлене й ст.ст. 391 ЦК України з урахуванням положень ст. 396 ЦК України.

За таких обставин, вимоги позивача ФОП ОСОБА_2 зобов'язання сільської ради не перешкоджати йому у здійсненні права користування спірною ділянкою, усунення перешкод у користуванні цією ділянкою шляхом знесення встановлених на ній споруд та інших об'єктів інфраструктури підлягають задоволенню як такі, що обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Крижанівської сільської ради про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 зупинити самочинне будівництво за адресою АДРЕСА_3; зобов'язання ФОП ОСОБА_2 укласти договір оренди з Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області на 83/100 частин земельної ділянки (кадастровий №5122783200:02:001:0239), та зобов'язання ФОП ОСОБА_2 не перешкоджати Крижанівській сільській раді у здійснення права власності будинком культури та земельною ділянкою, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Не заперечуючи факту проведення будівельних робіт без спеціального дозволу, ФОП ОСОБА_2 вважає, що таке порушення не є істотним порушенням будівельних норм та правил, а значить - не тягне за собою знесення самовільно збудованого об'єкту, як це передбачено законом.

Перевіряючи такі доводи позивача за первісним позовом, суд виходив з наступного.

Поняття самочинного будівництва та правові наслідки здійснення самочинного будівництва визначено, зокрема, у ст. 376 ЦК України.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Висновком судового експерта ОСОБА_6 №30/14 від 09.09.2014 р., встановлено, що досліджені будівлі відповідають правилам будівництва ДБН В 2.2.-9-99, технічний стан основних будівельних конструкцій задовільний. Виконані будівельно-монтажні роботи забезпечують експлуатаційну надійність: міцність, стійкість, жорсткість несущих конструкцій. Якість виконаних будівльно-монтажних робіт відповідає вимогам діючих будівельних норм та правил, зокрема, ГОСТ 27751- «Надежность строительных конструкций и оснований», СНиП 3.03.01.-87 «Несущие и ограждающие конструкции» ДБН В 1.2-2:2006 «Нагрузки и воздействия».Обєкт дослідження обладнаний необхідними інженерними комунікаціями а також обладнанням у відповідності з вимогами діючих норм та правил. Стан основних несучих та огороджувальних конструкцій не становить небезпеки для перебування та життєдіяльності людей, противопожежні заходи передбачені у відповідності до вимог ДБН В 1.1-7-2002 «Пожарная безопасность объектов строительства» та ін.. Досліджений об'єкт не становить підвищеної екологічної небезпеки. Не відповідає вимогам склад та зміст проектної документації лише за наявності дозволу на реконструкцію.

Таким чином під час розгляду справи судом встановлено, що здійснене ФОП ОСОБА_2 будівництво в повній мірі відповідає будівельним нормам та правилам.

Отже, матеріалами справи підтверджено та Крижаніською сільською радою не доведено, що ФОП ОСОБА_2 самовільним будівництвом на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_3 було допущено істотне порушення будівельних норм і правил. Більш того, позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення саме його прав спірним будівництвом, що, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, є необхідною умовою для знесення об'єкту самочинного будівництва за позовом осіб, права яких порушені самочинним будівництвом.

За цих самих підстав зустрічні вимоги відповідача щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_2 не перешкоджати Крижанівській сільській раді у здійснення права власності будинком культури та земельною ділянкою, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 не підлягають задоволенню, оскільки експертним висновком встановлено, що 17/100 частин нерухомого майна, належного сільській раді на праві власності, розташовані за межами земельної ділянки 5122783200:02:001:0239.

Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок укладення договору оренди землі встановлюється ст. 16 Закону України «Про оренду землі», у відповідності до якої, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина друга статті 631 Цивільного кодексу України).

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про можливість вирішення спору щодо укладення договору оренди земельної ділянки між ФОП ОСОБА_2 та Крижанівської сільської ради у судовому порядку.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про зобов'язання позивача укласти договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, повно і всебічно дослідивши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, проаналізувавши подані докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, врахувавши обставини, що не підлягають доказуванню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 49 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів по справі.

Керуючись ст.ст. 32-33,38,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (відповідач-1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (відповідач - 2) про визнання права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання додаткової угоди до договору недійсною, зобов'язання не перешкоджати у здійсненні користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні - задовольнити.

2. Визнати за фізичною собою-підприємцем ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 на умовах і в обсязі, встановлених договором оренди землі, укладеного 28 лютого 2005 року між Крижанівською сільською радою Комінтернівского району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040552400008 30 березня 2005 року.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівского району Одеської області VI скликання № 454 - VI від 12 жовтня 2012 року «Про скасування договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року наданої в користування СПД ОСОБА_4 для експлуатації об'єктів нерухомого майна розташованої за адресою: АДРЕСА_3».

4. Визнати недійсною угоду, укладену 3 грудня 2012 року між Крижанівською сільською радою Комінтернівского району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, про розірвання договору оренди землі від 28 лютого 2005 року.

5. Зобов'язати Крижанівську сільську раду Комінтернівского району Одеської області не перешкоджати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3.

6. Усунути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,7724 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0239, цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3, шляхом знесення встановлених на ній Крижанівською сільською радою Комінтернівского району Одеської області споруд та інших об'єктів інфраструктури.

7. Стягнути з Крижанівської сільської ради /67562, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. №5, код 053845060/ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 /65003, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1/ судові витрати в сумі 2867,50 /дві тисячі вісімсот шістдесят сім грн. 50 коп./

8. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 /65045, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2/ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 /65003, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1/ судові витрати в сумі 2867,50 /дві тисячі вісімсот шістдесят сім грн. 50 коп./

9. В задоволенні зустрічного позову Крижанівської сільської ради Комінтерновського району Одеської області до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 20.10.2014 р.

Суддя Ю.О. Зайцев